Comparative characteristics of the hemomicrocirculatory bed of the sciatic nerve trunk in rats with single administration of cryopreserved placenta and in acute aseptic inflammation

Abstract

Objective. To study the response of the sciatic nerve trunk’s hemomicrocirculatory bed to a single administration of cryopreserved placenta and intraperitoneal administration of λ -carrageenan. Material and methods. An experimental study was performed on the sciatic nerve trunk of 100 sexually-mature rats. Histological research methods were used. It was established that when transplanting a cryopreserved placenta, all parts of the hemomicrocirculatory bed (HMCB) respond. Thus, the resistive part of the sciatic nerve trunk HMCB during cryopreserved placenta transplantation was characterized by a gradual increase in the mean diameters with the maximum value on the 5th-7th days and their complete recovery on the 10th day of the study. In the simulation of acute aseptic peritonitis there is a sharp decrease in diameters on the 2nd-3rd days, followed by their increase on the 5th-14th days and recovery on the 30th day. Results. In transplantation of cryopreserved placenta, the exchange link of the HMCB reacted significantly by increasing the mean diameter of the capillaries on the 5th day. In the simulation of acute aseptic peritonitis, the mean diameter of the capillaries increased on the 1st day and did not return to the control group limits on the 30th day of the study. Capacitive link responded to transplantation of cryopreserved placenta by an increase in diameter with the maximum value on the 5th day and recovery on the 10th day of the study (p <0.05). When simulating acute aseptic peritonitis, there is also an increase in diameters with the maximum value on the 7th day. On the 30th day of the study, the index value did not reach the limits of the control group. Conclusions. A single administration of cryopreserved placenta fragment causes shortterm changes in the hemomicrocirculatory bed with the maximum values on the 5th-7th days of the study, in contrast to a single injection of 5 mg of λ-carrageenan (Sigma - USA), which leads to reactive inflammation and lasts for over 30 days.

Мета роботи – вивчити реакції гемомікроциркуляторного русла сідничного нерва на однократне введення кріоконсервованої плаценти і внутрішньочеревне введення λ-карагенену. Матеріал і методи. Проведено експериментальне дослідження стовбура сідничного нерва на 100 статевозрілих щурах. Застосовували гістологічні методи дослідження. Результати. Встановлено, що при трансплантації кріоконсервованої плаценти реагують усі ланки гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) стовбура сідничного нерва. Так, резистивна ланка ГМЦР стовбура сідничного нерва при трансплантації кріоконсервованої плаценти характеризувалася поступовим збільшенням показників середніх діаметрів із максимальним значенням на 5-7-му доби та повним відновленням їх на 10-ту добу дослідження. При моделюванні гострого асептичного запалення очеревини відзначається різке зменшення діаметрів на 2-3-тю доби з наступним збільшенням їх протягом 5-14 діб та відновленням на 30-ту добу. При трансплантації кріоконсервованої плаценти обмінна ланка ГМЦР суттєво реагувала збільшенням середнього діаметра капілярів на 5-ту добу. При моделюванні гострого асептичного запалення очеревини середній діаметр капілярів збільшився на 1-ту добу і не повернувся до значень показників контрольної групи на 30-ту добу дослідження. Ємнісна ланка реагувала на трансплантацію кріоконсервованої плаценти збільшенням діаметрів з максимальним значенням на 5-ту добу і відновленням на 10-ту добу дослідження (р<0,05). При моделюванні гострого асептичного запалення очеревини відзначається також збільшення діаметрів з максимальним значенням на 7-му добу. На 30-ту добу дослідження показник не сягнув меж контрольної групи. Висновок. Одноразове введення фрагменту кріоконсервованої плаценти викликає короткотривалі зміни в гемомікроциркуляторному руслі стовбура сідничного нерва з максимальними значеннями на 5-7-му добу дослідження, на відміну від одноразового введення 5мг λ-карагенену ((Sigma, США), яке призводить до реактивного запалення, що триває протягом всього експерименту більше 30 діб.

Цель работы – изучить реакции гемомикроциркуляторного русла ствола седалищного нерва на однократное введение криоконсервированной плаценты и внутрибрюшное введение λ-карагенена. Материал и методы. Проведено экспериментальное исследование ствола седалищного нерва на 100 половозрелых крысах. Применяли гистологические методы исследования. Результаты. Установлено, что при трансплантации криоконсервированной плаценты реагируют все звенья гемомикроциркуляторного русла (ГМЦР). Так, резистивное звено ГМЦР ствола седалищного нерва при трансплантации криоконсервированной плаценты характеризовалось постепенным увеличением показателей средних диаметров с максимальным значением на 5-7-е сутки и полным восстановлением их на 10-е сутки исследования. При моделировании острого асептического воспаления брюшины отмечается резкое уменьшение диаметров на 2-3-е сутки с последующим увеличением их в течение 5-14-х суток и восстановлением на 30-е сутки. При трансплантации криоконсервированной плаценты обменное звено ГМЦР существенно реагировало увеличением среднего диаметра капилляров на 5-е сутки. При моделировании острого асептического воспаления брюшины средний диаметр капилляров увеличился на 1-е сутки и не вернулся к значениям показателей контрольной группы на 30-е сутки исследования. Емкостное звено реагировало на трансплантацию криоконсервированной плаценты увеличением диаметров с максимальным значением на 5-е сутки и восстановлением на 10-е сутки исследования (р <0,05). При моделировании острого асептического воспаления брюшины отмечается также увеличение диаметров с максимальным значением на 7-е сутки. На 30-е сутки исследования показатель не достиг границ контрольной группы. Вывод. Однократное введение фрагмента криоконсервированной плаценты вызывает кратковременные изменения в гемомикроциркуляторном русле ствола седалишного нерва с максимальными значениями на 5-7-е сутки исследования, в отличие от однократного введения 5 мг λ-карагенена ((Sigma, США), которое приводит к реактивному воспалению, продолжающемуся в течение всего эксперимента более 30 суток.