Современные аспекты легионеллезной инфекции

Abstract

Легионеллез является типичным примером техногенных инфекций, обусловленных активным использованием в промышленности и быту циркулирующих замкнутых водных систем, источников бактериального аэрозоля. Это обстоятельство предопределяет актуальность контроля легионелл в этих системах. Возбудитель — Legionella pneumophila — грамотрицательная палочка, имеющая ширину 0,3–0,4 мкм и длину 2–3 мкм (в ряде случаев достигает 50 мкм). Эти микроорганизмы являются факультативными внутриклеточными паразитами. Истинный источник возбудителей инфекции остается невыясненным. Чаще всего местом размножения легионелл являются кондиционеры, башни-градирни, компрессорные устройства, душевые установки, ванны для бальнеопроцедур, медицинское оборудование для ингаляци- онной терапии и искусственной вентиляции легких. Механизм передачи возбудителей инфекции — воздушно-капельный, скорее аэрогенный. Факторы патогенности легионелл изучены сравнительно мало. Существует несколько методических подходов, используемых в диагностике легионеллеза. Основа этиотропной терапии легионеллеза — применение макролидов. Меры специфической профилактики пока не разработаны. Большую роль в общей системе борьбы с легионеллами играют обеззараживание воды, ванных помещений, душевых сеток, контроль за кондиционированием воздуха. Больных помещают в отдельных палатах. Проводят текущую дезинфекцию мокроты и других выделений больного.Легіонельоз є типовим прикладом техногенних ін- фекцій, обумовлених активним використанням у промисло- вості та побуті циркулюючих замкнутих водних систем, джерел бактеріального аерозолю. Ця обставина зумовлює актуальність контролю легіонел в цих системах. Збудник — Legionella pneumophila — грамнегативна паличка, яка має ширину 0,3–0,4 мкм і довжину 2–3 мкм (у ряді випад- ків досягає 50 мкм). Ці мікроорганізми є факультативними внутрішньоклітинними паразитами. Дійсне джерело збудників інфекції залишається нез’ясованим. Найчастіше місцем роз- множення легіонел є кондиціонери, вежі-градирні, компре- сорні пристрої, душові установки, ванни для бальнеопроцедур, медичне обладнання для інгаляційної терапії та штучної вен- тиляції легенів. Механізм передачі збудників інфекції — аеро- генний, скоріше повітряно-крапельний. Фактори патогенності легіонел вивчені мало. Існує кілька методичних підходів, що використовуються в діагностиці легіонельозу. Основа етіотропної терапії легіонельозу — застосування ма- кролідів. Заходи специфічної профілактики поки не розроблено. Ве- лику роль у загальній системі боротьби з легіонелами грають знезараження води, ванних приміщень, душових сіток, конт- роль за кондиціонуванням повітря. Хворих розміщують в окре- мих палатах. Проводять поточну дезінфекцію мокротиння та інших виділень хворого;Legionellosis is a typical example of man-made infections associated with active use in industry and everyday life of closed circulating water systems, sources of bacterial aerosol. This fact determines the relevance of the control of Legionella in these systems. Causative agent — Legionella pheumophila — Gram-negative rod, having width of 0.3–0.4 μm and length of 2–3 μm (in some cases up to 50 μm). These microorganisms are facultative intracellular parasites. The true source of infectious agents remains unclear. Most often breeding grounds for Legionella are air-conditioners, cooling towers, compressor units, bath stations, baths for balneological treatment, medical devices for inhalation therapy and mechanical ventilation. The transmission mechanism of infectious agents — airborne, rather aerogenic one. Legionella pathogenicity factors are studied not enough. There are several methodological approaches used in the diagnosis of legionellosis. The basis of causal treatment of legionellosis — the use of macrolides. Specific preventive measures have not been developed yet. A big role in the overall system of Legionella control play disinfection of water, bathroom facilities, shower heads, air conditioning control. Patients are placed in separate wards. Current disinfection of sputum and other patient’s secretions should be carried out.