Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17679
Title: Морфофункціональна характеристика великих слинних залоз щурів в нормі та після дії метакрилату
Other Titles: Morphofunctional characteristics of rats’ major salivary glands in a norm and after methacrylate exposure
Authors: Крамаренко, Денис Русланович
Kramarenko, D. R.
Issue Date: 2021
Publisher: Полтавський державний медичний університет
Citation: Крамаренко Д. Р. Морфофункціональна характеристика великих слинних залоз щурів в нормі та після дії метакрилату : дис. … доктора філософії : спец. 14.03.09 «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Д. Р. Крамаренко. – Полтава, 2021. – 174 с.
Abstract: Великі слинні залози мають компенсаторно підвищувати секреторну активність для забезпечення адекватного зволоження слизової оболонки порожнини рота. Населення планети все частіше потребує протезування, враховуючи загальну тенденцію до його старіння. Доведено, що при користуванні протезами, часто у хворих виникають скарги на ксеростомію. Не дивлячись на недоліки, метакрилати знайшли своє широке застосування в стоматології, як базис зубних протезів, що зумовлене його високими експлуатаційними показниками. Токсичний ефект може викликати метиловий ефір метакрилової кислоти як складова базису протеза. Багато робіт присвячені вивченню дії мономеру метакрилату на слизову оболонку порожнини рота, але не чисельними є роботи, присвячені стану органів, розташованих за межами ротової порожнини після впливу ефіру метакрилової кислоти. Метою роботи було вивчити морфофункціональні зміни у піднижньощелепних слинних залозах щурів в нормі та після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти. Завдання дослідження: вивчити особливості структурної організації піднижньощелепних слинних залоз щурів в нормі; визначити морфологічні і метричні зміни в кінцевих відділах піднижньощелепних слинних залозах щурів після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти; визначити морфологічні і метричні зміни у протоковій системі піднижньощелепних слинних залозах щурів після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти; встановити морфологічні й метричні зміни в ланках гемомікроциркуляторного русла піднижньощелепних слинних залоз щурів після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти; визначити зміни представництва клітинних елементів місцевого захисного бар’єру в нормі та після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань дослідження використані методи: гістологічний, серійних напівтонких зрізів, електронно-мікроскопічний, морфометричний, варіаційної статистики . Уперше, за допомогою комплексного морфологічного, гістохімічного і морфометричного дослідження встановлені особливості змін структурних компонентів піднижньощелепних слинних залоз щурів після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти, які проявляються посиленням функціональної активності епітеліоцитів у ранні терміни спостереження, а в пізні – пригніченям секреції. Уже на ранніх термінах експерименту визначаються розлади гемомікроциркуляції, які проявляються звуженням просвітів артеріол, дилятацією та нерівномірним кровонаповненням ємнісної ланки гемомікроциркуляторного русла, запустінням просвітів капілярів. На підставі комплексної морфологічної оцінки сформульовані метричні критерії реактивних змін кінцевих відділів, протокової системи та гемомікроциркуляторного русла часточок піднижньощелепних залоз після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти. Уперше встановлено за результатами власних досліджень структурні ознаки і визначено метричні показники, які є теоретичним підґрунтям та діагностичним критерієм оцінки реактивних змін морфофункціонального стану слинних залоз при дослідженнях з метою поглибленого розуміння відомих в клінічній стоматології захворювань і синдромів, які супроводжуються дисфункцією слинних залоз. Дістала подальшого розвитку проблема вивчення особливостей структурної організації і перебудови місцевого захисного бар’єру великих слинних залоз, який включає периацинарні і перипротокові асоціації лейкоцитів у нормі та під впливом хронічного подразника в порожнині рота, зміни кількісного складу яких відображають ступінь антигенного навантаження і адекватність захисних реакцій. Протягом спостереження встановлено збільшення кількості усіх вивчених клітин, що свідчить про напруженість місцевого імунного барʼєру у відповідь на дію 1 % ефіру метакрилової кислоти. Отримані дані є теоретичною передумовою для розробки діагностичного алгоритму вивчення біоптатів слинних залоз для морфологічної експрес-діагностики ступеня адаптаційних і компенсаторних резервів тканин органа при патологічних процесах та дають змогу добору комплексу антиксеростомічної терапії за умови уражень слинних залоз та слизової оболонки порожнини рота. Отримані нові наукові дані щодо особливостей будови часточок