Можливості сучасних методів інструментальної діагностики клініко-морфологічних форм хронічного панкреатиту

Abstract

Метою нашого дослідження було вивчити можливості сучасних методів інструментальної діагностики клініко-морфологічних форм хронічного панкреатиту. Під спостереженням знаходилось 210 хворих на хронічний панкреатит: І група – 26 хворих на обструктивну форму, ІІ – 56 з кальцифікуючою, ІІІ – 78 хворих з фіброзно-паренхіматозною формою, ІV – 50 пацієнтів з хронічним панкреатитом, ускладненим псевдокістою. Вивчали структурний стан підшлункової залози за допомогою ультразвукового дослідження, комп’ютерної томографії та ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії. Отримані дані оцінювали за Кембриджськими критеріями. Було проведено співставлення даних, отриманих при УЗД, ЕРХПГ та КТ та визначена чутливість та специфічність кожного методу в діагностиці різних форм хронічного панкреатиту. Визначено, що застосування УЗД має найвищу чутливість та специфічність при кальцифікуючій (93,8% та 85,6%) та кістозній (92,3% та 88,5%) формах хронічного панкреатиту, для діагностики інших форм захворювання необхідно додатково застосовувати КТ та, при необхідності, ЕРХПГ.

Целью нашего исследования было изучить возможности современных методов инструментальной диагностики клинико-морфологических форм хронического панкреатита. Под наблюдением находилось 210 больных хроническим панкреатитом: I группа – 26 больных обструктивной формой, II – 56 кальцифицирующей, III – 78 больных с фиброзно-паренхиматозной формой, IV – 50 пациентов с хроническим панкреатитом, осложненным псевдокистой. Изучали структурное состояние поджелудочной железы с помощью ультразвукового исследования, компьютерной томографии и эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии. Полученные данные оценивали по Кембриджским критериям. Было проведено сопоставление данных, полученных при УЗИ, ЭРХПГ и КТ и определена чувствительность и специфичность каждого метода в диагностике различных форм хронического панкреатита. Определено, что применение УЗИ имеет самую высокую чувствительность и специфичность при кальцифицирующей (93,8% и 85,6%) и кистозной (92,3% и 88,5%) формах хронического панкреатита, для диагностики других форм заболевания необходимо дополнительно применять КТ и, при необходимости, ЭРХПГ.

Chronic pancreatitis is a serious disease of the pancreas, diagnosis of which remains difficult to date due to the difficulties in detecting early changes in the pancreas. Transabdominal ultrasound is regarded as the basic diagnosing pancreatic changes are computer tomography and endoscopic retrograde cholangiopancreatography. The purpose of our study was to study the possibilities of modern methods of instrumental diagnosis of clinical and morphological forms of chronic pancreatitis. Material: 210 patients with chronic pancreatitis were observed: I group – 26 obstructive patients, II – 56 calcifying, III – 78 patients with fibro-parenchymal form, IV – 50 patients with chronic pancreatitis complicated by pseudocyst. The structural state of the pancreas was studied by ultrasound, computed tomography and endoscopic retrograde cholangiopancreatography. The data obtained were evaluated according to the Cambridge criteria. The results demonstrate with ultrasound, computed tomography and endoscopic retrograde cholangiopancreatography revealed changes in the parenchyma and pancreatic ducts characteristic of chronic pancreatitis: an increase / decrease in the size of the pancreas, the presence of calcification in the ducts and parenchyma of the gland, pseudocyst and local parenchyma, enlargement / stenosis and the change in the contour of the main pancreatic duct and its connection with pseudocyst, the change in the structure of the parenchyma and the contours of the pancreas of the mammary gland. The majority of patients have severe structural changes in the pancreas, the highest frequency being determined in patients with a longer course of the disease (II – 75.0%, IV – 85.0%), somewhat less severe structural changes were detected in patients with a lesser history disease (I – 66.7%). To assess the sphincter of Oddi dysfunction, a diagnostic method has been developed, which consists in using the eufillin-calcium test with subsequent sonographic monitoring of the pancreatic duct system. A comparison was made between the data obtained with ultrasound, ERCP and CT and the sensitivity and specificity of each method was determined in the diagnosis of various forms of chronic pancreatitis. When comparing CT and ultrasound data, the following results were obtained: complete coincidence of diagnoses in 64.7% of cases, partial discrepancy of 28.5%, total discrepancy of 6.8%. Conclusions. For the diagnosis of chronic pancreatitis it is necessary to apply a complex of instrumental research. Usage of ultrasound has the highest sensitivity and specificity for calcifying (93,8% and 85,6%) and cystic (92,3% and 88,5%) forms of chronic pancreatitis, for the diagnosis of other forms of the disease, CT and ERCP should be used additionally. The developed non-invasive method for diagnosing the pathology of the sphincter of Oddi makes it possible to differentiate the presence of a mechanical obstruction in the duct of the gland with spasm of the sphincter