Гетерогенність чинників, що впливають на розвиток алергічних захворювань

Abstract

Алергічні захворювання, включаючи астму, алергічний риніт та дерматит, є мультифакторними захворюваннями, які досить часто проявляються у ранній період життя і зберігаються до зрілого віку. На патофізіологію та клінічний перебіг цих захворювань впливає взаємодія між генами та вплив факторів навколишнього середовища, таких як аероалергени, пасивне куріння, інфекції та інші. Використання деяких традиційних маркерів, таких як шкірні тести, визначення параметрів функції легень, рівня загального імуноглобуліну Е, а також клінічні симптоми для діагностики конкретних підтипів астми та інших алергічних захворювань являється недостатнім через гетерогенну патофізіологію фенотипів. Комплекс зовнішніх факторів, які впливають на плід, а потім і на людину протягом усього життя, називається експозомом. Експозом охоплює кілька доменів від популяції до молекулярних рівнів і, у поєднанні з генетичними факторами, являється ключем для розуміння фенотипового різноманіття, яке спостерігається у хворих на алергічну патологію. Експозомальні домени класифікуються на неспецифічні (людські та природні фактори, що впливають на популяцію), специфічні (наприклад, такі як вологість, ультрафіолетове випромінювання, дієта, забруднення, алергени, жорсткість води) та внутрішні (шкірна та слизова мікробіоти). Окремою, надзвичайно актуальною ланкою у розвитку алергічних захворювань – є психоемоційний стан пацієнтів. Існує велика кількість досліджень, в яких показано позитивний вплив психологічних втручань на клінічний результат перебігу алергічних захворювань. Відмічено зменшення кількість та тяжкість нападів бронхіальної астми у хворих, що паралельно з стандартною схемою лікування, консультувалися у психолога. Чітко просліджується взаємозв’язок стану нервової системи та стану шкіри при алергічний захворюваннях. Часто психологічний дисонанс виникає на тлі шкірних захворювань. Існують факти, що підтверджують вплив консультацій психолога на повільне відновлення нормального співвідношення Th1/Th2, яке є ключовим в імунній відповіді при алергії. Проте подальші дослідження є необхідними, оскільки вони дадуть можливість довести прямий зв’язок між клінічним та імунними змінами та психологічними втручаннями при алергічних захворюваннях.

Аllergic diseases, that including аsthma, allergic rhinitis and dermatiti s, a re comm on diseas es that often manifest early in life and persist into adulthood. The pathophysiology and expression of these diseases are influenced by interactions between susceptibility genes and exposure to environmental factors such as aeroallergens, secondhand smoke, and infections. Isolated use of traditional markers, such as lung function parameters and skin prick testing, level of serum IgE and clinical symptoms to diagnose specific subtypes and manage asthma and allergic diseases have been shown to be inadequate because of the heterogenous underlying pathophysiology of disease phenotypes. Сomplex of external factors that an individual is exposed to throughout their lifetime is termed the exposome. The exposome spans multiple domains from populatio n t o molecula r level s and, i n combination with genetic factors, holds the key to understanding the phenotypic diversity seen in allergic patients. Exposomal domains are categorized into nonspecific (human and natural factors affecting populations), specific (humidity, ultraviolet radiation, diet, pollution, allergens, water hardness) and internal (cutaneous and gut microbiota and host cell interaction) exposures. A separate, extremely relevant link in the development of allergic diseases is the psychoemotional part of patients . Man y studie s hav e show n th e encouragin g effec ts of psychologic al interventi ons on clinical outcome in allergic diseases. Although evidence suggests that these interventions result in restoring a more normal Th1/Th2 balance, further research is warranted to prove a direct link between clinical improvement and immune changes following psychological interventions in allergic diseases. The combined approach to the treatment of allergic inflammation will improve the quality of life of patients and improve the effectiveness of pharmacological treatment of this polymorbid pathology.