піднижньощелепних слинних залоз у нормі та за умов впливу 1 % ефіру метакрилової кислоти сприяють удосконаленню профілактики та прогнозування, а також діагностики змін слизової оболонки порожнини рота під час звикання до протезу та визначенню ефективності консервативних, хірургічних та ортопедичних втручань. У комплексі з клінічними методами ці дані можуть знайти широке застосування при прогнозуванні виникнення патології слизової оболонки порожнини рота за умов наявності у порожнині рота пластинкового знімного протезу, визначенні тенденції клінічного перебігу та прогнозування ускладнень на етапі адаптації до конструкції. Отримані результати визначають важливість вивчення структурного забезпечення адекватного слиноутворення для клінічної практики та обґрунтовують доцільність пошуку нових комплексних медикаментозних методів лікування дисфункції слинних залоз, з огляду на визначені особливості структурних змін окремих елементів структурно-функціональних одиниць великих слинних залоз після дії 1 % ефіру метакрилової кислоти і дозволяють запропонувати нові підходи до патогенетичного лікування дисфункції слинних залоз у клініці. Отримані дані можуть бути використані вченими-морфологами для подальшого вивчення змін структурної організації великих слинних залоз при патологічних станах. Встановлено, що контакт слизової оболонки порожнини рота щурів з 1 % розчином метилового ефіру метакрилової кислоти викликає на 14-ту добу спостереження збільшення в епітеліоцитах кінцевих відділів кількості оптично світлих секреторних гранул. На 30 добу переважна більшість ядер щільно притиснуті до базальної плазмалеми, міжклітинні щілини розширені. У протоковій системі зміни мають стереотипний характер – посилення секретовиведення на 14 добу і стиснення проток гіпергідратованою аморфною речовиною. У посмугованих протоках на 14 добу локально розширились міжклітинні щілини, що свідчить про посилення юкстацелюлярного транспорту рідини через їх стінку, гранули у гранулярних протоках проявляли поліморфізм і поліхроматофілію. На 30-у добу експерименту базальна плазмолема протокових епітеліоцитів була відшарована від базальної мембрани вакуолеподбними оптично світлими структурами. Доведено, що на 14-ту добу спостереження середні значення висоти епітеліоцитів кінцевих відділів збільшуються на 25,04 %, у протоковій системі – на 12,82-13,02 %, що є компенсаторною реакцією слинних залоз на дію метакрилату та супроводжується посиленням слиновиділення. На 30-у добу висота епітеліоцитів кінцевих відділів достовірно зменшується на 39,54 % порівняно з 14-ю добою; на 24,40 % є достовірно меншою за показники контрольної групи. Середні значення висоти епітеліоцитів вставних проток зменшились на 24,67 % порівняно з 14-ю добою експерименту та на 11,06 % є достовірно менші за значення в контрольній групі. Висота епітеліоцитів посмугованих проток до 30-ї доби була на 13,41 % меншою порівняно з 14-ю добою та на 16,04 % були достовірно меншими за показники контрольної групи. Висота епітеліоцитів гранулярних проток на 30-у добу експерименту на 22,46 % є достовірно меншою за значення попереднього терміну дослідження, і меншою на 17,03 % за результати у контрольній групі тварин. Нанесення 1 % розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на 14-ту добу експерименту призводило до зменшення діаметру просвіту артеріол на 20,77 %. На 30-у добу спостерігалась дилятація, яка проявлялась достовірним збільшенням діаметру просвіту, та зменшенням товщини судинної стінки. Нормалізація показників до 30-ї доби не визначалась. Судини обмінної ланки часточок піднижньощелепної слинної залози щурів реагували стійкою дилятацією, що підтверджується збільшенням діаметру просвіту на 29,50 % на 14 добу та на 17,99 % на 30 добу експерименту. Відновлення показників до кінця експерименту не відбувається внаслідок тривалої токсичної дії 1 % ефіру метакрилової кислоти. На дію 1 % розчину метилового ефіру метакрилової кислоти ємнісна ланка реагувала збільшенням діаметру просвіту і на 42,71 % упродовж експерименту із достовірним на 25,86 % зменшенням товщини судинної стінки. Дані зміни зумовлені реакцією на звуження резистивної ланки та, як наслідок, підвищенням гіпергідратації аморфної речовини інтерстицію. Тенденція до відновлення показників не визначалась. Під впливом 1 % ефіру метакрилової кислоти на 14 добу кількість мастоцитів збільшилась у периваскулярній і перипротоковій сполучній тканині, переважна їх більшість знаходилась у стадії накопичення секреторних гранул. На 30 добу спостерігались ознаки їх дегрануляції. Кількість плазмоцитів збільшилась на 14 добу спостереження у перипротоковому ітерстиції, вони утворювали групи із 6-8 клітин, до 30 доби збільшилась кількість плазмоцитів і в периацинарному інтерстиції, де вони формували ланцюжки з 3-5 клітин, що є морфологічним свідченням їх міграції, як компенсаторно-пристосувальної реакції.
