Взаємозв'язок патології прикусу І-ІІ класу та верхніх дихальних шляхів

Abstract

За останні роки спостерігається ріст поширеності зубощелепних аномалій серед дитячого населення, серед яких сагітальні аномалії прикусу становлять від 33 до 67 %. Досить висока поширеність дистального прикусу обумовлює морфологічні зміни в структурі зубних рядів, що призводять не тільки до функціональної дезорганізації в зубощелепній системі, а й у всій орофарингеальній ділянці та змушує науковців пропонувати нові методи для його діагностики та диференціальної діагностики. Метою дослідження - визначення та порівняння анатомічних розмірів (передньозадній розмір та об’єм) верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із патологією прикусу І та ІІ класу на основі конусно-променевої комп’ютерної томографії. На 46 томограмах пацієнтів із зубощелепними аномаліями віком 8-29 років, що були розподілені на дві групи відповідно куту ANB на І та ІІ клас вимірювали ширину верхнього, нижнього відділу глотки по методиці McNamara та об’єм. У пацієнтів 1-ї групи середній загальний об`єм складає 10,1±1,27 см3. За методом McNamara ширина верхнього відділу глотки становила 17,41±0,44 мм, нижнього відділу - 10,1±0,73 мм. В пацієнтів 2-ї групи показало, що середнє значення об’єму дихальних шляхів становило 9,3±0,71 см3. Встановлена статистично достовірна різниця зменшення ширини верхнього відділу глотки. В другій групі у пацієнтів віком 8-14 років об’єм верхніх дихальних шляхів в 1,39 разів менше ніж в у пацієнтів 15-29 років (р˂0,05). Зменшення ширини в нижньому відділі дихальних шляхів в 1-й та 2-й групах у пацієнтів віком 15-29 років може бути пов’язано зі змінами в шийному відділу хребта, що виникають в наслідок порушень постури опорно-рухового апарату, які посилюється з віком та впливають на тяжкість зубощелепної аномалії та на звуження повітряносних шляхів в нижній ділянці.

За последние годы наблюдается рост распространенности зубочелюстных аномалий среди детского населения, среди которых сагиттальные аномалии прикуса составляют от 33 до 67%. Достаточно высокая распространенность дистального прикуса обусловливает морфологические изменения в структуре зубных рядов, приводят не только к функциональной дезорганизации в зубочелюстной системе, но и во всей орофарингеальной области и заставляет ученых предлагать новые методы для его диагностики и дифференциальной диагностики. Целью исследования - определение и сравнение анатомических размеров (переднезадний размер и объем) верхних дыхательных путей у пациентов с патологией прикуса I и II класса на основе конусно-лучевой компьютерной томографии. На 46 томограммах пациентов с зубочелюстными аномалиями в возрасте 8-29 лет, которые были разделены на две группы в соответствии углу ANB на I и II класс измеряли ширину верхнего, нижнего отдела глотки по методике McNamara и объем. У пациентов 1-й группы средний общий об` объем составляет 10,1 ± 1,27 см3. По методу McNamara ширина верхнего отдела глотки составила 17,41 ± 0,44 мм, нижнего отдела - 10,1 ± 0,73 мм. У пациентов 2-й группы среднее значение объема дыхательных путей составило 9,3 ± 0,71 см3. Установлена статистически достоверная разница уменьшение ширины верхнего отдела глотки. Во второй группе у пациентов в возрасте 8-14 лет объем верхних дыхательных путей в 1,39 раз меньше, чем в у пациентов 15-29 лет (р˂0, 05). Уменьшение ширины в нижнем отделе дыха тельных путей в 1-й и 2-й группах у пациентов в возрасте 15-29 лет может быть связано с изменениями в шейном отдела позвоночника, возникающие вследствие нарушений постуры опорно двигательного аппарата, усиливается с возрастом и влияют на тяжесть зубочелюстной аномалии и на сужение воздухоносных путей в нижней части.

In recent years, there has been an increase in the prevalence of dental anomalies among children, and sagittal occlusion anomalies range from 33 to 67% of them. Quite high prevalence of distal occlusion causes morphological changes in the structure of the dentition that lead not only to functional impairment in the dentofacial system, but also in the entire oropharyngeal area. This forces scientists to search for new methods for the diagnosis and differential diagnosis of the conditions. The purpose of this study is to determine and compare anatomical dimensions (anteroposterior size and volume) of the upper respiratory tract in patients with occlusion pathology class I and II on the basis of cone-beam computed tomography. We measured the width of the upper, lower part of the pharynx according to the McNamara method, and the volume on 46 tomograms of patients with dentoalveolar anomalies aged from 8 to 29 years, who were divided into two groups according to the ANB angle into classes I and II. The patients of the group I had the average volume of 10.1 ± 1.27 cm3. According to the McNamara method, the width of the upper pharynx was 17.41 ± 0.44 mm, and width of the lower pharynx was 10.1 ± 0.73 mm. The patients of group 2 showed that the average value of the airpassageways volume was 9.3 ± 0.71 cm3. There was a statistically significant difference in the reduction of the width of the upper pharynx (р˂0, 05). Decrease in the width of the lower respiratory tract in the 1st and 2nd groups in the patients aged 15-29 years may be associated with changes in the cervical spine, resulting from postural disorders of the locomotive apparatus, which increases with age and affects the severity of the dental anomaly and the narrowing of the airways in the lower part.