Адипоцитокіни при ревматоїдному артриті: прихований зв’язок між запаленням та кардіометаболічною коморбідністю

Abstract

У статті узагальнено найсучасніші підходи до розробки методів лікування ревматоїдного артриту у пацієнтів з коморбідною патологією. Відомо, що деякі патогенні медіатори запалення при ревматоїдному артриті, такі як інтерлейкін-1β (ІЛ-1β) та фактор некрозу пухлин можуть грати ключову роль в розвитку серцево-судинних захворювань. Цікаво, що різні доклінічні та клінічні дослідження показали, що біологічна терапія, яка широко використовується для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом, може бути ефективною у лікуванні серцево-судинних захворювань. В цьому контексті була запропонована до вивчення участь адипоцитокінів. Адипоцитокіни – це плейотропні молекули, які, головним чином, вивільняються з білої жирової тканини та імунних клітин. Адипоцитокіни модулюють функцію різних тканин та клітин, та, крім енергетичного гомеостазу та метаболізму, посилюють процес запалення, імунну відповідь та пошкодження тканин. Адипоцитокіни можуть сприяти прозапальному стану у хворих на ревматоїдний артрит та розвитку пошкодження кісткової тканини. Крім того, вони можуть бути пов’язані з розвитком серцево-судинних захворювань. Нещодавно, активний агоніст рецепторів адипонектину, який вводився у порожнину рота покращив інсулінорезистентність та порушення толерантності до глюкози у піддослідних мишей. Враховуючи те, що адипонектин має протизапальні властивості, можна припустити, що адипонектин чи агоністи адипонектинових рецепторів можуть бути у перспективі досліджені для розроблення терапевтичних препаратів для лікування інсулінорезистентних станів і можливих запальних процесів. Останнє десятиліття можливості терапії ревматоїдного артриту помітно покращились за рахунок використання синтетичних та біологічних хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів. У цьому дослідженні ми розглянули вже відомі дані про адипоцитокіни у патогенезі ревматоїдного артриту, зважаючи на те, що вони також беруть активну участь у патогенезі захворювань серцево-судинної системи та є можливими біомаркерами прогнозу результату лікування, а також, у зв’язку з їх потенціалом, в якості можливої нової терапевтичної мішені.

Ревматоидный артрит - это хроническое аутоиммунное заболевание, которое поражает синовиальную оболочку суставов и приводит к прогрессирующему повреждению суставов, инвалидности и снижению качества жизни. Несмотря на появление более инновационных терапевтических стратегий, которые улучшили продолжительность ремиссии, ревматоидный артрит ассоциируется с високим уровнем сопутствующих заболеваний, инфекций, злокачественных новообразований и сердечно-сосудистой патологией. Известно, что некоторые известные патогенные медиаторы воспаления при ревматоидном артрите, такие как интерлейкин-1β (ИЛ-1β) и фактор некроза опухолей могут играть ключевую роль в развитии сердечно-сосудистых заболеваний. Интересно, что разные доклинические и клинические исследования показали, что биологическая терапия, которая широко используется для лечения пациентов с ревматоидным артритом, может быть эффективной в лечении сердечно-сосудистых заболеваний. В этом контексте было предложено к изучению участие адипоцитокинов. Адипоцитокины - это плейотропные молекулы, которые, главным образом, высвобождаются из белой жировой ткани и иммунных клеток. Адипоцитокины модулируют функцию различных тканей и клеток, и, кроме энергетического гомеостаза и метаболизма, усиливают процесс воспаления, иммунный ответ и повреждение тканей. Адипоцитокины могут способствовать провоспалительному состоянию у больных ревматоидным артритом и развитию повреждения костной ткани. Кроме того, они могут быть связаны с развитием сердечно-сосудистых заболеваний. В этом исследовании мы рассмотрели уже известные данные о роли адипоцитокинов в патогенезе ревматоидного артрита, несмотря на то, что они также активно участвуют в патогенезе заболеваний сердечно-сосудистой системы и являются возможными биомаркерами прогноза результата лечения, а также в связи с их потенциалом, в качестве возможной новой терапевтической мишени.

Rheumatoid arthritis is a chronic autoimmune disease that affects the synovial membrane of the joints and leads to progressive articular damage, disability and reduced quality of life. Despite the emergence of more innovative therapeutic strategies that have improved the duration of remission, rheumatoid arthritis is associated with high levels of comorbidities, infections, malignancies and cardiovascular disease. It is known that some pathogenic proinflammatory mediators in rheumatoid arthritis, such as interleukin-1β (IL-1β) and tumour necrosis factor, may play a central role in the development of cardiovascular disease. Interestingly, various preclinical and clinical studies have shown that biologic agents, who are widely used in the therapy of patients with rheumatoid arthritis, may be effective in the therapy of cardiovascular diseases as well. For this purpose we have studied adipocytokines. Adipocytokines are pleiotropic molecules that are mainly released by white adipose tissue and immune cells. Adipocytokines modulate the function of different tissues and cells, and, in addition to energy homeostasis and metabolism, enhance inflammation, immune response and tissue damage. Adipocytokines may contribute to the proinflammatory conditions in patients with rheumatoid arthritis and the development of bone damage. In addition, they may be associated with the development of cardiovascular disease. In this study, we considered the already known evidence about adipocytokines in the pathogenesis of rheumatoid arthritis, because they are also actively involved in the pathogenesis of cardiovascular disease and are possible biomarkers of prognosis and treatment outcomes, because of their potential, as a possible new therapeutic target.