Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15507
Назва: Диференціальна діагностика патологічних рубців шкіри, що локалізовані в різних ділянках голови та шиї
Автори: Буханченко, Ольга Петрівна
Дата публікації: 24-чер-2020
Бібліографічний опис: Буханченко О. П. Диференційна діагностика патологічних рубців, що локалізовані в різних ділянках голови та шиї : дис. … доктора філософії : 221 «Стоматологія», 22 «Охорона здоров’я» / Буханченко О. П. – Полтава, 2020. – 205 с.
Короткий огляд (реферат): Діагностика різновидів рубцевозмінених тканин голови та шиї, що виникають унаслідок оперативних втручань, залишається актуальним і соціально значимим питанням сучасної щелепно-лицевої хірургії. Необхідність розробки цієї теми обумовлена значною частотою виникнення саме патологічних рубців, недостатньо ефективними результатами їх лікування, вираженністю клінічних порушень та можливістю рецедивування. Незважаючи на існування значної кількості наукових робіт, присвячених вивченню етіології, патогенезу та лікуванню рубців, питанням їх диференційної діагностики донедавна приділялась недостатня увага. Необхідно зазначити, що проведення лікування без урахування патоморфологічної структури рубців призводить здебільшого до незначного терапевтичного ефекту, непрогнозованих і непередбачуваних наслідків.Досить часто для встановлення виду рубця є потреба у застосуванні додаткових методів дослідження, таких як капіляроскопія, опромінення ультрафіолетовими променями, гістологічне дослідження рубцевозмінених тканин тощо. Однак використання даних методів, обмежується їхньою недостатньою інформативністю або складністю проведення, що, зі свого боку, призводить до значної кількості діагностичних помилок. Виходячи з наведеного, доцільним є удосконалення методів неінвазивної діагностики післяопераційних нормотрофічних і патологічних рубців шкіри обличчя та шиї шляхом застосування сучасних цифрових та комп’ютерних технологій з урахуванням генетичної спадковості. Нами було обстежено 60 пацієнтів із післяопераційними нормотрофічними та патологічними рубцями шкіри обличчя та шиї, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії після оперативних втручань. В наукову розробку залучено пацієнтів тип рубців в яких підтверджений на основі клінічного обстеження. Для клінічної характеристики типу патологічних рубців нами використана схема їх якісної оцінки у вигляді зведеної стандартизаційної таблиці (Аветіков Д.С., Скрипник В.М., 2013 р.), яка характеризувала рубцевозмінену тканину за п’ятьма ознаками, що оцінені в балах [120]. Клініці нормотрофічних рубців відповідає загальна сума балів 7,1±1,2 бали, атрофічних – 5,2±0,8, гіпертрофічних – 12,4±2,3, келоїдних 15,8±2 бали відповідно. Таким чином, за клінічними ознаками пацієнтів у балах нами було розподілено їх на 4 клінічних групи: 1 група – пацієнти з післяопераційними нормотрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 2 група – пацієнти з післяопераційними атрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 3 група – пацієнти з післяопераційними гіпертрофічними рубцями шкіри (15 осіб); 4 група – пацієнти з післяопераційними келоїдними рубцями шкіри (15 осіб); Диференційна діагностика між різновидами патологічних рубців шкіри обличчя та шиї проводилася за запропонованими нами авторськими методиками, які полягають у застосуванні сучасних цифрових та комп’ютерних технологій з урахуванням наявності у пацієнтів поліморфізму гена колагену І типу А2 COL1A2 (rs42524).