Етіологічна структура мікробіоти одонтогенних інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки

Abstract

Протягом останніх десятиріч етіологічна структура інфекційних ускладнень в хірургії залишається майже незмінною. Мета дослідження – визначити провідних збудників одонтогенних інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у пацієнтів. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 137 пацієнтів з одонтогенними інфекційно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Заключну видову ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятою методикою. Результати. У результаті досліджень від хворих було виділено та ідентифіковано 117 клінічних штамів мікроорганізмів. Встановлено, що найчастіше збудниками одонтогенних інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у хворих були грампозитивні коки. Варто відмітити, що переважну більшість ізолятів складали представники роду Staphylococcus. Грамнегативні мікроорганізми визначали в пацієнтів значно рідше (31,6%), порівняно з грампозитивними. C. albicans виступала в якості домінуючого патогену в матеріалі від хворих овлено, що при розвитку абсцесу мікробіота була більш різноманітною, проте процентне співвідношення збудників суттєво відрізнялося з виділенням S. aureus, A.baumannii та E. faecalis як основних. В свою чергу, при обтяження інфекційного процесу і розвитку флегмон та медіастенітів у хворих спостерігали зменшення спектру мікроорганізмів у досліджуваному матеріалів поряд зі збільшенням їх відсоткових часток. Висновки. В етіологічній структурі мікробіоти одонтогенних інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки переважають умовно-патогенні мікроорганізми родів Staphylococcus, Enterococcus, Acinetobacter та Pseudomonas. Загалом, грампозитивні коки та неферментуючі грамнегативні бактерії виступають домінуючими збудниками одонтогенних інфекційно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у більшості хірургічних хворих.

В течение последних десятилетий этиологическая структура инфекционных осложнений в хирургии остается почти неизменной. Цель - определить ведущих возбудителей одонтогенных инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области у пациентов. Материалы и методы. В исследование приняли участие 137 пациентов с одонтогенными инфекционно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области. Заключительную видовую идентификацию микроорганизмов проводили по общепринятой методике. Результаты. В результате исследований от больных было выделено и идентифицировано 117 клинических штаммов микроорганизмов. Установлено, что чаще всего возбудителями одонтогенных инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области у больных были грамположительные кокки. Стоит отметить, что подавляющее большинство изолятов составляли представители рода Staphylococcus. Грамотрицательные микроорганизмы определяли у пациентов значительно реже (31,6%) по сравнению с грамположительными. C. albicans выступала в качестве доминирующего патогена в материале от больных с гнойными заболеваниями в 5,1% случаев. Установлено, что при развитии абсцесса микробиота была более разнообразной, однако процентное соотношение возбудителей существенно отличалось с выделением S. aureus, A.baumannii и E. faecalis в качестве основных. В свою очередь, при утяжелении инфекционного процесса и развитии флегмон и медиастенитов у больных наблюдали уменьшение спектра микроорганизмов в исследуемом материалов наряду с увеличением их процентных долей. Выводы. В этиологической структуре микробиоты одонтогенных инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области преобладают условнопатогенные микроорганизмы родов Staphylococcus, Enterococcus, Acinetobacter и Pseudomonas. В общем, грамположительные кокки и неферментирующие грамотрицательные бактерии выступают до- минирующими возбудителями одонтогенных инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно- лицевой области у большинства хирургических больных.

In recent decades, the etiological structure of infectious complications in surgery has remained almost unchanged. The aim of this study is to identify the leading pathogens of odontogenic infectious and inflammatory diseases of the maxillofacial area in patients. Materials and methods. The study involved 137 patients with odontogenic infectious and inflammatory diseases of the maxillofacial area. The final species identification of microorganisms was performed according to the generally accepted method. Results. 117 clinical strains of microorganisms were isolated from patients and identified. It was found the most common causative agents of odontogenic infectious and inflammatory diseases of the maxillofacial area in patients were gram-positive cocci. It should be noted that the vast majority of isolates were members of the genus Staphylococcus. Gram-negative microorganisms were detected in patients much less frequently (31.6%) compared with gram-positive. In 5.1% of case, C. albicans acted as the dominant pathogen in the material taken from patients with purulent diseases. It was found out that during the development of the abscess, the microbiota were more diverse, but the percentage of pathogens differed significantly with the selection of S. aureus, A. baumannii and E. faecalis as the main ones. In turn, with the aggravation of the infectious process and the development of phlegmon and mediastinitis in patients, a decrease in the spectrum of microorganisms in the studied materials was observed, along with an increase in their percentages. Conclusions. The etiological structure of microbiota of odontogenic infectious-inflammatory diseases of the maxillofacial area is predominantly represented by opportunistic microorganisms of the genera Staphylococcus, Enterococcus, Acinetobacter and Pseudomonas. In general, gram-positive cocci and non-fermenting gram-negative bacteria are the dominant causative agents of odontogenic infectious-inflammatory diseases of the maxillofacial area in most surgical patients.