Фізіологія. Практикум для студентів стоматологічних факультетів медичних вузів України

Abstract

У стоматологічній практиці широко використовується визначення збудливості нервів і м’язів щелепно-лицьової ділянки. Зокрема, методом хронаксиметрії. Шляхом вимірювання хронаксії м’язів лікар може встановити наявність ушкодження волокон рухового нерва. При визначенні хронаксії нормального м’яза фактично вимірюється хронаксія іннервуючих її нервових волокон. Якщо нерв пошкоджений або виникла загибель іннервуючих м’язів нейронів спинного мозку, то нервові волокна перероджуються і тоді прикладений до м’яза електричний стимул виявляє хронаксію м’язових волокон, яка має більше значення. Показники хронаксії і реобази знаходяться в обернено-пропорційній залежності від рівня збудливості тканини. Вони можуть значно змінюватися при невритах і невралгіях. У пари черепно-мозкових нервів — при міозитах мімічної і жувальної мускулатури. Крім того, при невритах і поліневритах різної етіології швидкість проведення збудження по периферійних нервах значно знижується, що дозволяє визначити рівень ураження нервів.