Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15728
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФесенко, Марія Євгенівна-
dc.contributor.authorШапошнікова, Наталія Володимирівна-
dc.contributor.authorЗюзіна, Лариса Степанівна-
dc.contributor.authorКалюжка, Олена Олександрівна-
dc.contributor.authorФастовець, Марина Миколаївна-
dc.contributor.authorФесенко, Мария Евгеньевна-
dc.contributor.authorШапошникова, Наталия Владимировна-
dc.contributor.authorЗюзина, Лариса Степановна-
dc.contributor.authorКалюжка, Елена Александровна-
dc.contributor.authorФастовец, Марина Николаевна-
dc.contributor.authorFesenko, M. Yе.-
dc.contributor.authorShaposhnikiva, N. V.-
dc.contributor.authorZyuzina, L. S.-
dc.contributor.authorKalyuzhka, O. A.-
dc.contributor.authorFastovets, M. M.-
dc.date.accessioned2021-04-30T08:22:10Z-
dc.date.available2021-04-30T08:22:10Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКлініко-параклінічні критерії можливості інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією / М. Є. Фесенко, Н. В. Шапошнікова, Л. С. Зюзіна [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2021. – Т. 21, вип. 1 (73). – С. 56–59.uk_UA
dc.identifier.issn2077-1096-
dc.identifier.urihttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15728-
dc.description.abstractВступ. Питання профілактики виникнення внутрішньоутробних захворювань, зокрема, вродженої пневмонії, у новонароджених з хламідійною інфекцією, залишаються до кінця не вирішеними через недостатнє розроблення критеріїв інфікування та реалізації даної патології. Мета дослідження. Розробити клініко-лабораторно-інструментальні чинники інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією. Матеріали і методи. Обстеження (в динаміці) проведено у 77 новонароджених (38 (49,3%) недоношених, 39 (50,7%) доношених). В основній групі з вродженою пневмонією знаходились 54 новонароджених – 25 (46,3%) недоношених, 29 (53,7%) доношених. В контрольній групі – 23 «умовно здорових» новонароджених (недоношених – 13 (56,5%), доношених – 10 (43,5%). Діагноз вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією уточнювали на основі даних анамнезу, клінічних критеріїв, факторів ризику, діючих в анте-, інтра- та постнатальному періодах, патологічних змін, виявлених на нейросонографії, порушень мікробіоценозу кишківника. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених дітей. Результати та їх обговорення. Комплексне обстеження новонароджених з вродженою пневмонією дозволило встановити, що всі новонароджені даної групи народилися від матерів, інфікованих хламідіями, з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, ускладненим перебігом вагітності (обумовлено наявністю у вагітних великого відсотку екстрагенітальної і генітальної патології та патологічним перебігом пологів). Виявлено, що вентрикулодилятація, кісти судинних сплетінь та лейкомаляція, рухові порушення та органічні ураження з боку ЦНС мали місце тільки у дітей з вродженою пневмонією. Доведено, що тяжкість перебігу вродженої пневмонії у обстежених новонароджених була обумовлена обсіменінням організму патогенною флорою (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Висновок. Застосування комплексу діагностичних критеріїв інфікування та реалізації вродженої пневмонії у дітей з хламідійною інфекцією дозволить в перші дні життя новонароджених провести верифікацію діагнозу та своєчасно призначити етіотропну терапію.uk_UA
dc.description.abstractВступление. Вопросы профилактики возникновения внутриутробных заболеваний, в частности, врожденной пневмонии, у новорожденных с хламидийной инфекцией, остаются до конца не решенными из-за недостаточной разработки критериев инфицирования и реализации данной патологии. Цель исследования. Разработать клинико-лабораторно-инструментальные факторы инфицирования и реализации врожденной пневмонии у новорожденных с хламидийной инфекцией. Материалы и методы. Обследование (в динамике) проведено у 77 новорожденных (38 (49,3%) недоношенных, 39 (50,7%) доношенных). В основной группе с врожденной пневмонией находилось 54 новорожденных – 25 (46,3%) недоношенных, 29 (53,7%) доношенных. В контрольной группе – 23 «условно здоровых» новорожденных (недоношенных – 13 (56,5%), доношенных – 10 (43,5%). Диагноз врожденной пневмонии у новорожденных с хламидийной инфекцией уточняли на основе данных анамнеза, клинических критериев, факторов риска, действующих в анте-, интра- и постнатальном периодах, патологических изменений, выявленных на нейросонографии, нарушений микробиоценоза кишечника. Специфическую диагностику выполняли методом полимеразной цепной реакции с выявлением ДНК хламидий в