Під час виконання цифрової візуалізації графічних зображень зовнішнього вигляду рубцевозмінених тканин використовувалися 8-бітні цифрові зображення із піксельною складовою 24 біти (по 8 біт від кожного кольору). Максимальне значення чистого червоного кольору визначалося як R/255-G/0-B/0. За аналогією визначалися зелені та сині кольори. Кольоровий спектр у кожній точці зображення визначався цифровими значеннями трьох основних кольорів з їх відсотковим значенням та сумарним балом. Нами проведено дослідження розподілу кольорових констант червоного, зеленого та синього кольорів в інтактній шкірі, медіальному, дистальному краю, а також у середній зоні рубця. Встановлено, що інтенсивність забарвлення трьома кольорами в системі RGB у термінальних точках рубця та його середині має достовірно різні показники, саме тому під час їх консервативного лікування концентраційний градієнт розчину препарату, який вводиться в товщу рубця, може бути різним. Це і обумовлює економічну доцільність такого лікування. Клінічне вивчення загальних характеристик рубця доповнювалося додатковим аналізом структурних особливостей рубцевозмінених тканин за допомогою ультразвукового дослідження апаратом Simens ACUSONCV 70 (фірми Сіменс, Німеччина) з частотою датчика 20-40 МГц. При цьому оцінювали товщину рубців, ступінь диференціювання тканин, щільність, особливості архітектоніки шарів шкіри, їхню структуру. У ході ультразвукового дослідження у всіх пацієнтів було виявлено потовщення рубцевої тканини у порівнянні з нормальною шкірою. При цьому встановлено, що при нормотрофічному рубці власне рубцева зона ехографічно практично не відрізняється від інтактної дерми. Відмінністю ультразвукової картини атрофічних рубців є те, що товщина рубцевої тканини спостерігається меншою, ніж інтактної шкіри. Власна зона рубця має середній ступінь ехогенності з досить рівномірним розподілом волокон сполучної тканини. Серед відмінностей слід відмітити дещо розмиту верхню межу дермально-епідермальних зв’язків та більш виражену нижню межу, що розділяє рубцевозмінену тканину із гіподермою. Результати УЗ - дослідження гіпертрофічних рубців дозволили встановити, що рубцева тканина більше потовщена, ніж це спостерігається у випадку утворення нормотрофічного рубця. Структура рубцевої зони гетерогенна, сполучнотканинні волокна розподілені нерівномірно. Крім того, визначаються зони зниженої ехогенності з відносно чіткими рівними контурами. Звертає на себе увагу і той факт, що межі між рубцевозміненою і нормальною шкірою чіткі. В осіб із келоїдними рубцями власне зона рубця характеризується більш вираженим потовщенням дерми, ніж у гіпертрофічних рубцях, а також нерівномірністю її товщини і ехогенності з переважанням ділянок зниженої ехощільності без чіткого осередкованого фрагментування. Келоїдний рубець також характеризується відсутністю чітких меж між рубцевозміненою і нормальною тканинами. Під час встановлення взаємозв’язків між поліморфними генотипами гена колагену І типу А2 COL1A2 (rs42524) із показниками цифрової візуалізації графічних цифрових зображень, УЗ-параметрами, клінічною оцінкою післяопераційних рубців обличчя та шиї встановлено, що у пацієнтів із нормотрофічними рубцями частота зустрічаємості генотипу GG гена COL1A2 (rs42524), збільшена в 1,40 раза (80%), а частота алеля С знижена в 2,56 разу (10%) (χ2=3,21; р=0,07) у порівнянні з пацієнтами з патологічними рубцями (55,5% та 25,6% відповідно). У групі пацієнтів із патологічними рубцями генотипи гена COL1A2 (rs42524) із наявністю алеля С (GC та CC) асоційовані з деякими параметрами зовнішнього клінічного стану рубцевозмінених тканин: колір рубця (p=0,027) та чутливість рубця (p=0,034). Відсутні асоціативні зв’язки між поліморфними варіантами гена COL1A2 (rs42524) та показниками УЗД та RGB обстеженням. Запропонований алгоритм обстеження пацієнтів із рубцями голови та шиї, що передбачає обов’язкове цифрове та ультразвукове дослідження з урахуванням генетичної спадковості, дозволяє достовірно встановити тип рубця та оцінювати в динаміці зміни в рубцевозмінених тканинах.
Ключові слова: нормотрофічний рубець
патологічний рубець
цифрова візуалізація
ультразвукове дослідження
генотип гена колагену
УДК: 617.51/53:611.77-003
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15507
Розташовується у зібраннях:Дисертації
Авторефетати та дисертації. Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Bukhanchenko_Dyferentsiina_diahnostyka.pdf4,28 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.