Прогноз перебігу розсіяного склерозу: результати проспективного дослідження

Abstract

Актуальність. Перебіг розсіяного склерозу мінливий та непередбачуваний. Незважаючи на значні зусилля і дослідження протягом десятиліть, досі однією з основних проблем і питань як для неврологів, так і для хворих, залишається визначення прогнозу перебігу розсіяного склерозу, факторів та маркерів прогресії, що впливають на нього. Проспективні дослідження зможуть частково надати оцінку факторів, що визначають прогноз перебігу РС. Мета: оцінити фактори що впливають на перебіг розсіяного склерозу за даними 5-річного динамічного спостереження. Матеріали і методи. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Застосовували клінічні та параклінічні методи обстеження. Статистичний аналіз здійснено за допомогою програми Microsoft Excel for Windows та SPSS. В роботі використані стандартні описові статистики. Для аналізу категоріальних використано хі-квадрат Пірсона. Оцінка величини та спрямованості кореляційної залежності проводилась за допомогою коефіцієнту непараметричної кореляції Спірмена. В роботі використано однофакторний дисперсійний аналіз. Результати та їх обговорення. Було обстежено 175 хворих з розсіяним склерозом (123 жінки та 52 чоловіки) в динаміці протягом 5 річного періоду спостереження. Середній вік дебюту розсіяного склерозу у пацієнтів спостерігався у 28,46 ±9,13 років, вік на час встановлення діагнозу становив 31,77 ± 9,28 років. Середня тривалість захворювання становила 15,48 ± 7,69 років на початок спостереження. На момент оцінки пацієнтів в 2013 році показник неспроможності за шкалою Expanded Disability Status Scale становив 3,83 ± 1,68 бали та 4,21 ± 1,83 балів через 5 років. Ступінь функціональної неспроможності за шкалою на вихідному та заключному рівні був статистично значущим (p=0,02). Проведений однофакторний дисперсійний аналіз показав, що найбільшу значимість на ступінь різниці балу за шкалою Expanded Disability Status Scale має показник статі (p <0,007). Висновки. Найвпливовішим фактором, за даними нашого спостереження, на ступінь неспроможності пацієнта в майбутньому є стать. У чоловіків розсіяний склероз настає в молодшому віці, хвороба прогресує швидше, ступінь функціональної неспроможності є вищим порівняно з жінками.

Актуальность: Течение рассеянного склероза изменчиво и непредсказуемо. Несмотря на значительные усилия и исследования в течение десятилетий, до сих пор одной из основных проблем и вопросов как для неврологов, так и для больных, остается определение прогноза течения рассеянного склероза, факторов и маркеров прогрессии, влияющие на него. Проспективные исследования смогут частично дать оценку факторов, определяющих прогноз течения рассеянного склероза. Цель: оценить факторы, влияющие на течение рассеянного склероза по данным 5-летнего динамического наблюдения. Материалы и методы: Было обследовано 175 больных с рассеянным склерозом в динамике в течение 5 летнего периода наблюдения. Применяли клинические и паралинические методы обследования. Статистический анализ осуществлен с помощью программы Microsoft Excel for Windows и SPSS. В работе использованы стандартные описательные статистики. Для анализа категориальных использовано хи-квадрат Пирсона. Оценка величины и направленности корреляционной зависимости проводилась с помощью коэффициента непараметрической корреляции Спирмена. В работе использо- вано однофакторный дисперсионный анализ. Результаты: Было обследовано 175 больных с рассеянным склерозом (123 женщины и 52 мужчины) в динамике в течение 5-летнего периода наблюдения. Средний возраст дебюта заболевания у пациентов составил 28,46 ± 9,13 лет, возраст на момент установления диагноза рассеянный склероз составил 31,77 ± 9,28 года. Средняя продолжительность заболевания составляла 15,48 ± 7,69 лет до начала наблюдения. На момент оценки пациентов в 2013 году показатель Expanded Disability Status Scale составлял 3,83 ± 1,68 балла и 4,21 ± 1,83 баллов через 5 лет. Степень функциональной несостоятельности по шкале Expanded Disability Status Scale на исходном и заключительном уровне был статистически значимым (p = 0,02). Проведенный однофакторный дисперсионный анализ показал, что наибольшую значимость на степень разницы балла по шкале Expanded Disability Status Scale имеет показатель пола (p <0,007). Выводы: ведущим фактором, по данным нашего наблюдения, на степень несостоятельности пациента в будущем является пол. У мужчин рассеянный склероз наступает в более молодом возрасте, болезнь прогрессирует быстрее, степень функциональной несостоятельности выше по сравнению с женщинами.

Background: The course of multiple sclerosis is variable and unpredictable. Despite considerable efforts and research over the decades, one of the major challenges for both neurologists and patients is still to determine the prognosis of multiple sclerosis as well as the factors and markers affecting its progression. Prospective studies can partially contribute to assessment of the factors predetermining the prognosis of the course of multiple sclerosis. Objective: To evaluate the factors affecting the course of multiple sclerosis according to a 5-year prospective dynamic observation. Materials and methods: 175 patients with multiple sclerosis were examined over a 5-year follow-up period. The methodology employed was as follows: statistical analysis by using Microsoft Excel for Windows and SPSS; standard descriptive statistics; calculation of Pearson's chi-square for categorical analysis; single- factor analysis of variance. The magnitude and directivity of the correlation dependence were estimated using the Spearman non-parametric correlation coefficient. Results: 175 patients with multiple sclerosis (123 women and 52 men) were examined over a 5-year follow- up period. Mean age of patients at the onset of multiple sclerosis was 28.46 ± 9.13 years; mean age at the time of diagnosis of the disease was 31.77 ± 9.28 years; the mean length of the disease was 15.48 ± 7.69 years prior the start of the observation. At the time of the patients’ status assessment in 2013, the Expanded Disability Status Scale value was 3.83 ± 1.68 scores and 4.21 ± 1.83 scores in 5 years. The degree of functional disability according to the Expanded Disability Status Scale baseline was statistically significant (p = 0.02). A single-factor analysis of variance showed that sex (p <0.007) was of the highest significance for the degree of difference by the Expanded Disability Status Scale. Conclusions: According to results obtained, we can suggest the most influential factor for a patient's disability due to multiple sclerosis is sex. Men may develop multiple sclerosis at younger age, the disease in men progresses faster, thus, the degree of functional disability is higher compared with women.