Огляд сучасних методичних підходів та матеріалів для реєстрації максимального горбково-фісурного позиціонування щелеп пацієнтів при незнімному протезуванні

Abstract

Відтворення гармонійних міжщелепових співвідношень є важливим етапом ортопедичного лікування, оскільки від нього залежить не тільки комфорт пацієнта і стабільність природніх зубів, але й довготривалість функціонування встановлених реставрацій на зубах та дентальних імплантах. При використанні реєстраційних матеріалів часто виникають помилки на лабораторному етапі виготовлення протезів, що призводить до виготовлення функціонально неадекватних реставрацій. Для вдосконалення клініко-лабораторного відтворення виготовлення протезних конструкцій важливим є методично ефективне отримання при допомозі реєстраційних матеріалів просторового співвідношення верхньої і нижньої щелеп. На сьогоднішній день адекватного матеріалу для реєстрації міжщелепових співвідношень немає, тому питання реєстрації повноцінного оклюзійного співвідношення набуває все більшої актуальності. Для того щоб забезпечити успішний результат відтворення оклюзійних поверхонь зубних рядів і досягти відповідної точності просторового співвідношення верхньої та нижньої щелеп, необхідно, щоб реестрат був стабільним, ідентично відтворював оклюзійні співвідношення в ротовій порожнині і на робочих моделях, встановлених в артикулятор, але не видозмінювався при транспортуванні. Більшість досліджень показали значну мінливість серед різних реєстраційних матеріалів та методик. В оглядовій статті нами проаналізовані методики фіксації міжщелепових співвідношень, а також позитивні і негативні характеристики сучасних реєстраційних матеріалів, які найчастіше застосовуються в сучасній стоматологічній практиці.

Воссоздание гармоничных межчелюстных соотношений является важным этапом ортопедического лечения, поскольку от него зависит не только комфорт пациента и стабильность естественных зубов, но и продолжительность функционирования установленных реставраций на зубах и дентальных имплантатах. При использовании регистрационных материалов часто возникают ошибки на лабораторном этапе изготовления протезов, что приводит к изготовлению функционально неадекватных реставраций. Для совершенствования клинико-лабораторного воспроизведения строения протезных конструкций важно методично эффективное получение при помощи регистрационных материалов пространственного соотношения верхней и нижней челюстей. На сегодняшний день адекватного материала для регистрации межчелюстных соотношений нет, поэтому вопрос регистрации полноценного окклюзионного соотношения приобретает все большую актуальность. Для того чтобы обеспечить благоприятный исход воспроизведения окклюзионных поверхностей зубных рядов и достичь соответствующей точности пространственного соотношения верхней и нижней челюстей, необходимо, чтоб реестрат был стабильным, идентично воспроизводил окклюзионные соотношения в ротовой полости и на рабочих моделях, установленных в артикулятор, но не видоизменялся при транспортировке. Большинство исследований показали значительную изменчивость среди различных регистрирующих материалов и методик. В обзорной статье нами проанализированы методики фиксации межчелюстных соотношений, а также положительные и отрицательные характеристики современных регистрационных материалов, которые наиболее часто применяемые в современной стоматологической практике.

The purpose of this article: analysis of special literature sources on the use of modern materials for optimization of correct intermaxillary position with fixed prosthetics of dentition defects in patients in prosthetic dentistry. The reproduction of harmonic intermaxillary relations is an important stage in prosthetic treatment since it is in charge of not only for patient comfort and stability of natural teeth but also for the functioning durability of established restoration on teeth and dental implants. When using registration materials, errors often occur at the laboratory stage of the prostheses design, which leads to fabrication of functionally inadequate restorations. To improve the clinical and laboratory reproduction of the prosthetic structures, it is important to get methodically efficient spatial relationship between the mandible and the maxilla with the help of registration materials. As of today, there is no adequate material for the registration of intermaxillary relations, therefore the issue of appropriate occlusal relation record becomes more relevant. In order to ensure a successful result of reproduction of the occlusal surfaces of the tooth ranges and to achieve the correct accuracy of the spatial intermaxillary relations, the accuracy of the spatial ratio of the upper and lower jaws should be made, with the registry being stable, identically reproducing the occlusal ratios in the oral cavity and on the working models set in the articulator and not altered during transportation. Most studies have shown significant difference among a variety of recording materials and techniques. In the review article, we have analyzed the methods of fixation of intermaxillary relations, as well as the positive and negative characteristics of modern registration materials that are mostly used in modern dental practice. Summarize our conducted review of modern materials and methods of registration of intermaxillary relations in the position of maximum intercuspation in patients, we can do next analytical conclusions: 1. In modern dental prosthetic practice the various clinical factors influence on the adequacy of registration of intermaxillary position. The results of the analysis of literary sources and our own scientific and practical researchs have shown that the main criterion in the selection of methods and material for intermaxillary positioning is the occlusal stability. 2. When replacing defects of hard tissues of teeth or produce single crowns on teeth or implants in patients with occlusive stability, the registration of the intermaxillary position should be carried out in the maximum intercuspation contact of teeth-antagonists. 3. For the reliable establishment of maximum intercuspation position in patients with partial loss of teeth, it is recommended to obtain a supporting occlusive pattern from a special acrylic plastic based on prepared teeth and soft tissues in the areas of adentia after tooth preparation. 4. In case of defects of hard tissues of separate teeth and the production of partial or complete crowns it is conduct determination of occlusive contacts of antagonist teeth, after the preparation of teeth, with the exception of the selected tooth surface (preferably distal), the re-substrate is obtained by polyvinylsiloxane (Futar D), compoundmass or special acrylic plastic, then the pre-preparation of the tooth and the re-substrate is specified in this area by the materials used. 5. In case of local defects of the crown part of the teeth, for produce of single crowns on the teeth and implants, the registration of maximum intercuspation is carried out by the clinical method of Shillingburg H. T. et al., 2008. 6. In case of distally limited defects of dentition caused by the loss of 1-2 teeth in the lateral and frontal parts of the jaws, the clinical method of Goldstein R. E., 2008 is used. 7. In case of common included and ended defects of the dentition on one or both jaws, a modified method of McCullock A. J., 2003 is used.