Реактивні зміни епітелію слизової оболонки дванадцятипалої кишки

Abstract

Харчовою добавкою вважається будь-яка речовина, яка зазвичай не є харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва. У раніше проведених дослідженнях українських та зарубіжних учених не розкривається повна картина дії харчових добавок так як, частіше всього вони у промисловоті використовуються у комплексі. Тому дослідження впливу комплексу найбільш розповсюджених харчових добавок саме на травну систему, яка перша безпосередньо контактує з екзогенним чинником, є, на даний час, дуже актуальним. Згідно проведеного нами аналізу вмісту харчових добавок у продуктах вітчизняного та зарубіжного виробництва найбільш розповсюдженими є підсилювач смаку – Е 621 глутамат (глютамат) натрію, який чинить місцеву патогенну дію на тканини шлунку, що проявляє себе у потоншенні всіх шарів стінки шлунка, десквамації слизової оболонки та її дезорганізації у вигляді зменшення розмірів шлункових залоз, E-250 (нітрит натрію), який чинить шкідливий токсичний вплив на різні органи тіла, та харчова добавка Е124 Понсо 4R, яка відноситься до азобарвників, впливає на здоров’я людей, викликаючи алергію, продукти розкладання азобарвників є переважно ароматичні аміни з різною структурою, що може мати канцерогенні властивості. Метою роботи було встановити динаміку змін кількісного складу цитологічних компонентів епітелію ворсин слизової оболонки дванадцятипалої кишки щурів в нормі та при дії комплексу харчових добавок- глутамату натрію, нітриту натрію та Понсо 4R. Робота проведена на 84 статевозрілих щурах-самцях, з яких контрольна група вживала питну воду та отримувала перорально фізіологічний розчин. Щурам експериментальної групи, за умов вільного доступу до води, вводили 0,6 мг/кг нітриту натрію, глутамат натрію в дозі 20 мг/кг, та в дозі 5 мг/кг Понсо 4R в 0,5 мл дистильованої води 1 раз на добу перорально. Дози харчових добавок вдвічі були меншими за допустиму норму у харчових продуктах. Тварин виводили з експерименту через 1, 4, 8, 12 та 16 тижнів шляхом передозування тіопенталового наркозу. Фрагменти стінки 12-палої кишки фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну протягом трьох діб та ущільнювали у парафін. Після отримання за допомогою санного мікротома зрізів, забарвлювали гематоксиліном та еозином та вивчали за допомогою цифрового мікроскопу з цифровою мікрофотонасадкою DCM 900 з адаптованими для даних досліджень програмами. Кількісний підрахунок клітинного представництва ворсинок проводили при однаковому збільшенні на всих термінах експерименту: Зб.: х 1000. Статистичну обробку морфометричних даних проводили з використанням програми Exel. При гістологічному дослідженні слизової оболонки дванадцятипалої кишки встановлено, що середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою дорівнювала 18,00±0,08, келихоподібних екзокриноцитів у ворсині щурів контрольної групи було11,01±0,08, вони були розташовані поодинці серед стовпчастих епітеліоцитів. На першому тижні після вживання комплексу харчових добавок середня кількість стовпчастих епітеліоцитів дорівнювала 17,67±0,09, що на 1,83 % було меншим за показники в контрольній групі (р<0,05). Кількість келихоподібних клітин значуще зменшилась на 72,75 % (р<0,05), та становила 3,00±0,08.