Проблеми екології та медицини, 2021, Том 25, № 5-6
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Декомпенсований випадок гіпотиреоза з ураженням серцево-судинної системи(Полтавський державний медичний університет, 2021) Лавренко, Анна Володимирівна; Борзих, Оксана АнатоліївнаWe present a clinical case that demonstrates a lack of compliance in a patient with hypothyroidism, which led to severe complications of the cardiovascular system. The clinical feature of this case is the development of severe complications of hypothyroidism due to the patient’s low adherence to therapy and untimely treatment. The patient had all characteristic signs of severe hypothyroidism with heart and skin lesions (total alopecia, edema, dryness and peeling of the skin). Fully available diagnostic criteria were as follows: critical disorders of thyroid hormone levels in the blood, hyperenzymemia, hypothyroidism, fluid in the pleural cavity, increased heart shadow, fluid in the pericardial cavity, left ventricular dilatation, decreased ejection fraction, arrhythmia. The predominant lesion of the cardiovascular system is characteristic of such cases and prevailed in the clinical presentation of the disease and was the direct reason for seeking medical help. Under the influence of treatment, the patient's sinus rhythm was restored, myocardial contractility improved, there was no fluid in the pericardial cavity and pleural cavity, edema decreased, mental activity and emotional state improved. However, the patient flatly refused further observation and treatment. As a result, hypothyroidism is underdiagnosed. Initiation of treatment in the early stages of the disease and prevention of complications relies on early diagnosis through systematic screening according to the recommendations. Heart disease, associated with hypothyroidism is a condition that can be prevented if it is detected and treated by family doctors in a timely manner in an outpatient setting. Timely detection of the disease and hospitalization will allow avoiding serious complications of hypothyroidism, timely diagnosing this pathology and prescribing adequate therapy according to the stage of the disease. Нами представлений клінічний випадок, який демонструє відсутність комплаєнсу пацієнтки з гіпотиреозом, що призвело до важких ускладнень з боку серцево-судинної системи. Клінічною особливістю даного випадку є розвиток важких ускладнень гіпотиреозу внаслідок низької прихильності хворої до лікування з несвоєчасним зверненням до лікаря. У хворої спостерігались всі характерні ознаки важкого перебігу гіпотиреозу з ураженням серця та шкіри (тотальна алопеція, набряки, сухість та лущення шкіри). Повною мірою наявні діагностичні критерії - критичні розлади рівнів тиреоїдиних гормонів в крові, гіперферменемія, гіпоплізія щитоподібної залози, рідина у плевральній порожнині, збільшення тіні серця, рідина у порожнині перикарду, розширення лівого шлуночка, зменшення фракції викиду, порушення ритму, провідності серця, низький вольтаж зубців на ЕКГ. Ураження серцево-судинної системи характерне для таких випадків та переважало в клінічній картині хвороби і стало безпосередньою причиною звернення за медичною допомогою. Під впливом лікування у хворої відновився синусовий ритм, покращилася скоротлива здатність міокарда, відсутня рідина в порожнині перикарду та плевральній порожнині, зменшилися набряки, покращилася розумова активність та емоційний стан. Однак хвора категорично відмовилась від подальшого спостереження та лікування. У підсумку, спричинені гіпотиреозом захворювання серця недостатньо діагностовані. Початок лікування на ранніх стадіях захворювання та запобігання ускладнень покладається на ранню діагностику за допомогою систематичного скринінгу згідно з рекомендаціями. Своєчасне виявлення захворювання та звернення пацієнта до лікарні дасть можливість уникнути серйозних ускладнень гіпотиреозу, вчасно діагностувати дану патологію та призначити адекватну терапію відповідно до стадії перебігу захворювання.