сыворотке крови новорожденных. Результаты и их обсуждение. Комплексное обследование новорожденных с врожденной пневмонией позволило установить, что все новорожденные данной группы родились от матерей, инфицированных хламидиями, с отягощенным акушерско-гинекологическим анамнезом, осложненным течением беременности (обусловлено наличием у беременных большого процента экстрагенитальной и генитальной патологии и патологическим течением родов). Выявлено, что вентрикулодилятация, кисты сосудистых сплетений и лейкомаляция, двигательные нарушения и органические поражения со стороны ЦНС имели место только у детей с врожденной пневмонией. Доказано, что тяжесть течения врожденной пневмонии у обследованных новорожденных была обусловлена обсеменением организма патогенной флорой (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Вывод. Применение комплекса диагностических критериев инфицирования и реализации врожденной пневмонии у детей с хламидийной инфекцией позволит в первые дни жизни новорожденных провести верификацию диагноза и своевременно назначить этиотропную терапию.uk_UA
dc.description.abstractIntroduction. Issues of the prevention of intrauterine diseases, and, in particular, congenital pneumonia, in newborns with Chlamydia infection, is still remaining unsolved due to the insufficiently developed criteria for diagnosis of the infection and identification of this pathology progression. The aim of this study is to develop clinical, laboratory and instrumental factors of the Chlamydia infection and the development of congenital pneumonia in newborns. Materials and methods. We examined 77 newborns (38 (49.3%) premature children, 39 (50.7%) full-term children). In the main group 54 newborns were diagnosed to have with congenital pneumonia, on them 25 (46.3%) premature and 29 (53.7%) full-term children. The control group included 23 "conditionally healthy" newborns, of the 13 (56.5%) premature and 10 (43.5%) full-term children. The diagnosis of congenital pneumonia in newborns with Chlamydia infection was confirmed based on the anamnesis, clinical criteria, risk factors over the ante-, intra- and postnatal periods, pathological changes detected on neurosonography, disorders of the intestinal microbiocenosis. Specific diagnosis was performed by the method of polymerase chain reaction with the detection of Chlamydia DNA in the blood serum of newborns. Results and discussion. Comprehensive examination of newborns with congenital pneumonia demonstrated that all newborns in this group were born to mothers infected with Chlamydia, who had burdened obstetric and gynaecological history, complicated pregnancy (due to the presence of a large percentage of extragenital and genital pathology and pathological course of childbirth of pregnant women). It was found that ventricular dilatation, cysts of vascular plexuses and leukomalacia, movement disorders and organic lesions of the central nervous system occurred only in children with congenital pneumonia. It has been demonstrated that the severity of congenital pneumonia in the examined newborns is determined by the contamination of the body with pathogenic flora (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Conclusion. Applying a set of diagnostic criteria for early detection of congenital pneumonia and its progression in children with Chlamydia infection enables to verify the diagnosis and timely prescribe etiotropic therapy in the first days of newborns’ life.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУкраїнська медична стоматологічна академіяuk_UA
dc.subjectхламідійна інфекціяuk_UA
dc.subjectвроджена пневмоніяuk_UA
dc.subjectновонародженіuk_UA
dc.subjectхламидийная инфекцияuk_UA
dc.subjectврожденная пневмонияuk_UA
dc.subjectноворожденныеuk_UA
dc.subjectChlamydia infectionuk_UA
dc.subjectcongenital pneumoniauk_UA
dc.subjectnewbornsuk_UA
dc.titleКлініко-параклінічні критерії можливості інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцієюuk_UA
dc.title.alternativeКлинико-параклинические критерии возможности инфицирования и реалазации врожденной рневмонии у новорожденных с хламидийной инфекциейuk_UA
dc.title.alternativeClinical and paraclinical criteria for likelyhood of infection and development of congenital pneumonia in newborn children with chlamydial infectionuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.identifier.doi10.31718/2077-1096.21.1.56-
dc.subject.udc616.24-002:616.9-053.31uk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 1 (73)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
vrodgena_pneumonia.pdf527,98 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.