Використання 29а мікроРНК для діагностики плеоморфних аденом слинних залоз

Abstract

Вступ. Найбільш поширеною пухлиною слинних залоз залишається плеоморфна аденома – 60-90 % усіх доброякісних пухлин слинних залоз. Сучасним генетичним напрямом в діагностиці пухлин слинних залоз є вивчення ролі молекул мікроРНК. Найбільший інтерес серед них становить проапотоз на мікроРНК - 29a. Вона експресується у 84 % плеоморфних аденом слинних залоз. Мета дослідження. Визначення експресії 29а мікроРНК в тканинах плеоморфних аденом великих слинних залоз, прилеглій до пухлини тканині слинної залози, інтактній тканині слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозній крові. Матеріали і методи. Матеріалом обстеження було 20 хворих з доброякісними пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми). Експресію 29а-микроРНК оцінювали за допомогою зворотної транскрипції та кількісної ланцюгової реакції полімерази (qPCR) у режимі реального часу. Результати дослідження. Проведений аналіз рівня експресії 29а мікроРНК виявив, що серед 4-ох груп показників (тканина пухлини, прилегла до пухлини тканина слинної залози, інтактна тканина слинної залози, що не мала зв’язку з пухлиною та венозна кров) у хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз найбільша експресія відмічалась у групі - прилегла до пухлини тканина слинної залози (111,93±56,97 проти 8,12±4,4). При проведенні кореляційного аналізу хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз з різними фрагментами біопсійного матеріалу ми виявили, що рівень експресії 29а мікроРНК мав статистично-значущу різницю лише в одній групі (прилегла залоза - інтактна тканина слинної залози). Висновки. Достатньо високий рівень експресії 29а мікроРНК в тканинах пухлин плеоморфних аденом великих слинних залоз у порівнянні з нормою (інтактна тканина слинної залози) – в 10 разів може бути використаний як генетичний маркер для верифікації цього виду пухлин. Проведені дослідження біопсійного матеріалу від хворих з плеоморфними аденомами великих слинних залоз на генетичному рівні (за експресією 29а мікроРНК), ще раз підтверджують, необхідність не тільки енуклеації пухлини (часткової паротидектомії), але й проводити субтотальну резекцію з видаленням прилеглої до пухлини слинної залози.

Вступление. Наиболее распространенной опухолью слюнных желез остается плеоморфная аденома - 60-90% всех доброкачественных опухолей слюнных желез. Современным генетическим направлением в диагностике опухолей слюнных желез является изучение роли молекул микроРНК. Наибольший интерес среди них представляет проапотозная микроРНК - 29a. Она экспрессируется в 84% плеоморфных аденом слюнных желез. Цель исследования. Определение экспрессии 29а микроРНК в тканях плеоморфных аденом больших слюнных желез, прилегающей к опухоли ткани слюнной железы, интактной ткани слюнной железы, которая не имела связи с опухолью и венозной крови. Материалы и методы. Материалом обследования было 20 больных с доброкачественными опухолями больших слюнных желез (плеоморфные аденомы). Экспрессию 29а-микроРНК оценивали с помощью обратной транскрипции и количественной полимеразной цепной реакции (qPCR) в режиме реального времени. Результаты исследования. Проведенный анализ уровня экспрессии 34а микроРНК обнаружил, что среди 4-х групп показателей (ткань опухоли, прилегающая к опухоли ткань слюнной железы, интактная ткань слюнной железы, которая не имела связи с опухолью и венозная кровь) у больных с плеоморфными аденомами больших слюнных желез самая большая экспрессия отмечалась в группе - прилегающая к опухоли ткань слюнной железы (111,93±56,97 против 8,12±4,4). При проведении кор- реляционного анализа больных с плеоморфными аденомами больших слюнных желез с различными фрагментами биопсионного материала мы обнаружили, что уровень экспрессии 29а микроРНК имел статистически значимую разницу только в одной группе (прилегающая железа - интактная ткань слюнной железы). Выводы. Достаточно высокий уровень экспрессии 29а микроРНК в тканях опухолей плеоморфных аденом больших слюнных желез по сравнению с нормой (интактная ткань слюнной железы) - в 10 раз может быть использован как генетический маркер для верификации этого вида опухолей. Проведенные исследования биопсионного материала от больных с плеоморфными аденомами больших слюнных желез на генетическом уровне (по экспрессии 29а микроРНК), еще раз подтверждают, необходимость не только энуклеации опухоли (частичной паротидектомии), но и проводить субтотальную резекцию с удалением прилегающей к опухоли слюнной железы.

Introduction. Pleomorphic adenoma is known as the most common tumour in salivary glands that makes up 60-90% of all benign tumours of the salivary glands. The modern genetic tendency towards the diagnosis of salivary gland tumours is the study of the role of microRNA molecules, and miRNA-29a in the focus of the great researchers’ interest. It is expressed in 84 % of the pleomorphic adenomas of the salivary glands. Objectives. Determination of expression of miRNA-29a in tissues of pleomorphic adenomas of the large salivary glands that adjacent to the tumour of the tissue of the salivary gland, intact tissue of the salivary gland, was out of touch with the tumour and venous blood. Materials and methods. The study included 20 patients with benign tumours of the large salivary glands (pleomorphic adenomas). The expression of miRNA-29a was evaluated by using reverse transcription and quantitative polymerase chain reaction (qPCR) in real time. Results. The analysis of the level of miRNA-29a expression revealed that among 4 groups of indicators (tumour tissue, tissues adjacent to the tumour salivary gland tissue, intact salivary gland, which was out of touch with the tumour and venous blood) in patients with pleomorphic adenoma of the large salivary gland, the highest expression was noted in the group, where salivary gland tissue was adjacent to the salivary gland tumour (111, 93±56, 97 versus 8,12±4,4). Correlation analysis of patients with pleomorphic adenoma of the large salivary glands with different fragments of tissues samples demonstrated that the expression level of miRNA-29a differed significantly between the groups (adjacent gland - intact salivary tissue). Conclusions. A sufficiently high level of miRNA-29a expression in the tissues of pleomorphic adenoma in the large salivary glands compared with the normal (intact salivary gland tissue), 10 times as much can be used as a genetic marker for verification (identification) of this type of tumours. Studies of biopsy material from patients with pleomorphic adenoma in the large salivary glands at the genetic level (by expression of miRNAs-29a) confirm the need not only in enucleating of the tumour (partial parotidectomy), but also in performing of subtotal resection with removal of salivary gland adjacent to the tumour.