Документ Перфузійна дисфункція при гострому панкреатиті: перспективні напрямки удосконалення діагностики та стратифікації захворювання(Полтавський державний медичний університет, 2021-12-29) Кербаж, Нізар Ріда; Панасенко, Сергій ІвановичВступ. Гострий панкреатит (ГП) є одним із найпоширеніших захворювань дигестивної системи, що потребують стаціонарного лікування. На сьогоднішній день проблема стратифікації та диференційної діагностики ГП на ранніх етапах залишається невирішеною, що спонукає до пошуку нових методів діагностики та прогнозування тяжкості ГП. Мета дослідження. Оцінити можливість створення клінічно орієнтованої системи стратифікації та прогнозу пе-ребігу ГП на основі динамічних змін показників мікроциркуляції залежно від термінів захворювання і тяжкості ГП. Матеріали і методи. Оцінку стану мікроциркуляції (МЦ) пацієнтів за методом лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) проводили за допомогою апарату ЛАКК-02. З метою перевірки статистичних гіпотез при порівнянні неза-лежних вибірок застосовували непараметричний дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса та медіанний тест. Попар-не порівняння незалежних вибірок проводилось за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Результати. У дослідженні визначались показники МЦ у пацієнтів з різними ступенями тяжкості ГП у першу добу захворювання. Показник мікроциркуляції (ПМ) у пацієнтів з легким, середньотяжким та тяжким ГП склав 3,9; 3,8 та 6,8 перфузійних оди-ниць (пф.од.) відповідно. Показник модуляції кровотоку (ơ) дорівнював 0,52; 0,54 та 0,69 пф.од. при легкому, се-редньотяжкому та тяжкому ГП. У нашому дослідженні коефіцієнт варіації (Kv) у середньому склав 17,3%; 20,0% та 11,7% у пацієнтів з легким, середньотяжким та тяжким ГП відповідно. Висновки. ЛДФ при ГП є інформативним методом діагностики стану МЦ як універсальної ланки всіх патофізіологічних реакцій організму. Зміни в МЦ при ГП залежать від тяжкості ГП та термінів захворювання. Виявлені нами патофізіологічні мікроциркуляторні феномени в першу добу захворювання дозволяють говорити про можливість ранньої клінічної сепарації середньотяжкої і тя-жкої форми ГП із так званої групи «деструктивних форм». Introduction. Acute pancreatitis (AP) is one of the most common diseases of the digestive system that require hospitali-zation. To date, the problem of stratification and differential diagnosis of AP in the early stages remains unresolved, which encourages the search for new methods of diagnosis and prediction of the severity of AP.Aim. To evaluate the possibility of creating a clinically oriented system of stratification and prognosis of AP on the basis of dynamic changes in microcirculation depending on the duration of the disease and severity of AP.Materials and methods. Assessment of the state of microcirculation (MC) of patients by laser Doppler flowmetry (LDF) was performed with the “LAKK-02” device. Kruskal-Wallis non-parametric analysis of variance and the median test were used to test statistical hypotheses when comparing independent samples. Pairwise comparison of independent samples was performed using the Mann-Whitney U test.Results. The study determined the indicators of MC in patients with different AP severity degrees on the first day of the disease. The microcirculation parameter (MP) in patients with mild, moderate, and severe AP was 3.9; 3.8 and 6.8 perfusion units (p.u.), respectively. The blood flow modulation rate (ơ) was 0.52; 0.54 and 0.69 p.u. in mild, moderate, and severe AP. In our study, the coefficient of variation (Kv) averaged 17.3%; 20.0% and 11.7% in patients with mild, moderate, and severe AP, respectively.Conclusions. LDF in AP is an informative method of diagnosing the state of MC, which is a universal link in all pathophysiological reactions of the organism. Changes of MC in AP depend on the severity of AP and the period of the disease. The pathophysiological microcirculatory phenomena, revealed on the first day of the disease, provide us with the perspectives of early clinical distinguishing the moderate and severe forms of AP from the so-called group of “destructive forms”.