Оцінка ефективності первинної аналгетичної та подальшої комбінованої МЕТ–терапії у лікуванні ниркових колік

Abstract

Ниркова коліка – гострий патологічний симптомокомплекс, який, незважаючи на всі досягнення ме- дицини, має постійну частоту в популяції людей - близько 12%. Цей стан характеризується вира- женим раптовим больовим нападом, який викликає значне страждання пацієнта. Отже важливим є пошук найефективніших та найбезпечніших методів аналгезії та пошук шляхів корекції обструкції сечових шляхів, таких як причини виникнення болю. Метою дослідження була оцінка вираженості аналгетичної та комбінованої літоерадикативної терапії для покращення лікування пацієнтів з го- стрим нападом ниркової коліки. Для цього були проведені клінічні дослідження на 228 пацієнтах, до- ставлених в приймальне відділення з діагнозом ниркова коліка. На першому етапі було сформовано 3 групи, у яких визначали ефективність фармакологічного менеджменту первинної аналгезії. На другому етапі обстежено 96 хворих, розподілених на 2 групи та визначено ефективність літоера- дикативної у моно-варіанті та у комбінації зі спазмолітиками. За отриманими результатами на- шого дослідження встановлено, що при первинній аналгетичній терапії ниркової коліки перевагу мають препарати групи не стероїдних протизапальних препаратів над групою опіоїдів, що прояв- ляється сильнішим аналгетичним ефектом та меншою вираженістю побічних реакцій. Диклофенак показав найкращі результати у зменшенні больового синдрому, переважаючі інші препарати на 5– 7%. При оцінці ефективності комбінованої літоерадикативної терапії, отримані дані свідчать про збільшення шансів самовідходження конкрементів на 11% у групі, яка додатково у лікуванні отри- мувала дротаверин, а отже зменшення кількості хворих, які потребували подальшої операції. Та- кож у цій групі на 6–7% було встановлено зменшення больового синдрому. Підсумовуючи отримані дані, можна рекомендувати використання для первинної аналгезії при нирковій коліці диклофенаку у дозі 75 мг, а при проведенні літоерадикативної терапії комбінувати α–блокатори та спазмолітики, що призведе до покращення клінічних результатів у пацієнтів

Почечная колика – острый патологический симптомокомплекс, который несмотря на все достижения медицины имеет постоянную частоту в популяции людей - около 12%. Это состояние характеризуется выраженным внезапным болевым приступом, который вызывает значительное страдание пациента. Очень важным является поиск эффективных и безопасных методов аналгезии и поиск путей коррекции обструкции мочевых путей, таких как причины возникновения боли. Целью исследования была оценка выраженности анальгезирующей и комбинированной литоэрадикативной терапии для улучшения лечения пациентов с острым приступом почечной колики. Для этого были проведены клинические исследования на 228 пациентах, доставленных в приемное отделение с диагнозом почечная колика. На первом этапе было сформировано 3 группы в которых определяли эффективность фармакологического менеджмента первичной аналгезии. На втором этапе обследовано 96 больных, распределенных на 2 группы и определена эффективность литоэрадикативной терапии в моноварианте и в сочетании со спазмолитиками. По полученным результатам нашего исследования установлено, что при первичной анальгетической терапии почечной колики преимущество имеют препараты группы нестероидных противовоспалительных средств над группой опиоидов, что проявляется более сильным анальгетическим эффектом и меньшей выраженностью побочных реакций. Диклофенак показал лучшие результаты в уменьшении болевого синдрома, превосходя другие препараты на 5–7%. При оценке эффективности комбинированной литоэрадикативной терапии, полученные данные свидетельствуют об увеличении шансов самоотхождения конкрементов на 11% в группе, которая дополнительно в лечении получала дротаверин, а, следовательно, уменьшение количества больных, нуждающихся в дальнейшей операции. Также в этой группе на 6–7% было установлено уменьшение болевого синдрома. Суммируя полученные данные, можно рекомендовать использование для первичной аналгезии при почечной колике диклофенака в дозе 75 мг, а при проведении литоэрадикативной терапии комбинировать α–блокаторы и спазмолитики, что приведет к улучшению клинических результатов у пациентов.

Renal colic is an acute pathological symptom complex, which, despite all the achievements of medicine, demonstrates constant occurrence rate of about 12% in the human population. This condition is characterized by a pronounced sudden pain attack, which causes significant suffering to the patient. Therefore, the search for effective and safe methods of analgesia and the search for ways to correct urinary obstruction as a cause of pain are of great clinical importance. The aim of the study was to assess the effectiveness of analgesic and combined lithoeradicative therapy to improve the management of patients with acute attack of renal colic. The clinical study included 228 individuals admitted to the hospital with a diagnosis of renal colic. At the first stage, they were divided into three groups to assess the effectiveness of the pharmacological management of primary analgesia. At the second stage, 96 patients were examined, and then divided into 2 subgroups in order to assess the effectiveness of medical expulsive therapy in its mono–variant and in combination with spasmolytics. The results obtained demonstrated that during the primary analgesic therapy of renal colic, non–steroidal anti–inflammatory drugs have advantages over the opioid group that is manifested by a stronger analgesic effect and less severe adverse reactions. Diclofenac showed the best results in pain relief, superior to other drugs by 5–7%. When evaluating the effectiveness of combined medical expulsive therapy, the data obtained indicate an increase in the chances of calculi passage by 11% in the group, which received drotaverine additionally to the therapeutic scheme, and, consequently, a decrease in the number of patients requiring further surgery. This group also demonstrated a pain reduction by 6–7%. Summarizing the data obtained, we can recommend the administration of diclofenac in a dose of 75 mg for primary analgesia of renal colic, and when conducting medical expulsive therapy, combine α–blockers and spasmolytics should be applied. This will lead to improved clinical results in patients with renal colic.