Порівняння ефективності застосування адгезивної волоконної шини та універсальної розбірної пародонтологічної шини у пацієнтів з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня тяжкості

Abstract

Мета дослідження. Метою цього ретроспективного дослідження є оцінити клінічну ефективність використання адгезивної волоконної шини та універсальної розбірної пародонтологічної шини у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом ІІ ступеня тяжкості та 2-3 ступенем рухомості фронтальних зубів нижньої щелепи після консервативної фази лікування. Об’єкт і методи: 50 пацієнтів з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня тяжкості та 2-3 ступенем рухомості фронтальних зубів нижньої щелепи після консервативної фази лікування були зашиновані за допомогою або адгезивної композитної шини, або універсальної розбірної пародонтологічної шини. Для оцінки ефективності застосованих шинуючих конструкцій використовували показники гігієнічного стану порожнини рота та стану тканин пародонту. Результати. Через 12 місяців після шинування в обох групах відзначалася ремісія пародонтиту. У групі порівняння показники стану тканин пародонту були гіршими, але статистичної різниці між групами не відзначалося (р>0,05). Гігієнічний стан порожнини рота був значно кращим (р<0,05) в основній групі (ОНІ-S = 0,7±0,38; О’Leary = 25,7±10,15), а у групі порівняння показники мали значення вище (ОНІ-S = 1,17±0,59; О’Leary = 39,9±20,6). Серед пацієнтів з універсальною розбірною пародонтологічною шиною через 12 місяців не було виявленого жодного порушення цілісності конструкції та повернення рухомості зубів, а у 59% пацієнтів з адгезивною волоконною з’явилися перші ускладнення у вигляді тріщин та відколів композитного матеріалу і повернення рухомості окремих зубів. Висновки. Результати дослідження свідчать, що використання універсальної розбірної пародонтологічної шини дозволяє покращити (в середньому, в 2 рази) гігієнічний стан ротової порожнини, порівняно з використанням адгезивних волоконних шин.

Цель исследования. Целью этого ретроспективного исследования является оценить клиническую эффективность применения адгезивной волоконной шины и универсальной разборной пародонтологиче- ской шины у пациентов с хроническим генерализованным пародонтитом ІІ степени тяжести и 2-3 степенью подвижности фронтальных зубов нижней челюсти. Объект и методы: 50 пациентов с генерализованным пародонтитом ІІ степени тяжести и 2-3 степенью подвижности фронтальных зубов нижней челюсти после консервативной фазы лечения были зашинированы с помощью или адгезивной волоконной шины, или уни- версальной разборной пародонтологической шины. Для оценки эффективности применения шинирующих конструкций использовали показатели гигиенического статуса полости рта и состояния тканей пародонта. Результаты. Через 12 месяцев после шинирования в обеих группах определялась ремиссия пародонтита. В группе сравнения показатели состояния тканей пародонта были хуже, но статистической разницы между группами не определялось (р>0,05). Гигиеническое состояние полости рта было значительно лучше (р<0,05) в основной группе (ОНІ-S = 0,7±0,38; О’Leary = 25,7±10,15), а в группе сравнения показатели имели значения выше (ОНІ-S = 1,17±0,59; О’Leary = 39,9±20,6). Среди пациентов с универсальной разборной пародонтоло- гической шиной через 12 месяцев не было выявлено ни одного нарушения целостности конструкции и возвращения подвижности зубов, а у 59% пациентов с адгезивной волоконной шины появились первые ослож- нения в виде трещин и отколов композитного материала. Выводы. Результаты исследования показывают, что использование универсальной разборной пародонтологической шины позволяет улучшить (в среднем, в 2 раза) гигиеническое состояние полости рта, по сравнению з применением адгезивных волоконных шин.

Purpose of the study. The purpose of this retrospective study is to evaluate the clinical efficacy of the use of an adhesive fiber splint and a universal folding periodontal splint in patients with chronic generalized periodontitis of the II degree of severity and 2-3 degrees of mobility of the mandibular anterior teeth of the after a conservative phase of treatment. Object and methods: 50 patients with generalized periodontitis of the II degree of severity and 2-3 degrees of mobility of the anterior teeth of the jaw after a conservative phase of treatment were splinted by adhesive fiber splint or a universal folding periodontal splint. To assess the effectiveness of the use of the splints used indices of oral hygiene and the periodontal status. Results. 12 months after splinting, the remission of periodontitis was determined in both groups. In the comparison group, the indices of periodontal status were worse, but no statistical difference between the groups was determined (p> 0.05). The indices of oral hygiene is much better (p <0.05) in the main group (OHI-S = 0.7 ± 0.38, O’Leary = 25.7 ± 10.15), and in the comparison group the values were higher (OHI-S = 1.17 ± 0.59; O’Leary = 39.9 ± 20.6). Among patients with a universal folding periodontal splint, after 12 months, there was no damage of the splint and return of the mobility of the teeth, and in 59% of patients with an adhesive fiber tire, the first complications appeared in the form of cracks and splits of the composite material. Conclusions. The results of the research show that the use of a universal folding periodontal splint makes it possible to improve (on average, 2 times) the oral hygiene, compared with the use of adhesive fiber tires.