Наукове дослідження заходів профілактики захворюваності дітей на бронхіальну астму

Abstract

Профілактика захворюваності на бронхіальну астму у дітей - одна з першочергових задач у Глоба- льній стратегії охорони здоров'я дітей і підлітків (2016-2030 рр.), що відображено в цілях сталого розвитку МООЗ. Для наукового дослідження використано поетапний інструмент МООЗ STEPS, для епідеміологічного моніторингу факторів ризику розвитку бронхіальної астми у дітей м. Києва. Науково підтверджено найбільш суттєві вірогідні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей, ендогенні, екзогенні, які проявляють комплексну взаємодоповнюючу дію. Найбільш інформа- тивними для прогнозування розвитку у дітей алергічної патології органів дихання визначено про- гностичні коефіцієнт: ускладнення антенатального періоду - 54,45, обтяжена спадковість по але- ргічних захворювання органів дихання - 76,3, наявність алергічного діатезу конституції - 83, час- тота штучного вигодовування до року - 89, 5, спонтанний прояв задухи серед ночі - 91,89, прояви атопії - 63,9, кратність загострення гострої респіраторної вірусної інфекції - 93,9, вплив клімату на захворюваність -56,42. Вирахувати прогностичний коефіцієнт ризику розвитку алергічної па- тології органів дихання у дітей, що послужить виявленню даної патології на етапі донозологічної діагностики. Для вдосконалення методу визначення джерел потенційного ризику розвитку бронхіа- льної астми у дітей запропоновано медичний калькулятор, розміщений на сайті програмного про- дукту для лікарів Doc.helper, doc.helper.info. Результати аналізу сучасних літературних джерел де- монструють актуальність та необхідність подальшого дослідження проблеми негативних змін атмосферного повітря та інших чинників, які ймовірно приймають участь у формуванні бронхіаль- ної астми у дітей. Також існує потреба в удосконаленні та впровадженні сучасних інформаційних систем на первинній ланці медичного обслуговування дитячого населення для визначення донозо- логічної діагностики бронхіальної астми у дітей. У цьому напрямку для подальшого обґрунтування гігієнічних принципів планування медичної допомоги дитячого населення з проявами алергійної па- тології органів дихання будуть проводитися поглиблені епідеміологічні дослідження впливу різно- манітних чинників на формування бронхіальної астми у дітей

Профилактика заболеваемости бронхиальной астмой у детей - одна из первоочередных задач в Глобальной стратегии охраны здоровья детей и подростков (2016-2030 г.г.) что отображено в целях стабильного развития ВООЗ. Для научного исследования использовано поэтапный инструмент ВООЗ STEPS, для эпидемиологического мониторинга факторов риска развития бронхиальной астмы у детей г. Киева. Научно подтверждено наиболее существенные предполагаемые факторы риска развития бронхиальной астмы у детей, эндогенные, экзогенные, которые проявляют комплексное взаимодополняющее действие. Наиболее информативными для прогнозирования развития у детей аллергической патологии органов дыхания определено прогностические коэффициенты: осложнение антенатального периода – 54,45, отягощенная наследственность по аллергическим заболеваниям органов дыхания – 76,3, наличие аллергического диатеза, конституции – 83, частота искусственного вскармливания до года – 89,5, спонтанное проявление удушья среди ночи – 91,89, проявления атопии – 63,9, кратность обострения ОРВИ – 93,9, влияние климата на заболеваемость -56,42. Вычислены прогностические коэффициенты риска развития аллергической патологии органов дыхания у детей, что послужит выявлению данной патологии на этапе донозологической диагностики. Для совершенствования метода определения источников потенциального риска развития БА у детей предложен медицинский калькулятор, размещенный на сайте программного продукта для врачей Doc.helper, doc.helper.info. Результаты анализа современных литературных источников демонстрируют актуальность и необходимость последующего исследования проблемы негативных изменений атмосферного воздуха и других факторов, какие вероятно принимают участие в формировании бронхиальной астмы у детей. Также существует потребность в усовершенствовании и внедрении современных информационных систем на первичном звене медицинского обслуживания детского населения для определения к нозологической диагностике бронхиальной астмы у детей. В этом направлении для последующего 6 обоснования гигиенических принципов планирования медицинской помощи детского населения с проявлениями аллергийной патологии органов дыхания будут проводиться углубленные эпидемиологические исследования влияния разнообразных факторов на формирование бронхиальной астмы у детей. Последующие научные исследования соответствующей тематики основываются на международном опыте эпидемиологических исследований неинфекционных заболеваний.

Prevention of childhood bronchial asthma is one of the top priorities in the Global Health Strategy for the Health of children and adults (2016-2030 y) reflected in the aims and scope of the WHO Sustainable Development. The methodology of this study was based on the WHO STEPS staging tool in order to conduct epidemiological monitoring of risk factors for developing bronchial asthma in children living in Kyiv. Out study provides scientific support for the most probable risk factors for developing childhood asthma both endogenous and exogenous, witch have a complex complementary effect. The following prognostic coefficients have been found out as the most informative for predicting of allergic respiratory pathology in children: antenatal period complications - 54.45, hereditary predisposition to allergic respiratory diseases - 76.3, presence of allergic constitutional diathesis - 83, frequency rate of formula feeding up to a year - 89, 5, spontaneous manifestation of night suffocation - 91.89, atopy signs and symptoms - 63.9, frequency of acute respiratory viral infections - 93.9, impact of climate on morbidity rate - 56.42. This article presents predictive factors for the risk of developing allergic respiratory pathology in children that can contribute to identifying this pathology at the stage of prenosological diagnosis. In order to improve the method of environmental monitoring for noninfections diseases, to determine the sources of potential risk factors for developing childhood asthma, a special medical calculator was suggested. The analysis of current literature sources have demonstrated the high relevance and necessity in further detailed research of issues on negative changes of atmospheric air and other factors, which can probably contribute to the development of childhood bronchial asthma. Also there is a need in improving and implementing the state-of-the-art information systems in the primary paediatric healthcare services for nosologic diagnosis of bronchial asthma. In-depth epidemiological research on impact of various factors on developing bronchial asthma in children should be conducted in order to give grounds for elaborating approaches to healthcare provision to children with signs of allergic conditions in children. The further studies will focus on the epidemiological investigation of non-infectious diseases including international groundwork on this issue.