Документ Клінічний випадок можливої мігрені з аурою, ускладненої мігренозним інфарктом(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нікіфорова, Олена Сергіївна; Саник, Олександр Володимирович; Дельва, Михайло ЮрійовичМи наводимо клінічне спостереження ішемічного інсульту у чоловіка з мігренозним нападом з аурою, що вперше виник. Клінічне спостереження. 25-річний чоловік доставлений у відділення гострої церебральної патології з вираженим головним болем в лівій скроневій ділянці, що супроводжувався блюванням, порушенням зору справа та відчуттям оніміння в правій нозі. Захворів гостро з появи часткової скотоми в полі зору справа, через 20 хв. з’явилися виражений головний біль пульсуючого характеру, нудота, оніміння в правій нозі. Розвитку нападу передувала депривація сну протягом 2 днів. Має обтяжену за мігренню з аурою спадковість. Раніше подібних нападів не спостерігалось. При огляді: правобічна гомонімна верхньо-квадрантна геміанопсія, гіпестезія правої гомілки. МРТ головного мозку – гіперінтенсивне на Т2 та DWI вогнище в лівій потиличній ділянці (гостра стадія ішемічного інсульту). Пацієнт отримував аспірин в дозі 300 мг за першу добу, потім 100 мг на добу і вальпроєву кислоту в дозі 1200 мг на добу. Через 2 дні після госпіталізації пацієнт відчув покращення у вигляді відновлення чутливості в правій нозі та регресу правобічної гомонімної верхньої квадрантної геміанопсії до невеликої скотоми. Виписаний із стаціонару на 5-ту добу, зберігалась правобічна скотома. Рекомендовано продовжити прийом аспірину 100 мг/добу та вальпроєвої кислоти 1200 мг/добу з метою вторинної профілактики мігренозних нападів та інсульту. Обговорення. Особливістю даного випадку є відсутність мігрені (5 і більше повторних мігренозних нападів) в анамнезі, тяжкий мігренозний напад, спровокований депривацією сну, а також тривалі симптоми аури, які еволюціонували у симптоми ішемічного інсульту. Висновки. Необхідно враховувати можливість розвитку ішемічного інсульту навіть при мігренозному нападі, що вперше виник. В клінічних випадках, коли тривалість аури перевищує 60 хвилин необхідно провести МРТ головного мозку для виявлення ранніх ознак церебральної ішемії.Документ Клінічний випадок госпітальної пневмонії, викликаної klebsiella pneumonia внаслідок контакту із членом родини(Полтавський державний медичний університет, 2021) Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія ІванівнаПроблема захворюваності та смертності в результаті інфекційного ураження дихальних шляхів, зокрема госпітальної пневмонії, залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Лікарняна пневмонія посідає 3 місце серед усіх інфекційних захворювань, які може "отримати" пацієнт в медичному закладі після сечових і ранових запалень і характеризується високою летальністю. Лікарняна пневмонія провокується стійкими до антибіотиків мікроорганізмами, у реальних пацієнтів ускладнюється повторної аспірацією бактерій, які скупчуються вище манжети інтубаційної трубки. Визначення госпітальної та негоспітальної пневмонії передбачає ту чи іншу флору збудників і відповідно передбачає емпіричну терапію. Рутинний аналіз харкотиння по Граму дає орієнтовні дані, що є уточненням для емпіричної терапії. Нами наведено клінічне спостереження, виконане на базі нашої клініки, яке демонструє, що інфікування можливо також внаслідок контакту одного з членів родини з другими, який працює в медичному закладі. Отже, у наведеному нами клінічному випадку треба підкреслити те, що дуже важливо зробити ретельно анамнез. Ретельний збір анамнезу може дати додаткову інформацію: працює у колективі, є медичним працівником, родичі працюють у медичній установі та слід зазначити, що у даної категорії пацієнтів збудником інфекції, зокрема госпітальної пневмонії, можуть бути штами госпітальних мікроорганізмів. Незалежно від віку рекомендувати застосування профілактичних заходів ( модифікація способу життя, загартування, заняття спортом тощо) для підвищення неспецифічної резистенності організму. Медичному персоналу в якості профілактики слід дотримуватись режимів провітрювання та вологого прибирання в приміщеннях, якомога частіше мити руки та промивати носові ходи сольовими розчинами, використовувати маску для захисту органів дихання, дотримання знезараження рук спиртовмісними речовинами.