Психологічні аспекти «Емоційного вигорання» викладача медичного вузу під час проведення освітнього процесу в умовах карантину

Abstract

Резюме. Аналіз проблеми «емоційного вигорання», яке є відповіддю на хронічний емоційний стрес, підтверджує його руйнівний вплив на професійну діяльність та особистість викладача медичного вузу. Вигорання посилюється в умовах дистанційного навчання і карантинних обмежень. Викладацька діяльність науково-педагогічних працівників вузів потребує постійного саморозвитку, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, соматичного і психічного здоров’я, які обмежуються в умовах карантину. Своєчасна профілактика професійної деформації викладача та стабілізація його психоемоційного стану, попередить виникнення емоційного вигорання та сприятиме якісному виконанню ним своїх професійних обов’язків. Причиною розвитку емоційного вигорання на роботі є «хронічна втома», викликана невідповідністю між особистістю та вимогами, які до неї висуваються. Постійні стреси, що пов’язані, перш за все, з особливостями професійної діяльності, а саме: інформаційні перевантаження, екстремальні ситуації, інтенсивний рівень спілкування, високий ступінь відповідальності - сприяють розвитку синдрому «емоційного вигорання» у викладачів вищої школи та супроводжуються розладами психосоматичного і соматопсихічного характеру. Відсутність умов для зняття психологічної втоми та недостатня компетентність в питаннях збереження і зміцнення професійного здоров’я поглиблюють проблеми, що виникають в даній ситуації у педагогів. До рекомендацій щодо профілактики емоційного вигорання викладачів медичних вузів слід віднести: оптимізацію режиму роботи та відпочинку; розумний розподіл навантаження; зниження конфліктності на роботі; психологічні розвантаження; прояв турботи до себе; уважне ставлення до планування роботи в умовах «карантинного» навчання, збалансований підхід до обсягу самостійних завдань для студентів і головне в даній ситуації - робота повина бути в радість.

Abstract. Analysis of the problem regarding burnout, which is a response to chronic emotional stress, corroborates its destructive impact on the professional activity and personality of a pedagogical worker of higher medical education establishment. Burnout is exacerbated by online learning and lockdown. Teaching activity of scientific and pedagogical staff in higher education institutions requires constant self-development, improvement of professional knowledge and skills, somatic and mental health, limited in conditions of lockdown. Timely prevention of the professional deformation of pedagogical worker and stabilization of his/her psycho-emotional state make it possible to avoid the development of burnout and will contribute to the quality performance of professional duties. The cause of the burnout development at work is “chronic fatigue” provoked by the discrepancy between the personality and requirements imposed. The burnout syndrome, first of all, occurs in conscientious highly qualified teachers of higher medical education institutions, since their trigger system is a combination of teaching qualities and professional medical (at clinical departments), and also includes work with international students, which requires additional efforts and skills. Difficulties in working with international students are often associated with the special mentality of foreigners, their habits, life principles, religious views, and problems with the language of instruction. Constant stresses primarily associated with the peculiarities of occupational activity, namely, information overload, extreme situations, intense level of communication, high level of responsibility contribute to the development of the burnout syndrome in pedagogical workers of higher education and are accompanied by psychosomatic and somatopsychic disorders. The lack of conditions for relieving psychological fatigue and insufficient competence in maintaining and strengthening professional health exacerbate the problems occurring in such cases. Recommendations for the burnout prevention in pedagogical workers of higher medical education institutions include: optimization of work and rest; reasonable distribution of academic load; reducing conflicts at work; psychological relief; self-care; attentive attitude to the work planning in the conditions of lockdown training, balanced approach to the scope of self-directed tasks for students and the main thing in this situation − work should be a joy.