Salivary glands should compensatory increase the secretory activity to ensure adequate hydration of the oral mucosa. The population of the planet increasingly needs prosthetics, given the general trend towards its aging. It is proved that when using prostheses, patients often have complaints of xerostomia. Despite the disadvantages, methacrylates have found wide application in dentistry as a basis for dentures, due to its high performance. Toxic effect can be caused by methyl ester of methacrylic acid as a component of the base of the prosthesis. Many studies have examined the effect of methacrylate monomer on the oral mucosa, but there are not numerous studies on the condition of organs located outside the oral cavity after exposure to methacrylic acid ester. The purpose of the study was to study morphofunctional changes in the mandibular salivary glands of rats in normal and after exposure to 1 % methacrylic acid ester. Tasks of research: to study features of the structural organization of mandibular salivary glands of rats in norm; to determine morphological and metric changes in the terminal parts of the mandibular salivary glands of rats after exposure to 1% methacrylic acid ester; to determine the morphological and metric changes in the duct system of the mandibular salivary glands of rats after exposure to 1% methacrylic acid ester; to establish morphological and metric changes in the links of the hemomicrocirculatory tract of the mandibular salivary glands of rats after exposure to 1% methacrylic acid ester; to determine changes in the representation of cellular elements of the local protective barrier in the norm and after the action of 1% methacrylic acid ester. To achieve the goal and solve the objectives of the study used histological, the method of serial semi-thin sections, electron microscopic, morphometric methods, methods of variation statistics. For the first time, with the help of a complex morphological, histochemical and morphometric study for the first time the peculiarities of changes in the structural components of the mandibular salivary glands of rats after exposure to 1 % methacrylic acid ester, which are manifested by increased functional activity of epitheliocytes in the early stages. Already in the early stages of the experiment, disorders of hemomicrocirculation are identified, which are manifested by narrowing of the lumens of arterioles, dilatation and uneven blood supply of the capacitive link of the hemomicrocirculatory tract, the desolation of capillaries. Based on a comprehensive morphological assessment, metric criteria for reactive changes of the end sections, duct system and hemomicrocirculatory tract of the mandibular lobes after exposure to 1% methacrylic acid ester are formulated. For the first time, based on the results of our own research, structural features were identified and metrics were determined, which are the theoretical basis and diagnostic criterion for assessing reactive changes in the morphofunctional state of salivary glands in studies to gain in-depth understanding of diseases and syndromes accompanied by salivary dysfunction. The problem of studying the features of structural organization and reorganization of the local protective barrier of large salivary glands, which includes periacinar and periproductal associations of leukocytes in normal and under the influence of chronic stimuli in the oral cavity, changes in the quantitative composition of which reflect the degree of antigenic load and adequacy of protective reactions. During the observation, an increase in the number of all studied cells was found, which indicates the intensity of the local immune barrier in response to the action of 1% methacrylic acid ester. The obtained data are a theoretical prerequisite for the development of a diagnostic algorithm for studying salivary gland biopsies for morphological rapid diagnosis of the degree of adaptive and compensatory reserves of body tissues in pathological processes in them and allow selection of antixerostomic therapy for salivary gland and mucosal lesions. The obtained new scientific data on the structure of the lobe of the mandibular salivary glands in normal and under the influence of 1 % methacrylic acid ester contribute to the improvement of prevention and prognosis, as well as diagnosis of changes in the oral mucosa during prosthesis habituation and determining the effectiveness of conservative, surgical and surgical procedures. . In combination with clinical methods, these data can be widely used in predicting the pathology of the oral mucosa in the presence of an oral plate removable prosthesis, determining the clinical course and predicting complications at the stage of adaptation to the structure. The obtained results determine the importance of studying the structural support of adequate salivation for clinical practice