Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17258
Назва: Погляд на оптимізацію викладання патофізіології
Інші назви: A view on pathophysiology teaching optimization
Автори: Акімов, Олег Євгенович
Назаренко, Світлана Миколаївна
Міщенко, Артур Володимирович
Соловйова, Наталія Веніамінівна
Костенко, Віталій Олександрович
Дата публікації: 6-жов-2021
Видавець: Одеський національний медичний університет
Бібліографічний опис: Погляд на оптимізацію викладання патофізіології / О. Є. Акімов, С. М. Назаренко, А. В. Міщенко, Н. В. Соловйова, В. О. Костенко // Патологічна фізіологія – охороні здоров’я України : збірник матеріалів VІІІ Національного конгресу патофізіологів України, присвячений 120-річчю Одеської патофізіологічної школи. – Одеса, 2021. – С. 20–22.
Короткий огляд (реферат): Патофізіологія, як експериментальна та фундаментальна наука, завжди перебуває в стані динамічних перетворень, які пов’язані із невпинним накопиченням нових знань про етіологію та патогенез як типових патологічних процесів, так і окремих нозологічних форм. Це створює певну тенденцію до «застарівання» (від англ. Obsolete – застарілий) інформації, яка наведена у підручниках із дисципліни, що створює певні труднощі при викладанні дисципліни. Вирішення цієї проблеми може полягати в постійному оновленні підручників із дисципліни шляхом додавання до них нової інформації. Однак цей шлях є «екстенсивним» по своїй суті, оскільки він вимагає постійного перевидання підручників (що є матеріально затратним), які до того ж необхідно своєчасно купувати бібліотекам вищих навчальних закладів. Окрім матеріального базису у проблеми є і певний концептуальний базис. Проблема із концептуальним базисом полягає у тому, що можуть виникати ситуації, коли розширення інформації, яка подана в певному розділі підручника, є утрудненим. Це явище виникає тому, що при написанні певного розділу підручника автор створює певну концепцію викладення матеріалу та логічних взаємозв’язків у тексті, тому при встановленні сучасною наукою фактів, які порушують або протирічать вже описаним логічним зв’язкам, просте розширення розділу новими фактами стає неможливим. На нашу думку, перспективним шляхом «інтенсивної» оптимізації викладання патологічної фізіології є перенесення вивчення другого модулю із дисципліни («Патофізіологія органів та систем») на 6 курс для здобувачів освіти за спеціальністю 222 «Медицина» та на 5 курс для здобувачів освіти за спеціальністю 221 «Стоматологія», а вивільнені таким чином лекційні та практичні години на 3 курсі використати для більш детального вивчення першого модуля («Загальна патофізіологія»). Такий підхід дозволить більше уваги приділяти вивченню таких тем, як: «Імунологічна реактивність та її порушення. Імунодефіцити. Порушення імунологічної толерантності», «Запалення», «Гарячка» та «Патофізіологія пухлинного росту». Даний перелік тем обумовлений тим, що саме в етіо-патогенезі цих патологічних процесів було зроблено багато фундаментальних відкриттів протягом останнього десятиліття. Також доцільним є виділення в рамках першого модулю окремого субмодуля «Основи молекулярної патології», який би робив більший акцент на проблемах ушкодження/репарації клітин, механізмах контролю/порушення клітинного поділу, тощо. Таке розширення першого модуля дозволить брати підручники з дисципліни лише за основу, а також, в перспективі, дасть змогу сформувати у здобувачів освіти сучасні та грунтовні уявлення про типові патологічні процеси та молекулярні механізми розвитку хвороб. Також це дозволить активно залучати здобувачів освіти до вивчення додаткової літератури (до якої слід включати наукові статті), оскільки обсяг матеріалу для вивчення на кожне практичне заняття зменшиться (теми стануть вужчими). Перенесення вивчення другого модулю на 5-6 курси дасть змогу «наблизити» патофізіологію до клінічних дисциплін. Це необхідно для створення балансу між здобуванням теоретичних та практичних знань у здобувачів освіти на 5-6 курсах. Необхідність такого «наближення» обумовлена переважанням практичної орієнтації в підготовці здобувачів освіти на останніх (випускних) курсах. Така незбалансованість призводить до того, що частина здобувачів освіти при призначенні лікування або профілактичних процедур практично не володіє інформацією про саногенетичні та патогенетичні механізми тієї чи іншої нозологічної форми. У підсумку слід зазначити, що перенесення вивчення другого модуля «Патофізіологія органів та систем» на випускні курси для здобувачів освіти та розширення кількості годин для вивчення першого модуля «Загальна патофізіологія» є перспективним шляхом оптимізації вивчення патофізіології у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: патофізіологія
патофізіологія органів та систем
загальна патофізіологія
методика викладання
сучасна медична школа
pathophysiology
teaching methods
modern medical school
general pathophysiology
pathophysiology of organs and systems
УДК: 378.147:616-092
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17258
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра патофізіології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Poglyiad_na_optimizatciu_vikladannya_patofiziologii.pdf672,87 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.