Вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним запаленням

Abstract

Мета роботи: визначення стану та ролі вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення шляхом психологічного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при різних варіантах гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що поєднана з автоімунним тиреоідитом. Матеріали та методи дослідження. В роботі прийняло участь 87 пацієнтів з сукупним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунним тиреоідитом та 45 осіб на ізольований перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Обраний контингент належав до молоді, а саме, студентства. Одержані результати. Показано, що перебіг захворювань супроводжується нашаруванням клінічних проявів вегетативної дисфункції, в більшій мірі виражених при поєднаній патології. Також встановлено, що вегетативне забезпечення по ряду показників превалює у хворих з ерозивною формою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Доведено, що майже в усіх випадках наявності ерозій (8 осіб – 72,7%) зберігалися окремі клінічні прояви вегетативного забезпечення, такі як загальна слабкість, підвищена втома, лабільність пульсу та артеріального тиску, серцебиття. В той же час при відсутності ерозивного ураження слизової оболонки «вегетативний хвіст» реєстрували тільки у третини (34,7%) досліджених. У цих же випадках має місце тривалий період збереження окремих проявів вегетативної дисфункції (до 3 місяців), що впливає на якість життя пацієнтів. Висновки. Приєднання автоімунного тиреоідиту до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби сприяло збільшенню осіб зі змінами вегетативної реактивності. Вегетативне «забезпечення» сукупного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоідиту стає більш виразним при наявності ерозивного процесу в слизовій оболонці, що також є одним із факторів його тривалого прояву.

Aim: to determine the state and role of autonomic reactivity and autonomic supply in patients with different manifestations of gastroesophageal reflux disease in combination with autoimmune thyroiditis through psychological testing by using a questionnaire of A.M. Vejn. Materials and methods. 87 patients with gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis and 45 persons with an isolated astroesophageal reflux disease were enrolled in the study. All the examined individuals were students. Results. It has been shown that the course of diseases is accompanied by a layering of clinical manifestations of autonomic dysfunction, which are more pronounced in cases of comorbidities. It has been found out that vegetative supply prevails in a number of indicators in the patients with an erosive form of gastroesophageal reflux disease. It has been proven that in almost all the cases of erosion (8 people - 72.7%), the individuals experienced some clinical manifestations of vegetative provision, such as general weakness, increased fatigue, lability of the pulse and blood pressure, and palpitation. At the same time, the “vegetative tail” was recorded only in a third (34.7%) of the studied without erosive lesions of the esophageal mucous membrane. The patients with an erosive form of the disease have a long period of experiencing some manifestations of autonomic dysfunction (up to 3 months) that considerably affects the quality of their life. Conclusions. Coupling of autoimmune thyroiditis and gastroesophageal reflux disease leads to the emergence of autonomic reactivity. Vegetative “supply” of the course of comorbidity between gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis becomes more pronounced in the presence of an erosive process in the mucous membrane, which is also known as one of the factors of its possible manifestations.