Поняття концепту у сучасній перекладознавчій парадигмі

Abstract

Стаття присвячена розгляду поняття концепту у сучасній перекладознавчій парадигмі. Однією з основних галузей когнітивної лінгвістики є лінгвоконцептологія, завданням якої є дослідження концептів та встановлення співвідношення мовних структур із концептуальними. Автор стверджує, що термін «концепт» вважається центральним для багатьох лінгвістичних дисциплін, проте на сьогодні не існує єдиного погляду щодо його визначення. Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що концепт чітко структурований, виник і функціонує на базі декількох наук і відзначається міждисциплінарним характером. Автор звертає увагу на визначення ролі концепту у перекладознавстві. Виокремлено п’ять основних мовних підходів до розуміння терміну «концепт»: 1) лінгвокогнітивний; 2) лінгвокультурологічний; 3) логічний; 4) семантико-когнітивний; 5) філософсько-семіотичний. Під час дослідження проаналізовано значну кількість сучасних лінгвістичних праць, присвячених опису ознак і сфери функціонування, дефініції терміна «концепт», що мають вагоме теоретичне значення. У роботі представлено різні визначення терміна «концепт», схарактеризовано його структурні властивості та окреслено специфіку кожного з підходів, виділено спільні риси різних дефініцій, здійснено спробу сформулювати узагальнене, універсальне визначення терміна «концепт». При всій різноманітності варіантів тлумачення «концепт» одностайно визнається одиницею ментального простору. Він структурує знання про світ і відображає національну специфіку членування світу. Виділено наступні класифікації концептів: 1) за способом пізнання; 2) за способом вираження; 3) за ознакою унікальності-універсальності; 4) за відношенням концепту до суб’єкта концептуалізації; 5) за походженням; 6) за часом існування; 7) за структурою; 8) за способом репрезентації у мові; 9) за об’єктом і змістом концепту; 10) за рівнем абстракції імен концептів; 11) за критерієм досвіду; 12) за рівнем когнітивного осягнення; 13) за характером понятійного та емоційного змісту. У статті виокремлено два основні напрямки дослідження структури концепту: 1) когнітивно-епістеміологічний та 2) системно-ієрархічний. Автор звертає увагу, що у сучасному перекладознавстві все більше уваги приділяється відтворенню національної специфіки концептосфер різних культур. Наявність зв’язку між групами реалій, вплив різних типів контексту, що зумовлює вибір способу передачі їх цільовою мовою в певному дискурсі, уможливлює розгляд національних специфічних термінів як елементів окремих смислових систем − концептів.

The article is devoted to the consideration of the concept in the modern translation paradigm. One of the main branches of cognitive linguistics is linguoconceptology, studies concepts and establish the relationship between linguistic structures and conceptual ones. The author argues that the term «concept» is considered central to many linguistic disciplines, but today there is no consensus on its definition. This study suggests that the concept is clearly structured, originated and functions on the basis of several sciences and is noted for its interdisciplinary nature. The author draws attention to the definition of the role of the concept in translation studies. There are five main linguistic approaches to understanding the term «concept»: 1) linguo-cognitive; 2) linguocultural; 3) logical; 4) semantic-cognitive; 5) philosophical and semiotic. In the course of the study, a significant number of modern linguistic works devoted to the description of the features and the scope of functioning, the definition of the term «concept», which have important theoretical significance, have been analyzed. The paper presents various definitions of the term «concept», characterizes its structural properties and outlines the specifics of each of the approaches, highlights the common features of various definitions, attempts to formulate a generalized, universal definition of the term «concept». With all the variety of interpretation options, «concept» is unanimously recognized as a unit of mental space. It structures knowledge about the world and reflects the national specifics of the division of the world. The following classifications of concepts are highlighted: 1) by the way of cognition; 2) by the way of expression; 3) on the basis of uniqueness and versatility; 4) in relation to the concept to the subject of conceptualization; 5) by origin; 6) by the time of existence; 7) by structure; 8) by the way of representation in the language; 9) by the object and content of the concept; 10) by the level of abstraction of concept names; 11) by the criterion of experience; 12) by the level of cognitive comprehension; 13) by the nature of the conceptual and emotional content. The article highlights two main areas of research into the structure of the concept: 1) cognitive-epistemiological and 2) system-hierarchical. The author draws attention to the fact that in modern translation studies, more and more attention is paid to the restoration of the national specifics of the conceptual spheres of various cultures. The presence of a connection between groups of realities, the influence of various types of context makes the consideration of national specific terms as elements of separate semantic systems - concepts.