Features of ultrasound imaging in fetal intrauterine growth retardation

Abstract

Fetal growth retardation complicates an average of 10% of all pregnancies. Today, ultrasound examination is used in obstetrics for diagnosis. Therefore, early detection of this complication is the key to adequate treatment and reduction of perinatal consequences. A deeper understanding of the early accompanying ultrasound parameters will allow timely detection or prevention of intrauterine fetal development. Purpose: to conduct an antenatal ultrasound examination of women with intrauterine growth retardation. Materials and methods: Ultrasound fetometry and placentometry were performed in women of the main group with intrauterine growth retardation (n-41) and women in the comparison group with the physiological course of pregnancy (n-12). Results: at the initial ultrasound examination, among women in the main group, fetuses below the 10th percentile were probably more common and had a decrease in biparietal head size and abdominal circumference (p = 0.001, p = 0.08). With repeated ultrasound examination, the frequency of detecting decreased indicators of biparietal head size, head circumference, abdominal circumference, femoral shaft length below the 10th percentile among women in the main group increases by 1.5 times, and significantly differs from the indicators of the comparison group. (p = 0.0002, p = 0.001). A decrease in the biophysical profile of the fetus to 6-7 points accompanies 63.4% of pregnancies with intrauterine growth retardation. The amniotic fluid index below the 5th percentile in relation to the gestational age in women at the initial examination was 2.4%, and at the second examination - 7.3%. The placental ultrasound marker of premature maturation by gestational age 21.4%, the presence of petrification in 58.5%. Conclusions: In case of timely detection of fetometric and placentometric changes, it is possible, from the standpoint of modern obstetrics, to start etiopathogenetic therapy and prevention of this complication of pregnancy.

Затримка внутрішньоутробного розвитку плода ускладнює в середньому 10% від усіх вагітностей. На сьогоднішній день в акушерстві для встановлення діагнозу використовується ультразвукове обстеження. Тому своєчасне виявлення даного ускладнення запорука адекватного лікування та зменшення перинатальних наслідків. Краще розуміння ранніх супутніх ультразвукових параметрів наддадуть змогу своєчасного виявлення або попередження затримка внутрішньоутробного розвитку плода. Мета: провести ультразвукове антенатальне обстеження жінок із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Матеріали і методи: Проведена ультразвукова фетометрія та плацентометрія жінкам основної групи із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода (n-41) та жінкам групи порівняння з фізіологічним перебігом вагітності (n-12). Результати: при початковому ультразвуковому обстеженні серед жінок основної групи вірогідно вищу частоту виявлення у плодів нижче 10 процентилі складали знижені показники біпарієтального розміру голови та обвіду живота (р=0,001, р=0,08). При повторному ультразвуковому обстеженні зростає у 1.5 рази частота виявлення знижених показників біпарієтального розміру голови, обвіду голови, обвіду живота, довжини діафіза стегнової кістки нижче 10 процентилі серед основної групи, дані зміни є вірогідно відмінними від показників групи порівняння. (р=0,0002, р=0,001). Зменшення біопрофілю плода до 6-7 балів супроводжують 63,4% вагітностей при затримці внутрішньоутробного розвитку плода. Індекс амніотичної рідини нижче 5-го процентиля відповідно до даного терміну гестації у жінок при первинному огляді становив 2,4%, а при повторному огляді – 7,3%. Плацентарним ультразвуковим маркером є передчасне дозрівання до строку гестації у 21,4%, наявність петріфікатів у 58,5%. Висновки: При своєчасному виявленні фетометричних та плацентометричних змін надає можливість з позиції сучасного акушерства розпочати етіопатогенетично терапію та профілактику даного ускладнення вагітності.