Морфо-функціональний стан привушних залоз при порушеннях неврологічного статусу у людей

Abstract

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих сіалозоаденітом, що виникає у осіб з лабільною нервовою системою. На підставі вивчення функціональної активності привушних слинних залоз, фізико-хімічних характеристик ротової рідини і секрету залоз, втягнутих у патологічний процес, його клітинного складу і характеру змін протокової системи (за даними сіалографії) виділено три ступеня тяжкості перебігу неврогенного сіалозоаденіту: легкий, середній, важкий. Отримані дані дали можливість пояснити виникнення неврогенного сіалозоаденіту, що розвивається у людей на фоні підвищеного рівня тривоги, коли спостерігається падіння секреторної функції слинних залоз, зміни імунних властивостей їх секрету і ротової рідини, підвищення активності процесів перекисного окислення ліпідів у крові та ротовій рідині, що сприяє проникненню патогенної мікрофлори і розвитку хронічного запалення в залозі з явищами дохоспазму в системі проток. На підставі цього запропоновано і впроваджено в практику лікувально-профілактичні заходи з корекції патологічних змін, які відбуваються в привушних залозах хворих на неврогенний сіалозоаденіт різного ступеня тяжкості. Автором доведено, що при лікуванні хворих з неврогенним сіалозоаденітом необхідно, за рекомендацією невропатолога, знижувати в них рівень тривожності, вживати заходи для зняття дохоспазму, підвищувати функціональну активність слинних залоз, проводити протизапальну терапію. Аналіз віддалених результатів свідчить, що використання запропонованих методик лікування хворих з неврогенним сіалозоаденітом в 86,36% пацієнтів з легким ступенем, в 64,71% з середнім, в 58,34% з важким ступенем захворювання виявилося ефективним; Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики и лечения больных с сиалозоаденитом, который возникает у лиц с лабильной нервной системой. На основании изучения функциональной активности околоушных слюнных желез, которое выявило уменьшение количества ротовой жидкости и паротидного секрета; изменение физико-химических характеристик ротовой жидкости и секрета желез, вовлеченных в патологический процесс: снижение прозрачности, повышение вязкости, изменение водородного показателя; результатов цитологического исследования паротидного секрета: повышенную десквамацию эпителия протоков, наличие клеток воспалительного ряда, бокаловидных клеток; характера сиалографических изменений протоковой системы: наличие расширений и сужений протоков I-V порядков, сиалэктазов выделено три степени тяжести неврогенного сиалозоаденита: легкая, средняя, тяжелая. Полученные данные дают возможность объяснить возникновение неврогенного сиалозоаденита, который развивается у лиц на фоне повышенного уровня тревоги, когда наблюдается падение секреторной функции слюнных желез, изменение иммунных свойств их секрета и ротовой жидкости, повышение активности процессов перекисного окисления липидов в крови и ротовой жидкости, что способствует проникновению патогенной микрофлоры в систему протоков, развитию хронического воспаления в железе с явлениями дохоспазма. Все это дало возможность предложить и внедрить в практику лечебно-профилактические мероприятия по коррекции патологических изменений, которые происходят в околоушных железах больных неврогенным сиалозоаденитом разной степени тяжести. Автором доказано, что при лечении больных неврогенным сиалозоаденитом необходимо снижать у них уровень тревожности, принимать меры для снятия дохоспазма (согласно рекомендациям невропатолога), повышать функциональную активность слюнных желез, проводить противовоспалительную терапию. Анализ отдаленных результатов свидетельствует, что использование предложенных методик лечения больных неврогенным сиалозоаденитом, которые включали стресспротективные, спазмолитические, противовоспалительные препараты, физические и физиотерапевтические мероприятия, у 86,36% пациентов с легкой степенью, у 64,71% со средней, у 58,34% с тяжелой степенью заболевания оказалось эффективным; Dissertation is sanctified to the increase efficiency of diagnostics and treatment of patients with sialiodenitis, that arises up in persons with the normal nervous system. On the basis of study of functional activity of parotid salivary glands, physical, chemical characteristics of mouth liquid and secret of the glands pulled in a pathological process, it’s cellular composition and character of changes of the transmitter system (based on sialography’s data) it is distinguished three degrees of neurogenic sialiodenitis : light, middle, heavy. The obtained data gave an opportunity to explain the origin of neurogenic sialiodenitis, that develop in people based on increasing level of stress, decreasing secretory function of salivary glands, change of immune features of mouth liquid and secret, increasing activity of oxidization processes of lipids in blood and mouth liquid that assists penetration of pathogenic micro flora and development of chronic inflammation in the gland with duct-spasm phenomena in duct system. On the basis of this, were offered and inculcated in medical practice and preventive measures in correction of pathological changes that take place in the parotid glands of patients with neurogenic sialiodenitis in different degrees. The author proved, that in treatment of patients with neurogenic sialiodenitis it is necessary recommendation of neurologist, to reduce the level of anxiety in them, take measure for the removal of duct-spasm, to promote functional activity of salivary glands, to conduct anti-inflammatory therapy. The analysis results testifies that the use of offer methods of treatment patients with neurogenic sialiodenitis for 86,36% patients with an ligth degree, in 64,71% with middle, in 58,34% with the heavy degree of disease it appeared effective.