Комплексний підхід у лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний із цукровим діабетом 2 типу

Abstract

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) все більше стає важливою причиною хронічного захворювання печінки. При узагальненні численних досліджень виявлено дані, які підтверджують зв’язок НАЖХП із цукровим діабетом 2 типу або метаболічним синдромом. Мета – оптимізація лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки, поєднану з цукровим діабетом 2 типу. Дослідження проведено на 30 хворих на НАЖХП – у стадії НАСГ. Контрольна група – 20 здорових осіб. Для ідентифікації діагнозу НАЖХП комплексно враховували дані клініко-лабораторних, біохімічних та інструментальних досліджень, згідно стандартів обстеження хворих із патологією органів шлунково-кишкового тракту. При застосуванні ком- плексного лікування з комбінованою цукрознижувальною (діабетон і піоглітазон) та ліпотропною (гептрал) терапією результати лікування показали значне поліпшення суб’єктивного і об’єктивного стану хворих. Больовий синдром залишився відчутним (в 1,8 рази меншої кількості хворих, ніж до лікування); диспепсичний синдром – зменшився в 1,7 рази, зниження апетиту – (зменшення в 1,9 рази), астеновегетативний синдром – (зменшення в 1,9 рази). Застосована комбінована цукрознижувальна та ліпотропна терапія на тлі базової терапії позитивно вплинула на стан гепатоцитів: зменшилась активність АЛТ до (0,61±0,03) мкмоль/л, АСТ – (0,52±0,04) мкмоль/л, лужної фосфатази – (78,18±2,21) од/л, гаммаглутамілтранспептидази – до (52,34±1,26). В усіх хворих достовірно зменшилися показники цитолізу, мезенхімно-запального синдрому, покращили- ся показники гемограми, стабілізувалися показники білкового і ліпідного обміну.

Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) все больше становится важной причиной хронического заболевания печени. При обобщении многочисленных исследований выявлено данные, подтверждающие связь НАЖБП с сахарным диабетом 2 типа или метаболическим синдромом. Цель – оптимизация лечения больных неалкогольной жировой болезни печени, совмещенную с сахарным диабетом 2 типа. Исследование проведено на 30 больных НАЖБП в стадии НАСГ. Контрольная группа – 20 здоровых лиц. Для идентификации диагноза НАЖБП комплексно учитывали данные клинико-лабораторных, биохимических и инструментальных исследований, согласно стандартам обследования больных с патологией органов желудочно-кишечного тракта. При применении комплексного лечения с комбинированной сахароснижающей (диабетон и пиоглитазон) и липотропной (гептрал) терапией результаты лечения показали значительное улучшение субъективного и объективного состояния больных. Болевой синдром остался ощутимым (в 1,8 раза меньшего количества больных, чем до лечения) диспепсический синдром – уменьшился в 1,7 раза, снижение аппетита – (уменьшение в 1,9 раза), астеновегетативный синдром – (уменьшение в 1,9 раза). Примеповлияла на состояние гепатоцитов: уменьшилась активность АЛТ до (0,61±0,03) мкмоль/л, АСТ – (0,52±0,04) мкмоль/л, щелочной фосфатазы – (78,18±2,21) ед/л, гаммаглутамилтранспептидазы – до (52,34±1,26). У всех больных достоверно уменьшились показатели цитолиза, мезенхимных-воспалительного синдрома, улучшились показатели гемограммы, стабилизировались показатели белкового и липидного обмена.

Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is becoming more and more an important cause of chronic liver disease. In generalizing numerous studies, data were found to confirm the association of NAFLD with type 2 diabetes or metabolic syndrome. Progression from fatty steatohepatosis to NASH occurs in 5-20% of patients with the possibility of developing liver fibrosis / liver cirrhosis. Patients with NASH and fibrosis patients should be identified as they risk mortality. Specific treatment of NASH is currently unavailable. Of importance is the definition of prognosis and optimal treatment of patients with NADH and directed monitoring of the development of hepatocellular carcinoma. Researchers offer complex therapy taking into account the main pathogenetic factors of NASH, which is increasingly combined with type 2 diabetes. The goal is to optimize the treatment of patients with non-alcoholic fatty liver disease combined with type 2 diabetes. The study was conducted on 30 patients with NAFLD – at the stage of NASH. Control group – 20 healthy individuals. In order to identify the diagnosis of NAFLD, the data of clinical, laboratory, biochemical and instrumental studies were taken into account in full compliance with the standards of examination of patients with pathology of the organs of the gastrointestinal tract. The statistical processing of the obtained results was carried out using statistical statistic data package STATISTICA on Pentium-IV personal computer and application of parametric and non-parametric methods for estimating the obtained results. The ultrasound investigation revealed signs of fatty liver dystrophy – steatohepatosis (distal constriction of the signal, diffuse hyperhogenicity of the liver tissue, in comparison with the kidneys, and uncertainty of the contour of the vascular picture). In the refinement of the ultrasonographic picture of the liver, in the set of signs (slight increase in echogenicity, visualization of the wall of the mediums and large caliber veins) in 5 patients (16.7% of cases), I was diagnosed as stage fatty liver disease. Moderate elevation of echogenicity of the liver, visualization of only partial and segmental veins, corresponding to the II stage of hepatatosis, was detected in 15 patients (50.0%) cases. In the 10 patients (33.3%), III stage of fatty hepatosis was visualized. The reliability of the difference in values between independent quantitative values was determined with a normal distribution according to Student’s criterion, and in other cases, using the Mann-Whitney U-criterion. With the use of combined treatment with combined hypoglycaemic (diabetic and pioglitazone) and lipotropic (heptral) therapy, the results of treatment showed a significant improvement in the subjective and objective state of patients. Pain syndrome remained tangible (1.8 times fewer patients than prior to treatment); dyspeptic syndrome – decreased by 1,7 times, appetite decreased – (a decrease of 1,9 times), astenovegetative syndrome – (a decrease of 1,9 times). The applied combined hypoglycemic and lipotropic therapy on the background of basic therapy positively influenced the state of hepatocytes: the activity of ALT decreased to (0.61±0.03) μmol/l, AST (0.52±0.04) μmol/L, alkaline phosphatase – (78.18±2.21) units/l, gammaglutamyltranspeptidase – up to (52.34±1.26). In all patients, cytolysis, mesenchymal-inflammatory syndrome significantly decreased, hemogram rates improved, and lipid and metabolic parameters were stabilized.