Порівняльна характеристика (випадок –контроль) жінок з та без ендометріоїдної хвороби

Abstract

Ендометріоїдна хвороба сьогодні продовжує займати одну з ведучих позицій в структурі гінекологічної захворюваності. Поширеність цієї хвороби сягає 10% серед жіночого населення та 70% жінок репродуктивного віку. Остаточна невизначеність етіологічних, патогенетичних моментів та предикторів хвороби є проблемою, що обмежує діагностичні та лікувальні можливості даної хвороби. Метою нашого дослідження було провести порівняльний аналіз симптоматичних та анамнестичних даних жінок з ендометріоїдною хворобою та при її відсутності. Виявити та проаналізувати предиктори та наслідки ендометріоїдної хвороби. Нами обстежено 80 жінок репродуктивного віку. До основної групи увійшли 50 жінок з ендометріоїдною хворобою. До групи контролю віднесені 30 жінок без ознак ендометріоїдної хвороби. Проведена співбесіда, порівняльна оцінка клінічної картини, сімейного анамнезу, менструальної функції, гінекологічного, репродуктивного, інфекційного(інфекційні хвороби перенесені в дитинстві), соматичного анамнезів, оцінена інформація стосовно наявності психологічного та фізичного перенавантаження жінок обох груп (суб’єктивно зі слів жінок). До сприятливого фону або предикторів у розвитку та прогресуванні ендометріоїдної хвороби можливо віднести: у працюючих жінок з ендометріоїдною хворобою підвищену кількість професійних шкідливостей (22,6% проти 0% відповідно, р=0,03); наявність превалюючого психологічного перенавантаження, що може виникати в тому числі через саму ендометріоїдну хворобу та в подальшому підтримувати її, як патологічний процес (70% проти 43,3%; р=0,03); наявність першої групи крові (40% проти 16,7%; р=0,029), наявність хронічного запалення додатків матки у минулому (60% проти 36,6%; р=0,04), перенесений та/або наявний вірус папіломи людини(14% проти 0%; р=0,04). Як наслідок ендометріоїдної хвороби, слід зазначити превалюючу в 1,3 рази соматичну патологію (особливу увагу привертає середня кількість патології органів травлення на одну жінку в основній та контрольній групах:1,34±1,3 та 0,77±1,1 відповідно; р=0,04, а також патології органів сечової системи – 0,66±0,68 проти 0,33±0,54 відповідно; р=0,04), характерні ознаки порушення менструального циклу (надмірні менструації, темно–коричневі виділення перед менструацією, больовий синдром під час менструації), а також великий відсоток непліддя при ендометріоїдній хворобі (60% проти 33,3% відповідно; р=0,02), знижений репродуктивний потенціал в цілому (середня кількість вагітностей на одну жінку в групі контролю більше в 1,9 разів). Слід зазначити, що у 14(28%) жінок основної групи ендометріоїдна хвороба дала рецидив у вигляді повторних кіст після проведеного консервативного та/або оперативного лікування. Таким чином вперше виявлена ендометріоїдна хвороба була у 36(72%) жінок основної групи. Таким чином надана інформація є доцільною для лікарів практичної охорони здоров’я тому як поглиблює знання щодо можливих факторів–предикторів, преморбідного фону та наслідків ендометріоїдної хвороби, та допоможе у індивідуалізації менеджменту таких пацієнтів, розширенню діагностичних та лікувальних таргетних можливостей.

Endometrioid disease today is ranking one of the leading positions in the structure of gynaecological diseases. The prevalence of this endometrioid disease reaches 10% among the female population and up to 70% among women of child-bearing age. Ambiguity in terms of the aetiology, pathogenesis, and predictors of the disease impedes the accurate and quick diagnosis and proper management of this disease. The aim of this study is to analyze and to compare symptomatic and anamnestic data presented by women who have with endometrioid disease and have no it, and to identify and analyze predictors and consequences of endometrioid disease. The study examined 80 women of reproductive age. The main group involved 50 women with endometrioid disease; the control group included 30 women without signs of endometrioid disease. All participants underwent clinical examination and were interviewed about symptoms, family history, menstrual function, past gynaecological, reproductive, infectious (infectious diseases, transferred in childhood), somatic diseases. The information about the presence of psychological and physical overstrain in women of both groups was obtained (subjectively from the words of women) and then assessed. Contributory factors or predictors in the development and progression of endometrioid disease are as follows: an increased number of occupational hazards (22.6% versus 0%, respectively, p = 0.03) among working women with endometrioid disease; regular psychological overstrain, which can result from endometrioid disease on the one hand, and, contribute to its progression, on the other (70% versus 43.3%; p = 0.03); the presence of the 0 blood type (40% versus 16.7%; p = 0.029), the presence of chronic inflammation of the uterine appendages in the past (60% versus 36.6%; p = 0.04); human papilloma virus in past or present medical history (14% versus 0%; p = 0.04). The possible consequences of endometrioid disease include somatic pathology prevailing in 1.3 times. Special attention should be paid to the average number of gastro-intestinal diseases in the women of main and control groups: 1.34 ± 1.3 versus 0.77 ± 1.1, respectively; p = 0.04. The prevalence of diseases of urinary system is as follows: 0.66 ± 0.68 versus 0.33 ± 0.54, respectively; p = 0.04. The menstruations are described as irregular, heaving bleedings often with dark brown discharge before menstruation, pain during menstruation. The study revealed a large percentage of infertility in patients with endometrioid disease (60% versus 33.3%, respectively; p = 0.02), reduced reproductive potential in general (the average number of pregnancies per woman in the control group is 1.9 times higher). It should be noted that 14 (28%) women of the main group have relapse of endometrioid disease in the form of repeated cysts after conservative and / or surgical treatment. Thus, endometrioid disease was detected for the first time in 36 (72%) women of the main group. The information obtained in the study can be helpful for medical practitioners as it deepens knowledge about possible predictor factors, premorbid background and the consequences of endometrioid disease, and, thus, will serve in customized management of such patients.