Ожиріння та порушення циркадного ритму у хворих на псоріаз

Abstract

Псоріаз – один із найбільш поширених дерматозів, яким за даними світової статистики ВООЗ страждають від 2 % до 4 % населення планети. Проблема псоріазу є досить актуальною, що пов’язано зі зростанням захворюваності, хронічним рецидивуючим перебігом, збільшенням кількості тяжких та інвалідизуючих форм дерматозу. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, етіологія та патогенез цього хронічного дерматозу на сьогодні залишаються до кінця не з'ясованими. У розвитку псоріазу велике значення надають психосоматичним розладам, які часто є три- герами виникнення захворювання. Зрив захисно-пристосувальних механізмів призводить до структурних і функціональних порушень на всіх рівнях, зокрема нейроендокринної та імунної систем, що є патогенетичною основою псоріазу. У більшості таких осіб спостерігається формування гіперфагічного способу реагування на стресову ситуацію, яке проявляються депресіями, тривогою, хронічним стресом, порушенням сну та змінами поведінки харчування, що призводять до підвищення маси тіла та подальшого розвитку ожиріння з низкою метаболічних порушень та зміною циркадного ритму. Збільшення випадків коморбідності псоріазу та ожиріння, що спостерігаються останнім часом та призводять до тяжких, атипових, інвалідизуючих та резистентних до терапії форм дерматозу, значно погіршує якість життя пацієнтів, знижує працездатність та соціальну активність хворих на псоріаз, що визначає не тільки медичну, але й соціальну значимість проблеми. Тому подальше більш поглиблене вивчення взаємозв’язку та патогенезу коморбідності псоріатичної хвороби, ожиріння та змін циркадного ритму є перспективним і вкрай необхідним для розробки науково-обґрунтованих принципів ранньої профілактики та своєчасної корекції даних коморбідностей.

Псориаз - один из самых распространенных дерматозов, которым по данным мировой статистики ВОЗ страдают от 2% до 4% населения планеты. Проблема псориаза является весьма актуальной, что связано с ростом заболеваемости, хроническим рецидивирующим течением, увеличением количества тяжелых и инвалидизирующих форм дерматоза. Несмотря на большое количество научных исследований, этиология и патогенез этого хронического дерматоза на сегодня остаются до конца не выясненными. В развитии псориаза большое значение придают психосоматическим расстройствам, которые часто являются триггерами возникновения заболевания. Срыв защитно-приспособительных механизмов приводит к структурным и функциональным нарушениям на всех уровнях, в том числе нейроэндокринной и иммунной систем, является патогенетической основой псориаза. В большинстве таких лиц наблюдается формирование гиперфагичного способа реагирования на стрессовую ситуацию, которое проявляются депрессиями, тревогой, хроническим стрессом, нарушением сна и изменениями поведения питания, приводящие к повышению массы тела и дальнейшего развития ожирения с рядом метаболических нарушений и изменением циркадного ритма. Увеличение случаев коморбидности псориаза и ожирение, наблюдаемое в последнее время, приводит к тяжелым, атипичным, инвалидизирующим и резистентным к терапии формам дерматоза, значительно ухудшает качество жизни пациентов, снижает работоспособность и социальную активность больных псориазом, что определяет не только медицинскую, но и социальную значимость проблемы. Поэтому дальнейшее более углубленное изучение взаимосвязи и патогенеза коморбидности псориатической болезни, ожирения и изменений циркадного ритма является перспективным и крайне необходимым для разработки научно обоснованных принципов ранней профилактики и своевременной коррекции данных коморбидности.

Psoriasis is one of the most common dermatoses, which according to WHO world statistics affects from 2% to 4% of the world's population. The problem of psoriasis is quite relevant as it is associated with an increase in morbidity, chronic recurrence, an increase in the number of severe and disabling forms of dermatosis. Despite a large number of scientific studies, the aetiology and pathogenesis of this chronic dermatosis is still remaining unclear. Among the factors contributing to the development of psoriasis, psychosomatic disorders have been considered to play a significant role. Disruption of protective and adaptive mechanisms leads to structural and functional disorders at all levels, including the neuroendocrine and immune systems and this is regarded as the pathogenetic basis of psoriasis. Many individuals develop a hyperphagic way of responding to a stressful situation that is manifested by depression, anxiety, chronic stress, sleep disorders and changes in eating behaviour that in turn lead to weight gain and further development of obesity with a number of metabolic disorders and to changes in the circadian rhythm. The recent increase in comorbid psoriasis and obesity leading to severe, atypical, disabling, and treatment- resistant forms of dermatosis significantly impairs the quality of life of patients, reduces the efficiency and social activity of patients with psoriasis, therefore psoriasis is regarded as the social problem as well. Thus, further in-depth study of the relationship and pathogenesis of the comorbidity between psoriasis, obesity and circadian rhythm changes is promising and essential for the development of scientifically sound principles of early prevention and timely correction of comorbidities.