and substantiate the feasibility of finding new comprehensive drug methods for the treatment of salivary gland dysfunction, in view of given the identified features of structural changes of individual elements of structural and functional units of large salivary glands after exposure to 1 % methacrylic acid ester and offer new approaches to the pathogenetic treatment of salivary gland dysfunction in the clinic. The obtained data can be used by morphologists to further study the changes in the structural organization of the large salivary glands in pathological conditions. It was found that the contact of the oral mucosa of rats with 1% solution of methyl ester of methacrylic acid causes on the 14th day of observation an increase in the number of optically light secretory granules in the epitheliocytes of the terminal parts. By day 30, the vast majority of nuclei are tightly pressed to the basal plasmalemma, the intercellular spaces are expanded. In the duct system, the changes are stereotypical - increased secretion for 14 days and compression of the ducts with hyperhydrated amorphous substance. In the striated ducts, the intercellular fissures dilated locally on the 14th day, which indicates an increase in the juxtacellular transport of fluid through their wall, the granules in the granular ducts showed polymorphism and polychromatophilia. On the 30th day of the experiment, the basal plasmalemma of ductal epitheliocytes was exfoliated from the basement membrane by vacuole-like optically light structures. It is proved that on the 14th day of observation the average height of the epitheliocytes of the terminal divisions increases by 25.04 %, in the duct system - by 12.82-13.02 %, which is a compensatory response of the salivary glands to methacrylate and is accompanied by increased salivation. On the thirtieth day, the height of the epitheliocytes of the terminal divisions is significantly reduced by 39.54 % compared with the fourteenth day by 24.40 % is significantly less than the control group. The average values of the height of the epitheliocytes of the insertion ducts decreased by 24.67 % compared with the fourteenth day of the experiment, and by 11.06 % are significantly lower than the values in the control group. Striped by 13.41 % compared to the fourteenth day by 16.04 % were significantly lower than the control group. The height of the epitheliocytes of the granular ducts by 22.46 % is significantly lower than the value of the previous study period, and lower by 17.03 % according to the results of the control group of animals. Application of 1% solution of methyl ester of methacrylic acid on the 14th day of the experiment resulted in a decrease in the diameter of the lumen of the arterioles by 20.77 %. On the thirtieth day, dilatation was observed, which was manifested by a significant increase in the diameter of the lumen and a decrease in the thickness of the vascular wall. Normalization of indicators up to the thirtieth day was not determined. The vessels of the metabolic link of the lobes of the mandibular salivary gland of rats responded with stable dilatation, which is confirmed by an increase in the diameter of the lumen by 29.50 % on day 14 and 17.99 % on day 30 of the experiment. Recovery by the end of the experiment does not occur due to prolonged toxic effects of 1 % methacrylic acid ester. The capacitive link responded to the action of a 1 % solution of methacrylic acid methyl ester by increasing the lumen diameter and by 42.71 % during the experiment with a significant 25.86 % decrease in vascular wall thickness. These changes are due to the reaction to the narrowing of the resistive link and, as a consequence, increased hyperhydration of the amorphous substance interstitium. The tendency to recover was not determined. Under the influence of 1 % methacrylic acid ester for 14 days, the number of mast cells increased in the perivascular and periproductal connective tissue, the vast majority of them were in the stage of accumulation of secretory granules. Signs of their degranulation were observed on day 30. The number of plasma cells increased on the 14th day of observation in periprotic yarrow, they formed groups of 6-8 cells, up to 30 days increased the number of plasma cells and periacinar interstitium, where they formed chains of 3-5 cells, which is morphological evidence of their migration as compensatory-adaptive reactions.
Keywords: піднижньощелепні слинні залози
морфологічна характеристика
1 % ефір метакрилової кислоти
щури
rats
submandibular salivary glands
morphological characteristics
1 % ether methacrylic acid
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17679
Appears in Collections:Авторефетати та дисертації
Дисертації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
dis_kramarenko_2021.pdf4,74 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.