Вплив реставраційного матеріалу на стан локального мікробіоценозу порож нини рота пацієнтів з реставраціями фронтальних зубів

Abstract

Мета Визначення зміни локального мікробіоценозу порожнини рота пацієнтів з прямим композитними та непрямим керамічними реставраціями у 12-місячний термін після завершення лікування. Матеріали і методи. Оцінка зміни локального мікробіоценозу проводилася на 18 особах. Пацієнтам проводилося визначення видового і кількісного складу мікрофлори до початку лікування та через 1 рік після завершення лікування. Техніка забору біоматеріалу полягала у просочуванні зубоясеневою рідиною спеціального зонда з гігроскопічною бавовняною намоткою. Зонд поміщався у пробірку із транспортною середою Еймса (Amies). Результати Загальна оцінка мікробіологічного стану ротової порожнини пацієнтів з реставраціями передніх зубів, виконаними різними матеріалами не виявила, статистичної різниці у зміні мікробіоценозу через рік після закінчення лікування у пацієнтів з досліджуваними видами реставрацій. При виявленні взаємозв’язку між мікробіологічними змінами ротової порожнини у залежності від віку у дослідній групі, де застосовувався фотокомпозит було виявлено статистично значущу різницю у змінах показника умовно патогенної мікрофлори (зокрема Candida albicans) із значення «норма» до значення «вище норми» (<102) у пацієнтів середньої вікової групи. Висновки Матеріал реставрації, вік та стать пацієнта не мають суттєвого впливу на зміну локального мікробіоценозу порожнини рота. Однак, застосування керамічних реставрацій у деяких окремих випадках може покращити стан мікробіоценозу, так як стоматологічна кераміка є гіршим субстратом для адгезії мікробної бляшки і розвитку мікроорганізмів, ніж композитні матеріали.

Цель Определение изменения локального микробиоценоза полости рта пациентов с прямым компо-зитными и косвенным керамическими реставрациями в 12-месячный срок после завершения лечения. Материалы и методы Оценка изменения локального микробиоценоза проводилась на 18 лицах. Пациентам проводилось определение видового и количественного состава микрофлоры до начала лечения и через 1 год после завершения лечения. Техника забора биоматериала заключалась в пропитке зубоде-сневой жидкостью специального зонда с гигроскопической хлопчатобумажной намоткой. Зонд помеща-лся в пробирку с транспортной средой Эймса (Amies). Результаты Оценка микробиологического состоя-ния ротовой полости пациентов с реставрациями передних зубов, выполненными различными материалами не обнаружила статистической разницы в изменении микробиоценоза через год после окончания лечения у пациентов с исследуемыми видами реставраций. При выявлении взаимосвязи между микро-биологическим изменениями ротовой жидкости в зависимости от возраста в группе, где применялся фотокомпозит было обнаружено статистически значимую разницу в изменениях показателя условно-патогенной микрофлоры (в частности Candida albicans) от значения «норма» до значения «выше нор-мы» (< 102) у пациентов средней возрастной группы. Выводы Материал реставрации, возраст и пол пациента не имеют существенного влияния на изменение локального микробиоценоза полости рта. Однако, применение керамических реставраций в некоторых отдельных случаях может улучшить состояние микробиоценоза, так как стоматологическая керамика является худшим субстратом для адгезии микробной бляшки и развития микроорганизмов, чем композитные материалы.

The aim of this study is determine the changes in the local microbiocenosis of the oral cavity in patients with direct composite and indirect ceramic restorations within 12 months after the treatment completion. Materials and methods. The assessment of changes in the local microbiocenosis was performed on 18 individuals. The species and quantitative composition of the microflora was determined before the treatment and in 1 year after the treatment. To collect biomaterial samples (oral fluid) we used special probe with hygroscopic cotton swabs, then placed into test tubes with Amies transport solution. Results. The general assessment of the microbiological condition of the oral cavity of the patients with restorations of anterior teeth performed with different materials did not reveal a statistical difference in the change of microbiocenosis before the treatment and one year after the treatment. When identifying the relationship between microbiological changes in the oral cavity, depending on age in the group, where light curing composite resin was used, a statistically significant difference was found out in the indicator of opportunistic microflora (in particular Candida albicans) ranging from the "normal" values to the "above normal" values (<102 ) in the middle-aged patients. Conclusions. Restoration material, age and sex of the patient do not have a significant effect on the change of the local microbiocenosis of the oral cavity. However, the use of ceramic restorations in some individual cases may improve the state of the microbiocenosis, as dental ceramics is a worse substrate for microbial plaque adhesion and microorganism development compared with composite materials.