Підтримуюче лікування хворих після дентальної імплантації в залежності від рівня гігієни порожнини рота

Abstract

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі сучасної стоматології – оптимізація термінів загоювання післяопераційної рани та зниження кількості ускладнень в найближчий та у віддалений період функціонування імплантату після дентальної імплантації шляхом обгрунтування і розробки підтримуючого лікування з урахуванням гігієнічного стану порожнини рота. Актуальність обраної наукової проблеми визначається недостатнім рівнем комплексного вивчення факторів, що впливають на гігієнічний стан порожнини рота, перед проведенням дентальної імплантації. Відомо, що гігієнічний стан порожнини рота має прямий зв’язок із процесами загоювання післяопераційної рани і в подальшому – із остеоінтеграцією імплантата. Задовільний гігієнічний стан порожнини рота та його підтримання на стабільному рівні є основною задачею профілактики ускладнень після дентальної імплантації. Дана вимога успішності операції імплантації в найближчі та у віддалені терміни функціонування імплантату стає ще більш актуальнішою у пацієнтів із запальними захворюваннями тканин пародонту. Бактеріальна біоплівка є основним етіологічним чинником розвитку запалення ясен навколо шийки імплантату - періімплантиту. Якщо інфекційний агент поглиблюється в кісткову тканину, це призводить до її прогресуючої резорбції з послідуючим відторгненням імплантату. Оскільки все більше людей з кожним роком роблять вибір на користь дентальних імплантатів, замість традиційних методів заміщення відсутніх зубів, цілком очікуваним є зростання числа пацієнтів з ускладненнями після імплантації. Виходячи з вищесказаного доцільною є розробка диференційних методів підтримуючого лікування хворих після дентальної імплантації в залежності від початкового рівня гігієни порожнини рота. Для вирішення поставлених завдань було обстежено 124 соматично здорових пацієнта (54 чоловіка і 70 жінок) у віці від 18 до 34 років, серед них: 25 осіб з інтактним пародонтом, 35 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), 30 хворих на генералізований пародонтит (ГП) І-го ступеня тяжкості та 34 хворих на ГП II-го ступеня. Всім пацієнтам за показаннями виконували операцію дентальної імплантації. Об'єктивну оцінку гігієнічного стану порожнини рота проводили шляхом визначення сумарного гігієнічного індексу ГІ Green-Vermillion. Постановку діагноза здійснювали на підставі даних клінічного обстеження, рентгенографії, визначення пародонтальних індексів у відповідності до Міжнародної класифікації хвороб МКХ-10. Залежно від подальшої підтримуючої терапії пацієнтів розподіляли на дві досліджувані групи: основну (45 осіб) – проводили запропоновану диференційну підтримуючу терапію; контрольну (49 осіб) – застосовували традиційну підтримуючу терапію. Пацієнти із клінічно інтактним пародонтом (25 осіб) склали групу порівняння. Результати аналізу досліджуваних параметрів свідчать про вірогідні відмінності гігієнічного стану порожнини рота в залежності від ступеня тяжкості запально-деструктивного процесу в тканинах пародонту. Проведений кореляційний аналіз вказує на те, що між ГІ Green-Vermillion і показниками, які характеризують стан тканин пародонта, визначається прямий кореляційний зв′язок від помірного (індекс кровоточивості, пародонтальний індекс Russell) до сильного (індекс PMA). Слід зазначити, що найбільш сильний прямий кореляційний зв′язок встановлено між ГІ Green-Vermillion і індексом РМА (r= 0,601 при р < 0,05). Враховуючи надважливу роль реологічних властивостей ротової рідини для гігієнічного стану порожнини рота, проводили їх дослідження у пацієнтів з різним станом тканин пародонта перед дентальною імплантацією. Для аналізу реологічних показників використовували метод динамічної міжфазної тензіометрії, який дозволяє дослідити поверхневі явища, що відбуваються в біологічних рідинах організму. Результати порівняльного аналізу реологічних параметрів ротової рідини у пацієнтів з різним за ступенем тяжкості ураженням пародонта (інтактний пародонт, хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит І-го та ІІ-го ступенів тяжкості) вказують на більш глибокі зміни її реологічних властивостей паралельно з прогресуванням патологічного процесу в тканинах пародонта і, відповідно, з погіршенням стану гігієни порожнини рота. Проведений кореляційний аналіз виявив найбільш сильний кореляційний зв′язок між ГІ Green-Vermillion і коефіцієнтом в'язкості b2 (r= 0,705 при p < 0,05). Враховуючи провідну роль мікробного чинника у виникненні та розвитку запального процесу в тканинах пародонта були визначені мікробні асоціації біоплівки у пацієнтів з різним станом тканин пародонта перед проведенням дентальної імплантації. Дослідження включали виділення та видову ідентифікацію мікроорганізмів біоплівки з використанням техніки аеробного і анаеробного культивування шляхом посіву клінічного матеріалу на спеціальні поживні середовища. Результати порівняльного аналізу частоти виділення і рівня заселення мікрофлори біоплівки у хворих з різним за ступенем тяжкості ураженням пародонту і рівнем гігієни порожнини рота вказують на наявність кількісних і якісних відмінностей мікробіологічних показників в залежності від ступеня тяжкості запально-деструктивного процесу в тканинах пародонта. Так, паралельно прогресуванню патології пародонта від хронічного катарального гінгівіту до генералізованого пародонтиту ІІ ступеня спостерігаються зміни в співвідношенні частоти виділення і рівня заселення мікроорганізмів від переважання стабілізуючих видів бактерій при ХКГ до збільшення виявлення анаеробно-грибкових асоціацій при ГП ІІ ступеня тяжкості. З огляду на значну роль місцевого імунітету порожнини рота у розвитку запально-деструктивного процесу в тканинах пародонта провели аналіз параметрів неспецифічного і специфічного імунітету в ротовій рідині у пацієнтів з різним станом тканин пародонта перед дентальною імплантацією. В ротовій рідині були вивчені гуморальні фактори неспецифічної резистентності -рівень лізоциму і концентрація ß-лізину, а також показники гуморальної ланки специфічної імунної відповіді – вміст антитіл-імуноглобулінів: SIgA, IgA, IgG. Результати порівняльного аналізу показників неспецифічного і специфічного гуморального імунітету в ротовій рідині вказують на вірогідні відмінності всіх 0,05). Проведений кореляційний аналіз встановив найбільш сильніший прямий кореляційний зв′язок між гігієнічним індексом Green-Vermillion і секреторним IgA (r = 0,605 при р < 0,05). На основі виявлених відмінностей клінічних і лабораторних (реологічних, мікробіологічних та імунологічних) параметрів у хворих з різним станом тканин пародонта перед дентальною імплантацією розроблений метод підтримуючого лікування в післяопераційному періоді, який полягає в диференційному обсязі медикаментозної терапії, та метод підтримуючого лікування в перший рік функціонування імплантату, який полягає в різній кратності його проведення в залежності від початкового рівня гігієни порожнини рота за ГІ Green-Vermillion. Результати оцінки ефективності запропонованого диференційного підтримуючого лікування в найближчі (до 3-х місяців) і віддалені терміни (до1-го року) свідчать про стійке вірогідне покращення рівня гігієни за ГІ GreenVermillion (р<0,05), нормалізацію реологічних, мікробіологічних, імунологічних показників, оптимізацію термінів загоювання рани та відсутність ускладнень у вигляді періімплантиту і патологічного збитку кісткової тканини в області функціонуючих імплантатів.