Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16959
Назва: Выбор способа лечения рецидивных паховых грыж
Інші назви: Вибір способу лікування рецидивних пахових гриж
The choice of a treatment method of recurrent inguinal hernia
Автори: Кравцив, Николай Игоревич
Дудченко, Максим Александрович
Кравців, Микола Ігорович
Дудченко, Максим Олександрович
Kravtsiv, М. І.
Dudchenko, M. O.
Дата публікації: 2020
Видавець: Украинская медицинская стоматологическая академия
Бібліографічний опис: Кравцив Н. И. Выбор способа лечения рецидивных паховых грыж / Н. И. Кравцив, М. А. Дудченко // Вісник проблем біології і медицини. – 2020. – Вип. 2 (156). – С. 112–116.
Короткий огляд (реферат): Анализ причин развития и способов хирургического лечения рецидивных паховых грыж (РПГ). По их результатам установление приоритетной методики лечения РПГ. Объект и методы. В статье проанализирован опыт лечения 131 пациента с рецидивной паховой грыжей, которые были планово прооперированы с 2005 по 2019 год в хирургических отделениях Полтавской ЦРКБ, 2-ой ГКБ г. Полтава и КК «3-я ГКБ ПГС». Мужчины составляли около 95,4% среди больных с РПГ. По характеру предварительной пластики пациенты характеризовались следующим образом: у 110 (84%) больных рецидивы возникли после аутопластических способов (Girard-Спасокукоцкого- Кимбаровского 68 (52%) случаев, Bassini – 25 (19%) и Postempsky – 17 (13%) случаев) и у 21 (16%) пациента – после герниопластики по Lichtenstein. Впервые рецидивные грыжи встречались у 115 (87,8%) больных, повторно рецидивные – у 11 (8,4%), многократно рецидивирующие – у 5 (3,8%). Результаты. Среди выявленных причин рецидивов после операции по Lichtenstein были нарушения оперативной техники и нагноение послеоперационной раны, тогда как после фасциомиопластических способов пластики пахового канала наблюдали развитие атрофических и дегенеративных изменений тканей паховой области. Пациентам с РПГ были выполнены следующие виды пластики: лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальная (trans abdominal pre-peritoneal repair – TAPP) у 49 (37,4%) пациентов и Lichtenstein у 46 (35,1%) пациентов с использованием полипроленового сетчатого имплантата, в 23 (17,5%) случаях выполнена пластика задней стенки по Postempsky, у 7 (5,3%) больных – по Bassini и у 6 (4,6%) – по Girard. Средний койко-день составил 5,8 ± 1,6 дня. Оценивались интраоперационные и ранние послеоперационные осложнения. Вывод. С целью индивидуализации подхода при лечении пациентов с РПГ, целесообразно выделять типы РПГ. Установлено, что наиболее эффективным и наименее травматичным способом устранения рецидивной паховой грыжи, которая возникла после передней пластики пахового канала является лапароскопический TAPP способ, безвыделения элементов семенного канатика.
