Результати органозберігаючої хірургії інтрапаренхімних пухлин нирок

Abstract

Хірургічне лікування – основний вид терапії пацієнтів з нирково-клітинним раком. Сучасною тенде- нцією в лікуванні пухлин нирок є широке впровадження органозберігаючої хірургії. Ця тенденція по- ширюється на складні види новоутворень – великого розміру, з внутрішьновенозним поширенням, мультифокальні, а також інтрапаренхімні пухлини нирки. Мета: дослідити результати органо- зберігаючої хірургії інтрапаренхімних пухлин нирки. Матеріали та методи. Результати отримані на основі хірургічного органозберігаючого лікування 701 пацієнтів з новоутвореннями нирок. Після розподілення всіх пацієнтів за критерієм «повністю інтрапаренхімне новоутворення», до оцінки увійшло 27 (3,9%) випадків органозберігаючої хірургії з такими пухлинами. Решта пацієнтів, які ма- ли екзофітні новоутворення, склала 674 (96,1%) хворих. Результати. Всього інформацію про відда- лені результати лікування вдалося отримати про 606 (86,4%) пацієнтів. Серед них було 25 (4,1%) хворих з повністю інтрапаренхімними пухлинами. При спостереженні за пацієнтами в середньому на протязі 46,5±2,1 місяців були відстеженні випадки смерті хворих за різними причинами та випад- ки прогресування захворювання. Результати порівняльного статистичного аналізу довели, що 5- річна загальна виживаність серед пацієнтів з інтрапаренхімними пухлинами склала 88,0%, а у хво- рих з екстрапаренхімними новоутвореннями – 94,8%. Відмінності виявилися недостовірними (р>0,430). У той же час 5-річна виживаність, вільна від прогресії, серед пацієнтів з інтрапаренхім- ними пухлинами була 88,9%, а серед хворих з екстрапаренхімними новоутвореннями – 95,4% (р<0,543). Висновки. Проблема органозберігаючого лікування інтрапаренхімних пухлин нирок є ак- туальним питанням. Дослідження показало, що такі новоутворення є складними для органозбері- гаючої хірургії, потребують складних технологій лікування, що відбивається на хірургічних резуль- татах. В той же час позитивні онкологічні результати демонструють, що органозберігаюча хіру- ргія є ефективним методом лікування повністю інтрапаренхімних пухлин нирок

Хирургическое лечение - основной вид терапии пациентов с почечно-клеточным раком. Современной тенденцией в лечении опухолей почек является широкое внедрение органосохраняющей хирургии. Эта тенденция распространяется на сложные виды новообразований - большого размера, с внутривенозным распространением, мультифокальные, а также интрапаренхимные опухоли почки. Цель: исследовать результаты органосохраняющей хирургии интрапаренхимных опухолей почки. Материалы и методы. Результаты получены на основе хирургического органосохраняющего лечения 701 пациентов с новообразованиями почек. После распределения всех пациентов по критерию «полностью интрапаренхимное новообразование», было оценено 27 (3,9%) случаев органосохраняющей хирургии с такими опухолями. Остальные пациенты, которые имели экзофитные новообразования, составили 674 (96,1%) больных. Результаты. Всего информацию об отдаленных результатах лечения удалось получить у 606 (86,4%) пациентов. Среди них было 25 (4,1%) больных с полностью интрапаренхимными опухолями. При наблюдении за пациентами в среднем в течение 46,5±2,1 месяцев были отслежены случаи смерти больных по разным причинам и случаи прогрессирования заболевания. Результаты сравнительного статистического анализа показали, что 5-летняя общая выживаемость среди у пациентов с интрапаренхимными опухолями составила 88,0%, а у больных с екстрапаренхимными новообразованиями - 94,8%. Различия оказались недостоверными (р> 0,430). В то же время 5-летняя выживаемость, свободная от прогрессии, среди пациентов с интрапаренхимными опухолями была 88,9%, а среди больных с экстрапаренхимными новообразованиями - 95,4% (р<0,543). Выводы. Проблема органосохраняющего лечения интрапаренхимных опухолей почек является актуальным вопросом. Исследование показало, что такие новообразования являются сложными для органосохраняющей хирургии, требуют сложных технологий лечения, что отражается на хирургических результатах. В то же время положительные онкологические результаты показывают, что органосохраняющая хирургия является эффективным методом лечения полностью интрапаренхимных опухолей почек.

Surgical treatment is the main therapy for patients with renal cell carcinoma. The current approach in the treatment of kidney tumours has become widely introduced into nephron-sparing surgery. This approach is usually applied in cases of complex surgeries for large-size tumours with intravenous extension, multifocal, and intraparenchymal renal tumours. The purpose of the study was to investigate the results of nephronsparing surgery for intraparenchymal renal tumours. Material and methods. The results were obtained in the process of nephron-sparing surgery treatment of 701 patients with renal tumours. After the distribution of all patients according to the criterion of "intraparenchymal renal tumours", we assessed 27 (3,9%) cases of nephron-sparing surgery. There were also 674 (96,1%) patients with exophytic renal tumors. Results. We managed to obtain the information about long-term treatment outcomes from 606 (86.4%) patients. There were 25 (4,1%) patients with intraparenchymal renal tumors. The observation of patients showed that there were cases of death and disease progression for various reasons during 46.5±2.1 months on average. The results of the comparative statistical analysis showed that the 5-year overall survival among patients with intraparenchymal renal tumors made up 88.0% of the cases and among the patients with exophytic renal tumors it was 94.8%. The differences were not significant (p> 0.430). At the same time, the 5-year overall progression-free survival was obtained in 88.9% of the patients with intraparenchymal renal tumors and in 95.2% (p <0.041) of patients with exophytic renal tumors. Conclusion. The problem of nephron-sparing treatment of intraparenchymal renal tumors is an urgent issue. Research has shown that such tumors are complex for nephron-sparing surgery, require complex treatment technologies that affect surgical results. At the same time, positive oncological results demonstrate that nephron-sparing treatment is an effective method of treating fully intraparenchymal renal tumors.