Паронімія в науковому стоматологічному дискурсі: анормативи й унормовані варіанти вживання

Abstract

У цій статті зосереджено увагу на системі охорони здоров’я, без повноцінного й злагодженого функціонування якої неможливі існування й подальший розвиток інституту держави загалом. У полі зору авторки – мова стоматології. Підкреслено, що стоматологія має оперувати внормованою термінологічною системою, особливим, вивіреним часом, фаховим узуальним тезаурусом. Акцентовано на необхідності дотримання норм сучасної української літературної мови в науковому стоматологічному дискурсі. Указано на брак компетенції володіння науковою мовою, передовсім лексико-граматичним і стилістичним рівнями, і пізнання особливостей функціонування наукового стилю в мові стоматології. Аргументовано нагальність і своєчасність аналізу відповідності мови стоматологічних наукових і науково-методичних праць базовим функціональним якостям української мови й необхідності дотримання мовних норм авторами праць. Описано теоретико-методологічні підвалини вивчення мови медицини як однієї з найдавніших сфер людської діяльності. Детально проаналізовано причини й наслідки невмотивованого вживання паронімів – слів, близьких за звучанням, але різних за значенням і написанням (схожість звучання, семантична близькість, недостатні знання змісту одного чи кількох слів, некомпетентність мовця). З’ясовано, що неправильне вживання паронімів у проаналізованих дискурсивних зразках спричиняє викривлення смислу висловленого. Крім цього, запропоновано до вжитку правильні, внормовані варіанти вживання термінів-паронімів. Дослідження виконано в межах антропоцентичної наукової парадигми. У праці використано описово-аналітичний метод, загальнолінгвістичний метод наукового опису, метод порівняння, апельовано й до спеціальних лінгвістичних методів і прийомів, зокрема дискурс-аналізу. До аналізу залучено різножанрові зразки наукових текстів – тези, статті, дисертації, монографії, підручники, довідники, лекції, словники, інструкції тощо;

This article focuses on the health care system. This system of our modern society is very important because the existence and further development of the state institute as a whole is impossible without the full and harmonious functioning of the health care system. The authors focus their attention on dentistry. The research aims to focus attention on the importance of language presentation of the current scientific thoughts, ideas and hypotheses. According to this, the focus of this research has been shifted to the peculiarities of the development and potential of the scientific language. The necessities of utilizing of common regulatory language of dental care have been considered by the authors. At the same time, the lack of language skills in using of modern Ukrainian literary language, especially lexical-grammatical and stylistic parts of it has been shown. It is also noted that the skillful usage of professional terms is a daily duty of every qualified specialist. It has been identified important theoretical and methodological bases of the dentist’s professional language in the context of general language professional practices and discourse development. It has been also analyzed the causes and effects of incorrect use of the paronyms – words which are partially similar in form but different in meaning and usage. The article has provided detailed practical guidance for appropriate using of paronyms. The research has been presented within the anthropocentric scientific paradigm. Main descriptive-analytical methods, general-linguistic methods of scientific description, modern methods of comparison have been used. It has been appealed to special linguistic methods and techniques, including discourse analysis. The article deals with the typical mistakes of dental scientific researches – original theses, articles, manuals, textbooks, monographs, texts of abstracts and dissertations, etc.

В этой статье сосредоточено внимание на системе здравоохранения, без полноценного и слаженного функционирования которой невозможны существование и дальнейшее развитие института государства в целом. В поле зрения автора статьи – язык стоматологии. Подчеркнуто, что сфера стоматологии должна оперировать четким терминологическим аппаратом, особым, проверенным временем, профессиональным узуальным тезаурусом. Акцентировано на необходимости соблюдения норм современного украинского литературного языка в научном стоматологическом дискурсе. Указано на отсутствие компетенции владения научным языком, прежде всего лексико-грамматическим и стилистическим уровнями. Аргументировано актуальность и своевременность анализа соответствия языка стоматологических научных и научно-методических работ базовым функциональным качествам украинского языка и необходимости соблюдения языковых норм авторами научных исследований. Описаны теоретико-методологические основы изучения языка медицины как одной из древнейших сфер человеческой деятельности. Детально проанализированы причины и следствия немотивированного использования паронимов – слов, близких по звучанию, но разных по значению и написанию (сходство звучания, семантическая близость, недостаточные знания содержания одного или нескольких слов, некомпетентность пользователя). Показано, что неправильное употребление паронимов в проанализированных дискурсивных образцах – причина искривления смысла сказанного. Кроме этого, предложено правильные, нормативные варианты употребления терминов-паронимов. Исследование выполнено в рамках антропоцентичной научной парадигмы. В работе использованы описательно-аналитический метод, общелингвистический метод научного описания, метод сравнения, задействаны и специальные лингвистические методы и приемы, в частности, дискурс-анализ. Для анализа использованы разножанровые образцы научных текстов – тезисы, статьи, диссертации, монографии, учебники, справочники, лекции, словари, инструкции.