Аналіз причин розвитку і способів хірургічного лікування рецидивних пахових гриж (РПГ). За їх результатами встановлення пріоритетної методики лікування РПГ. Об’єкт і методи. У статті проаналізовано досвід лікування 131 пацієнта з рецидивною паховою грижею, які були планово прооперовані з 2005 по 2019 рік у хірургічних відділеннях Полтавської ЦРКЛ, 2-ій МКЛ м. Полтава та КП «3-я МКЛ ПМР». Чоловіки складали близько 95,4% серед хворих з РПГ. За характером попередньої пластики пацієнти характеризувалися наступним чином: в 110 (84%) хворих рецидиви виникли після аутопластичних способів (Girard-Спасокукоцького-Кимбаровского 68 (52%) випадків, Bassini – 25 (19%) і Postempsky – 17 (13%) випадків) і у 21 (16%) пацієнта – після герніопластики по Lichtenstein. Вперше рецидивні грижі зустрічалися в 115 (87,8%) хворих, повторно рецидивні – в 11 (8,4%), багаторазово рецидивуючі – в 5 (3,8%). Результати. Серед виявлених причин рецидивів після операції по Lichtenstein були порушення оперативної техніки і нагноєння післяопераційної рани, тоді як після фасціоміопластичних способів пластики пахового каналу спостерігали розвиток атрофічних і дегенеративних змін тканин пахової області. Пацієнтам з РПГ були виконані наступні види пластики: лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна (trans abdominal pre- peritoneal repair – TAPP) в 49 (37,4%) пацієнтів і Lichtenstein в 46 (35,1%) пацієнтів з використанням поліпроленового сітчастого імплантату, у 23 (17,5%) випадках виконана пластика задньої стінки по Postempsky, у 7 (5,3%) хворих – по Bassini і у 6 (4,6%) – за Girard. Середній ліжко-день склав 5,8 ± 1,6 дня. Оцінювалися інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення. Висновок. З метою індивідуалізації підходу при лікуванні пацієнтів з РПГ, доцільно виділяти типи РПГ. Встановлено, що найбільш ефективним і найменш травматичним способом усунення рецидивної пахової грижі, яка виникла після передньої пластики пахового каналу є лапароскопічний TAPP спосіб, без виділення елементів сім’яного канатика.
Analysis of the causes of development and methods of surgical treatment of recurrent inguinal hernias (RIGs). Based on their results, the establishment of a priority method for the treatment of RIGs. Methods. The article analyzes the experience of treating 131 patients with recurrent inguinal hernia who were undergoing elective surgery from 2005 to 2019 in the surgical departments of the Poltava Central District Clinical Hospital, the 2nd Poltava City Clinical Hospital and the 3rd Poltava City Clinical Hospital. Men accounted for about 95.4% of patients with RIGs. According to the nature of prior repair, patients were characterized as follows: in 110 (84%) patients relapses occurred after autoplastic methods (Girard-Spasokukotsky-Kimbarovsky 68 (52%) cases, Bassini – 25 (19%) and Postempsky 17 (13%) cases) and in 21 (16%) patients – after hernioplasty according to Lichtenstein. For the first time recurrent hernias were met in 115 (87,8%) patients, re-recurrence – in 11 (8,4%), multiple recurrence – in 5 (3,8%). Results. Among the revealed causes of relapses after Lichtenstein repair were surgical technique abnormalities and suppuration of the postoperative wound, whereas after the fasciomyoplastic methods of plastic of the inguinal canal, development of atrophic and degenerative changes in the inguinal area was observed. Patients with RIGs had the following types of repair: trans abdominal pre-peritoneal repair (TAPP) in 49 (37.4%) patients and Lichtenstein in 46 (35.1%) patients using a polyprophylene mesh implant; in 23 (17.5%) cases, Postempsky, in 7 (5.3%) patients – according to Bassini and 6 (4.6%) – according to Girard. The average bed day was 5.8 ± 1.6 days. The intraoperative and early postoperative complications were evaluated. Conclusion. In order to individualize the approach in the treatment of patients with RIGs, it is advisable to distinguish the types of RIGs. It has been established that the most effective and least traumatic method of a recurrent inguinal hernia repair that has arisen after anterior plastic of the inguinal canal is the laparoscopic TAPP method, without isolating the elements of the spermatic cord.
Ключові слова: паховая грыжа
рецидив
пластика
операция
пахова грижа
рецидив
пластика
операція
inguinal hernia
recurrence
repair
surgery
УДК: 616.34-007.43-089
ISSN: 2077-4214
DOI: 10.29254/2077-4214-2020-2-156-112-116
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16959
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра хірургії № 1
Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2 (156)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
The_choice _of_a_treatment_method_of_hernia.pdf242,29 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.