Динамика возрастных показателей физико-химического состава ротовой жидкости у лиц пожилого и старческого возраста

Abstract

Метою цього дослідження було виявити зміни показників фізико-хімічного складу ротової рідини в осіб похилого і старечого віку, а також вивчити вплив ротової рідини на загальний стан ротової порожнини. Відповідно до рекомендацій ВООЗ створені групи у віці 45-60 років, 61-74 роки, 75-89 років і довгожителів 90 років і старше. Вивчалася швидкість салівації, в’язкість слини, показник рН, буферна ємність по кислоті і по лугу, вміст іонів кальцію і фосфору. Отримані дані порівнювали з показниками осіб індексної групи у віці 35-44 роки. Встановлено, що зі збільшенням віку швидкість салівації зменшилася у 90-річних порівняно з індексною групою в 2,5 рази, а в’язкість ротової рідини збільшилася в 2 рази. Буферна ємність, як по кислоті, так і по лугу зменшувалася зі збільшенням віку, а РН зміщалася в кислу сторону, що призводить до демінералізації емалі і зростання патології твердих тканин зубів. При гіпосалівації змішана слина втрачає свою антимікробну, буферну, ремінералізуючу і очищувальну функції. Основною рідиною в порожнині рота, що реалізує іонообмінні реакції між різними зонами, тканинами і органами, є змішана слина (ротова рідина), зміною властивостей якої багато в чому і визначається карієсогенна ситуація. Важливим є проведення досліджень, що дозволяють оцінити функціональний стан найважливіших фізіологічних систем порожнини рота зі збільшенням віку обстежених, і рекомендувати заходи корекції, що сприяють повному або частковому відновленню втрачених функцій. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженням складу змішаної слини осіб похилого та старечого віку, багато питань до цих пір залишаються відкритими. Наведені в літературі параметри властивостей слини у випробовуваних, що знаходяться в однакових умовах, зазнають суттєвих змін. Виходячи з отриманих даних, виникає необхідність індивідуального підходу до лікування стоматологічних захворювань, передбачити предмети і засоби для поліпшення гігієни порожнини рота і засоби, що впливають на поліпшення діяльності слинних залоз (швидкість виділення, зниження в’язкості слини, нормалізація слюновиділення), а також підвищення мінералізуючого потенціалу слини для створення умов правильної мінералізації твердих тканин зубів, що, в кінцевому результаті, буде сприяти зниженню зростання і розвитку карієсу зубів у людей похилого та старечого віку.

Целью настоящего исследования было выявить изменения показателей физико-химического состава ротовой жидкости у лиц пожилого и старческого возраста, а также изучить влияние ротовой жидкости на общее состояние ротовой полости. В соответствии с рекомендациями ВОЗ созданы группы в возрасте 45-60 лет, 61-74 года, 75-89 лет и долгожителей 90 лет и старше. Изучалась скорость саливации, вязкость слюны, показатель рН, буферная емкость по кислоте и по щелочи, содержание ионов кальция и фосфора. Полученные данные сравнивали с показателями лиц индексной группы в возрасте 35-44 года. Установлено, что с увеличением возраста скорость саливации уменьшилась у 90-летних по сравнению с индексной группой в 2,5 раза, а вязкость ротовой жидкости увеличилась в 2 раза. Буферная емкость, как по кислоте, так и по щелочи уменьшалась с увеличением возраста, а РН смещалась в кислую сторону, что приводит к деминерализации эмали и росту патологии твердых тканей зубов. При гипосаливации смешанная слюна теряет свою антимикробную, буферную, реминерализующую и очищающую функции. Основной жидкостью в полости рта, реализующей ионообменные реакции между различными зонами, тканями и органами, является смешанная слюна (ротовая жидкость), изменением свойств которой во многом и определяется кариесогенная ситуация. Важным представляется проведение исследований, позволяющих оценить функциональное состояние важнейших физиологических систем полости рта с увеличением возраста обследованных, и рекомендовать меры коррекции, способствующие полному или частичному восстановлению утраченных функций. Несмотря на большое число работ, посвященных исследованиям состава смешанной слюны лиц пожилого и старческого возраста, многие вопросы до сих пор остаются открытыми. Приводимые в литературе параметры свойств слюны у испытуемых, находящихся в одинаковых условиях, существенно колеблются. Исходя из полученных данных, возникает необходимость индивидуального подхода к лечению стоматологических заболеваний, предусмотреть предметы и средства для улучшения гигиены полости рта и средства, влияющие на улучшение деятельности слюнных желез (скорость выделения, снижение вязкости слюны, нормализация слюновыделения), а также повышение минерализующего потенциала слюны для создания условий правильной минерализации твердых тканей зубов, что, в конечном результате, будет способствовать снижению роста и развития кариеса зубов у людей пожилого и старческого возраста.

The purpose of this study was to identify changes in the physico-chemical composition of the oral fluid in elderly and senile individuals, and to study the effect of oral fluid on the general condition of the oral cavity. In accordance with the recommendations of the WHO, groups aged 45-60 years, 61-74 years, 75-89 years old, and longlivers 90 years and older have been established. The rate of salivation, salinity, pH, buffer capacity for acid and alkali, the content of calcium and phosphorus ions were studied. The obtained data were compared with the indices of the index group aged 35-44. It was found that with increasing age, the rate of salivation decreased by a factor of 2.5 in 90-yearolds compared with the index group, and the viscosity of oral fluid increased by a factor of 2. The buffer capacity, both in acid and in alkali, decreased with age, and the pH shifted to the acid side, which leads to demineralization of the enamel and an increase in the pathology of the hard tissues of the teeth. When hyposalization mixed saliva loses its antimicrobial, buffer, remineralizing and purifying functions. The main liquid in the oral cavity, which realizes ion-exchange reactions between different zones, tissues and organs, is mixed saliva (oral fluid), the change in the properties of which largely determines the cariogenic situation. It is important to conduct research that allows us to assess the functional state of the major physiological systems of the oral cavity with an increase in the age of the examined, and recommend corrective measures that help the full or partial restoration of lost functions. Despite the large number of studies devoted to studies of the composition of mixed saliva in elderly and elderly people, many questions remain open to this day. The parameters of saliva properties given in the literature vary considerably among subjects under similar conditions. Based on the data obtained, there is a need for an individual approach to the treatment of dental diseases, to provide items and facilities for improving oral hygiene and the means that affect the improvement of salivary gland activity (rate of excretion, decrease of saliva viscosity, normalization of salivation), and an increase in the salivary mineralization potential to create conditions for the correct mineralization of hard tooth tissues, which, ultimately, will help to reduce the growth and development of dental caries in humans her elderly and senile age.