Удосконалення критеріїв діагнозу системного червоного вовчака

Abstract

Вступ. Критерії діагнозу системного червоного вовчака вперше запропоновані у 1971 році Американською колегією ревматологів. Хоча з того часу їх неодноразово допрацьовували (1982 р., 1997 р.), але, згідно інформації з літературних джерел та з власного клінічного досвіду, нерідко зустрічаються такі ситуації, коли діагноз хвороби є очевидним, але кількість критеріїв недостатня та, навпаки. Мета роботи. Удосконалити критерії діагнозу системного червоного вовчака. Матеріали і методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю системного червоного вовчака у дослідження залучено 370 хворих (дослідна група, 331 жінка (89,46 %) і 39 чоловіків (10,54 %), середній вік 41,24 ± 0,63 роки) та інших ревматичних недуг (ревматоїдний артрит, псоріатична артропатія, анкілозивний спондиліт) – 234 хворих (група порівняння, 150 жінок (64,10 %) і 84 чоловіків (35,90 %), середній вік 48,82 ± 0,85 роки), яким проведено впродовж 2010–2018 рр. комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем до початку лікування. Аналіз проведено в програмі MS Excel та SPSS на основі таблиць спряженості з обчисленням показників діагностичної і прогностичної цінності (зв’язок вважали достовірним за умов перевищення за модулем коефіцієнтом асоціації 0,5 або 0,3 для коефіцієнта контингенції) та Receiver Operating Characteristic-аналізу. Результати та обговорення. Провівши статистичний аналіз ми виокремили 14 пунктів, що об’єднують 18 ознак, які з підтвердженою найвищою чутливістю, специфічністю та точністю вказують на системний червоний вовчак, серед яких: «метелик» на обличчі, фотосенсибілізація, серозит (перикардит, плеврит), біль у суглобах, біль у м’язах, підвищення температури тіла, алопеція, синдром А. Г. М. Рейно, ретикулярне ліведо, ураження нервової системи (судоми, психоз), тромбоцитопенія, ураження нирок (протеїнурія, циліндрурія), anti-dsDNA, антинуклеарні антитіла. Ці критерії володіють високою прогностичною здатністю, серед яких поєднання артральгій та наявності anti-dsDNA дозволяє практично із 100-відсотковою імовірністю передбачити наявність системного червоного вовчаку у хворого. З метою встановлення діагнозу «Системний червоний вовчак» хворим необхідно мати три чи більше критеріїв з 14 запропонованих нами, які б виникли одночасно чи один за одним у будь-якому періоді. Висновок. Ми удосконалили критерії діагнозу «Системний червоний вовчак», виокремивши 14 ознак, а саме: «метелик» на обличчі, фотосенсибілізація, серозит (перикардит, плеврит), біль у суглобах, біль у м’язах, підвищення температури тіла, алопеція, синдром А. Г. М. Рейно, ураження нервової системи (судоми, психоз), ретикулярне ліведо, тромбоцитопенія, ураження нирок (протеїнурія, циліндрурія), anti-dsDNA, антинуклеарні антитіла.