Документ Особливості перебігу вагітності та розродження жінок з екстракорпоральним заплідненням з групи високого ризику по виникненню передчасних пологів(Полтавський державний медичний університет, 2021-11) Шиманська, Яніна Вікторівна; Shimanska, Ya. V.У сучасній репродуктивній медицині непліддя у шлюбі розглядається як проблема, що має особливе значення. Саме тому методом лікування багатьох подружніх пар обираються сучасні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), ефективність яких в успішному досягненні вагітності доведена. Збільшення в популяції кількості індукованих вагітностей зумовлює необхідність посиленого спостереження за їх перебігом і закінченням. Вагітні після програм екстакорпорального запліднення становлять групу високого ризику з невиношування вагітності та передчасних пологів. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонародже-них у жінок після екстракорпорального запліднення, що віднесені до групи високого ризику по виникненню пе-редчасних пологів. Для вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, частоти акушерської патології про-ведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 85 жінок, вагітність у яких настала після екстракорпорально-го запліднення (дослідна підгрупа А (ДГ-А) 37 вагітних, які відмовились від превентивного лікування загрози пе-редчасних пологів і отримували лікарські засоби відповідно нормативним настановам; ДГ-В підгрупа – склала 48 вагітних, які отримували з моменту включення в дослідження запропоноване нами лікування. В якості контролю обстежені 20 практично здорових вагітних із природнім її настанням. Залучення в дослідження жінок проводилось в 18-20+6 тижнів вагітності на етапі проведення другого біохімічного скринінгу. У вагітних ДГ-А підгрупи, в 1,7 рази частіше вагітність закінчувалась передчасними пологами, причому основна їх частина відбулась до 34 тиж-нів; під час вагітності частіше виникала загроза передчасних пологів, що потребувало окрім консервативних захо-дів і підсиленої корекції: накладання шва на шийку матки та застосування акушерського розвантажувального пе-сарію;в 1,3 частіше переважала частота розродження шляхом операції кесарів розтин. Причому лише в цій групі виникла патологічна кровотеча, виконувалось оперативне втручання в пологах та зафіксована перинатальна сме-ртність.У вагітних, які погодились на проведення превентивного лікування передчасні пологи розвивались в ме-ншій кількості та наставали у термін після 34 тижнів. Значно рідше у цих жінок виникали ускладнення вагітності,та пологів.Оперативне втручання в пологах та частота розродження шляхом операції кесарів розтин також зу-стрічались значно рідшеДокумент Показники якості життя осіб, що доглядають за пацієнтами з деменцією(Полтавський державний медичний університет, 2021-12-29) Орлова, Ольга Вячеславівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Orlova, O. V.; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.Деменція супроводжується зниженням пам’яті, порушенням мислення, поведінки таздатності виконувати щоденні функції, щовражає здебільшого осіб літнього віку іє однією зосновних причин інвалідності. Це робить глибокий вплив не тільки на пацієнтів, їхні родини та осіб, які здійснюють догляд, а й на суспільство в цілому У всьому світі зростає кількість людей з деменцією і прогнози, як правило, свідчать про значне збільшення загальної поширено-сті, пов'язаної із старінням населення. Велика кількість пацієнтів з деменцією перебувають вдома, де функцію до-гляду за ними виконують рідні.