Бета-гемолітичний стрептокок групи в та його роль при передчасному розриві плодових оболонок

Abstract

В статті наведено аналіз вивчення носійства β-гемолітичного стрептококу групи В у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності в аспекті розвитку інфекційного процесу у новонароджених, порівняно їх з сучасними літературними даним. Мета дослідження – вивчити частоту виявлення культури S. agalactiae у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок в гестаційні терміни 22-34 тижнів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 131 вагітних, розділених на 4 групи: І група 32 вагітні в І періоді передчасних пологів на тіл цілого плодового міхура в терміні 22-28 тижнів, ІІ група – 33 вагітні з передчасним розривом плодових оболонок в терміни 22-28 тижнів, ІІІ група – 34 вагітні в першому періоді передчасних пологів в терміни 28-34 тижнів, IV група – 32 вагітні з передчасним розривом плодових оболонок в терміни 28-34 тижнів. У всіх вагітних проведено мікробіологічне дослідження мазка з перианальної зони з виділенням чистої культури S. agalactiae. Результати та їх обговорення. Частота виявлення гемолітичного стрептококу групи В в групах передчасних пологів на тлі цілого плодового міхура не перевищує таку в популяції. Натомість в групах передчасного розриву плодових оболонок понад 80% вагітних були носіями вказаного збудника. Серед новонароджених від вагітних з передчасним розривом плодових оболонок вдвічі частіше спостерігали ознаки вродженого інфікування. Висновки. 1. Частота виявлення культури β-гемолітичного стрептококу у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності в кілька разів перевищує таку частоту в популяції. 2. Значна поширеність проявів вродженого інфікування у недоношених новонароджених від роділь з передчасним розривом плодових оболонок вимагає перегляду актуальних клінічних протоколів ведення таких вагітних з урахуванням світового досвіду інтранатальної антибактеріальної профілактики.

В статье приведен анализ изучения носительства β-гемолитического стрептококка группы В у беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек при недоношенной беременности в аспекте развития инфекционного процесса у новорожденных, а также их сравнение с современными литературными данным. Цель исследования – изучить частоту проявления культуры S. agalactiae у беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек в гестационные сроки 22-34 недель. Объект и методы исследования. Обследована 131 беременная, разделенные на 4 группы: I группа 32 беременные в I периоде преждевременных родов на фоне целого плодного пузыря в сроке 22-28 недель, II группа – 33 беременные с преждевременным разрывом плодных оболочек в сроки 22-28 недель, III группа – 34 беременные в первом периоде преждевременных родов в сроки 28-34 недель, IV группа – 32 беременные с преждевременным разрывом плодных оболочек в сроки 28-34 недель. У всех беременных проведено микробиологическое исследование мазка из перианальной зоны с выделением чистой культуры S. agalactiae. Результаты и их обсуждение. Частота выявления гемолитического стрептококка группы В в группах преждевременных родов на фоне целого плодного пузыря не превышает такую в популяции. Зато в группах преждевременного разрыва плодных оболочек более 80% беременных были носителями указанного возбудителя. Среди новорожденных от беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек вдвое чаще наблюдали признаки врожденного инфицирования. Выводы. 1. Частота выявления культуры β-гемолитического стрептококка у беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек при недоношенной беременности в несколько раз превышает такую частоту в популяции. 2. Значительная распространенность проявлений врожденного инфицирования у недоношенных новорожденных от рожениц с преждевременным разрывом плодных оболочек требует пересмотра актуальных клинических протоколов ведения таких беременных с учетом мирового опыта интранатальной антибактериальной профилактики.

The article presents an analysis of the study of the carrier of β-hemolytic streptococcus group B in pregnant women with premature rupture of membranes in preterm pregnancies in the aspect of the development of infectious processes in newborns, comparing them with modern literary data. The purpose of the study is to investigate the frequency of detection of S. agalactiae culture in pregnant women with premature membranes rupture in the gestational period of 22-34 weeks. Object and methods of the study. 131 pregnant women were divided into 4 groups: the first group – 32 pregnant in the 1st period of preterm labor with intact membranes within the period of 22-28 weeks, the second group – 33 pregnant women with premature rupture of the membranes in the period of 22-28 weeks, the third group – 34 pregnant women in the first period of preterm labor in the period of 28-34 weeks, IV group – 32 pregnant women with premature rupture of the membranes in the period of 28-34 weeks. In all pregnant women, microbiological examination of the smear from the perianal zone with the release of pure culture of S. agalactiae was carried out. Results and discussion. The frequency of detection of hemolytic streptococcus group B in the groups of preterm births with intact membranes does not exceed that in the population. Instead, in groups of premature rupture of the membranes, more than 80% of pregnant women were carriers of the specified pathogen. Among newborns from pregnant women with premature rupture of the membranes, the signs of congenital infection were twice as likely to be observed. Conclusions. 1. The frequency of detecting the culture of β-hemolytic streptococcus in pregnant women with premature rupture of membranes in preterm pregnancy is several times greater than that in the population. 2. The prevalence of manifestations of congenital infections in preterm infants from the breeder with premature rupture of the membranes requires a review of relevant clinical protocols for the administration of such pregnant women, taking into account the global experience of intrapartum antibiotic prophylaxis.