Введение. Критерии диагноза системной красной волчанки впервые предложены в 1971 году Американской коллегией ревматологов. Хотя с тех пор их неоднократно дорабатывали (1982 г., 1997г.), Но, согласно информации из литературных источников и из собственного клинического опыта, нередко встречаются такие ситуации, когда диагноз болезни очевиден, но количество критериев недостаточное и, наоборот. Цель работы. Усовершенствовать критерии диагноза системной красной волчанки. Материалы и методы. В рандомизированный способ со следующей стратификацией при наличии системной красной волчанки в исследование привлечено 370 больных (исследовательская группа, 331 женщина (89,46%) и 39 мужчин (10,54%), средний возраст 41,24 ± 0,63 года) и других ревматических недугов (ревматоидный артрит, псориатическая артропатия, анкилозирующий спондилит) - 234 больных (группа сравнения, 150 женщин (64,10%) и 84 мужчин (35,90%), средний возраст 48,82 ± 0,85 года), которым проведено в течение 2010-2018 гг. комплексное клинико-лабораторное и инструментальное обследование всех органов и систем до начала лечения. Анализ проведен в программе MS Excel и SPSS на основе таблиц сопряженности с вычислением показателей диагностической и прогностической ценности (связь считали достоверным при условии превышения по модулю коэффициентом ассоциации 0,5 или 0,3 для коэффициента контингенции) и Receiver Operating Characteristicанализа. Результаты и обсуждение. Проведя статистический анализ мы выделили 14 пунктов, объединяющих 18 признаков, с подтвержденной высокой чувствительностью, специфичностью и точностью указывают на системную красную волчанку, среди которых: «бабочка» на лице, фотосенсибилизация, серозит (перикардит, плеврит), боль в суставах, боль в мышцах, повышение температуры тела, алопеция, синдром А. Г. М. Рейно, ретикулярное ливедо, поражения нервной системы (судороги, психоз), тромбоцитопения, поражение почек (протеинурия, цилиндрурия), antisDNA, антинуклеарные антитела. Эти критерии обладают высокой прогностической способностью, среди которых сочетание артральгий и наличии anti-dsDNA позволяет практически со 100-процентной вероятностью предсказать наличие системной красной волчанки у больного. С целью установления диагноза «Системная красная волчанка» больным необходимо иметь три или более критериев 14 предложенных нами, которые возникли одновременно или друг за другом в любом периоде. Вывод. Мы усовершенствовали критерии диагноза «Системная красная волчанка», выделив 14 признаков, а именно: «бабочка» на лице, фотосенсибилизация, серозит (перикардит, плеврит), боль в суставах, боль в мышцах, повышение температуры тела, алопеция, синдром А. Г. М. Рейно, поражения нервной системы (судороги, психоз), ретикулярное ливедо, тромбоцитопения, поражение почек (протеинурия, цилиндрурия), anti-dsDNA, антинуклеарные антитела, с которым у больного должно быть не менее трех.

The diagnostic criteria for systemic lupus erythematosus were first proposed in 1971 by the American College of Rheumatology. Though they have been revised several times (in 1982 and 1997), but, according to the information in the literary sources and our own clinical experience, the diagnosis may often be obvious, but the number of criteria is not sufficient and vice versa. This study aimed at improving diagnostic criteria for systemic lupus erythematosus (SLE). Materials and methods. 370 subjects (331 women, 89.46%, and 39 men, 10.54%, whose mean age was 41.24 ± 0.63 years) with confirmed diagnosis of systemic lupus erythematosus made up the main group. The comparison group included 234 patients (150 women, 64.10%, and 84 men, 35.90%), whose mean age was 48.82 ± 0.85 years) diagnosed to have rheumatic diseases (rheumatoid arthritis, psoriatic arthropathy). Through the period of 2010 – 2018 all the participants were subjected to comprehensive clinical laboratory and instrumental examination of all their organs and systems before starting the treatment. The obtained data were analyzed by MS Excel and SPSS by contingency tables with the calculation of diagnostic and prognostic values (the relationship was considered to be significant if the absolute value of association coefficient exceeded 0.5 or the absolute value of the contingency coefficient exceeded 0.3) and Receiver Operating Characteristic-analysis. Results. The statistical analysis allowed us to identify 14 criteria comprising 18 manifestations that indicated systemic lupus erythematosus with confirmed highest sensitivity, specificity and accuracy. They include butterfly rash, photosensitivity, serous inflammation (pericarditis, pleuritis), joint pain, muscle pain, fever, alopecia, Raynaud syndrome, livedo reticularis, nervous system impairment (cramps, psychosis), thrombocytopenia, kidney damage (proteinuria, cylindruria), anti-dsDNA antibodies, antinuclear antibodies. These criteria are highly predictive; the combination of arthralgias and the presence of anti-dsDNA antibodies allows to predict the diagnosis of systemic lupus erythematosus in patients with an almost 100% certainty. To be diagnosed with systemic lupus erythematosus, patient has to meet at least three of the 14 proposed diagnostic criteria that would occur simultaneously or one after another in any period. Conclusion. We have clarified diagnostic criteria for systemic lupus erythematosus by identifying 14 criteria as follows: butterfly rash, photosensitivity, serous inflammation (pericarditis, pleuritis), joint pain, muscle pain, fever, alopecia, Raynaud syndrome, neurological disorders (cramps, psychosis), livedo reticularis, thrombocytopenia, kidney damage (proteinuria, cylindruria), anti-dsDNA antibodies, and antinuclear antibodies.