При прогресуванні захворювання пацієнти втрачають можливість доглядати за со-бою самостійно, а тому перед рідними постає питання стороннього догляду. Метою роботи було провести аналіз показників якості життя осіб, що виконують функцію догляду за пацієнтами з деменцією. Встановлено, що майже за 80% хворих на деменцію доглядають їхні родичі. Особи, які доглядають за пацієнтами, мають ризик депресії, тривоги та психологічного навантаження. В ході дослідження виявлено фактори, що впливають на психічне здо-ров’я доглядачів, серед яких вагомими були ступінь деменції та здатність пацієнта до повсякденної активності. У доглядачів із низьким рівнем показника психічної напруженості рідше відмічалися прояви соціальної дезадаптації. В залежності від рівня психологічного стресу, у осіб з високим рівнем психічної напруженості були нижчі показни-ки якості життя за шкалами «фізичне функціонування» (p=0,003), «рольове функціонування обумовлене фізич-ним станом» (p<0,001), «соціальне функціонування» (p=0,04), «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» (p=0,003), «психічне здоров`я» (p=0,004). Для даної категорії людей рекомендовано використовувати консультативну допомогу, психоосвітні заходи спрямовані на усвідомлення покращення якості життя.Документ Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці(Полтавський державний медичний університет, 2021) Борисенко, Володимир Васильович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Казаков, Олексій Анатолійович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Borysenko, V. V.; Skrypnikov, A. M.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Kazakov, O. A.; Nazarenko, S. N.Значні наслідки зловживання алкоголем дають підстави віднести алкогольну залежність до категорії медико-соціальної патології, що становить небезпеку суспільству. Кількість пацієнтів, що знаходяться на медичному обліку в наркологічних диспансерах України досягає 1 млн. осіб. У 60 - 75% пацієнтів із алкогольною залежністю після лікування відмічаються рецидиви захворювання протягом року. Проблема поглиблюється медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем у вигляді зростання психічної та соматичної захворюваності, травматизації, суїцидальних спроб та агресивної поведінки, кримінальних дій. Це актуалізує пошук нових терапевтичних підходів до лікування алкогольної залежності. Метою роботи було дослідження доцільності та ефективності використання шкали загальної оцінки функціонування (ШЗОФ) для діагностики динаміки соціального функціонування пацієнтів з алкогольною залежністю. За результатами вивчення динаміки рівня загального функціонування з використанням ШЗОФ в основній та контрольній групах отримані наступні результати. Виявлено достовірне підвищення психологічного, соціального та професійного функціонування у 74,0% пацієнтів, до яких застосовано систему лікувально-профілактичних заходів порівняно з 46,7% пацієнтів групи порівняння (χ2=6,062, р<0,05). Катамнестичне дослідження показало, що кількість стійких ремісій в 2 рази більше в основній групі, ніж в групі порівняння, відповідно 54,0% та 23,3% (р<0,001).Документ Сучасні аспекти розвитку коагулопатії у пацієнтів при COVID‑19 інфекції: огляд літератури(Полтавський державний медичний університет, 2021-11-08) Дудченко, Максим Олександрович; Заєць, Сергій Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Dudchenko, M. O.; Prihidko, R. A.; Zaiets, S. M.У цьому огляді узагальнено сучасні дані про порушення коагуляції, що виникають при COVID-19 інфекції. Незважаючи на значну кількість досліджень, в даний час залишається нез’ясованим, чи COVID-19 є безпосередньою причиною коагулопатичних порушень або вони виникають у період прогресування інфекційного процесу. Різними авторами пропонується кілька патогенетичних механізмів розвитку коагулопатії при цьому захворюванні. Однак найбільш важливим вважається вивільнення великої кількості цитокінів, які провокують інтерстиціальне запалення, ендотеліальне пошкодження та активацію коагуляції, у патогенезі якої ключова роль належить тканинному фактору. Гіперзапальні реакції призводять до тканинних пошкоджень, порушеннь ендотеліального бар'єру та неконтрольованої активації коагуляції. У легенях та, можливо, в інших органах під дією вірусу відбувається локальне ураження ендотелію судин, що призводить до ангіопатії, активації та агрегації тромбоцитів з формуванням тромбів та супутнього вживання тромбоцитів. Системна гіперкоагуляція та гіперфібриногенемія значно підвищують ймовірність тромбозу великих судин та тромбоемболічних ускладнень, які виявляються у 20-30% пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Поряд із підвищенням рівня цитокінів у крові їх вміст також збільшується у легенях, у рідині бронхоальвеолярного лаважу. Цитокіновий шторм призводить до системного внутрішньосудинного згортання, поліорганної недостатності та летального результату. Також в огляді наведено обґрунтування принципів ведення пацієнтів з коагулопатією на основі відомих механізмів унікальних порушень, властивих COVID‑19. Показано, що проблема патогенезу розвитку порушень згущення крові при COVID‑19 інфекції залишається актуальною.Документ Особливості больового синдрому у хворих на крилопіднебінний гангліоніт(Полтавський державний медичний університет, 2021) Колісник, Інна Анатоліївна; Ткаченко, Павло Іванович; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Tkachenko, P. I.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.Незважаючи на наявність значного розмаїття клінічних проявів крилопіднебінного гангліоніту, розповсюдженість і різноманітність вегетативних реакцій при даному захворюванні, головною скаргою пацієнтів є біль, характеристи- ка якого є досить різною. У роботі проведено аналіз характеру болю у пацієнтів із крилопіднебінним гангліонітом у залежності від ступеню тяжкості захворювання. З’ясовано, що інтенсивність болю, тривалість та частота больо- вих нападів посилюються у залежності від ступеню тяжкості гангліоніту. Локалізація больових нападів поширю- ється від однієї анатомічної ділянки при легкому ступені тяжкості до половини обличчя із можливістю іррадіації болю при тяжкому ступені тяжкості. Перераховані клінічні симптоми доцільно використовувати при встановленні ступеню тяжкості крилопіднебінного гангліоніту та виборі лікувальної тактики в подальшому.Документ Morphological changes and oxidative homeostasis in the liver tissues during long central deprivation of luteinizing hormone synthesis by triptorelin(Полтавський державний медичний університет, 2021) Polyvyana, O. A.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, Ye. V.; Akimov, O. Ye.; Yakushko, O. S.; Voloshyna, O. V.; Полив'яна, Олександра Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович; Акімов, Олег Євгенович; Якушко, Олена Святославівна; Волошина, Олена ВалеріївнаIn recent years, researchers have focused on the problem of the dependence of the functioning of various organs and systems on the level of androgens. The effect of long inhibition of testosterone synthesis by triptorelin on liver tissue is poorly understood. The aim of this research was to establish the microscopic organization of rat livers, production of nitric oxide and the intensity of oxidative stress in the rat livers during experimental central deprivation of luteinizing hormone synthesis by diphereline injection on the 270-360th day of the experiment. The experiments were carried out on 30 sexually mature male white rats of the Wistar line. Rats were divided into 2 groups: the control group (10) and the experimental group (20). Animals from the experimental group were subcutaneously injected triptorelin at a dose of 0.3 mg of the active substance/ per kg of body weight for 360 days, while the control group received an injection of saline. It was found that oxidative stress develops in hepatocytes, which is morphologically confirmed by karyopyknosis of the nuclei, oxyphilia of the cytoplasm with the appearance of a significant number of vacuoles in it. The vessels of the microcirculatory bed react with stasis. An increase in the production of superoxide radical anion in rat liver may be due to the absence of an inhibitory effect of testosterone on macrophages and liver mitochondria, which is accompanied by depletion of antioxidant enzymes and the development of oxidative stress. The intensity of biochemical markers of oxidative stress on the 360th day is lower than on the 270th day, which is due to an increase in the activity of antioxidant enzymes and a decrease in the production of reactive oxygen species.