Особливості тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів з функціональними розладами кишечника

Abstract

Функціональні захворювання кишечника часто супроводжуються розвитком тривожно-депресивних розладів, які є важливою медико-соціальною проблемою. Мета – дослідити поширеність та вираженість тривожно-депресивного синдрому у пацієнтів із функціональними розладами кишечника в залежності від гендерних особливостей. Матеріали і методи. Обстежено 165 пацієнтів, яких у залежності від фенотипу функціонального розладу кишечника обстежених розподілено на групи: І група (n=27) – пацієнти із функціональним закрепом; ІІ група (n=28) – пацієнти із функціональним здуттям живота; ІІІ група (n=27) – пацієнти із функціональною діареєю; IV група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника із закрепом; V група (n=27) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника за змішаним типом; VI група (n=29) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника з діареєю. Наявність тривоги та депресії оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результати дослідження і їх обговорення. Найбільші частота і ступінь тяжкості синдрому тривоги зареєстрований у групі хворих на синдром подразненого кишечника з діареєю, а найнижчі – у пацієнтів із функціональним закрепом, здуттям та діареєю. Субклінічні та клінічні прояви депресії найчастіше спостерігались у пацієнтів із різними фенотипами синдрому подразненого кишечника: у 13 (48,2%) хворих із закрепами, у 10 (37%) – із змішаним синдромом і у 8 (27,6%) із діареєю. Частота тривожно-депресивних розладів зростла у жіночій популяції за умов наявності синдрому подразненого кишечника. Висновки: ризик розвитку тривожно-депресивних розладів зростає у хворих на синдром подразненого кишечника жіночої статі.

Функциональные заболевания кишечника часто сопровождаются развитием тревожно- депрессивных расстройств, которые представляют собой важную медико-социальную проблему. Цель - исследовать распространенность и выраженность тревожно-депрессивного синдрома у пациентов с функциональными расстройствами кишечника в зависимости от гендерных особенностей. Материалы и методы. Обследовано 165 пациентов, которых в зависимости от фенотипа функционального расстройства кишечника распределили на группы: I группа (n = 27) - пациенты с функциональным запором; II группа (n = 28) - пациенты с функциональным вздутием живота, III группы (n = 27) - пациенты с функциональной диареей; IV группа (n = 27) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника с запором; V группа (n = 27) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника по смешанному типу; VI группа (n = 29) - пациенты с синдромом раздраженного кишечника с диареей. Наличие тревоги и депрессии оценивали с помощью госпитальной шкалы тревоги и депрессии (The Hospital Anxiety and Depression Scale). Результаты. Наибольшие частота и степень тяжести синдрома тревоги зарегистрированы в группе больных синдромом раздраженного кишечника с диареей, а самые низкие - у пациентов с функциональным запором, вздутием и диареей. Субклинические и клинические проявления депрессии чаще наблюдались у пациентов с различными фенотипами синдрома раздраженного кишечника: у 13 (48,2%) больных с запорами, у 10 (37%) - со смешанным синдромом и у 8 (27,6%) с диареей. Частота тревожно-депрессивных расстройств возросла в женской популяции при наличии синдрома раздраженного кишечника. Выводы: риск развития тревожно-депрессивных расстройств возрастает у больных синдромом раздраженного кишечника женского пола.

Functional intestinal diseases are often accompanied by the development of anxiety and depressive disorders, which are an important medical and social issue. The aim of this study is to investigate the prevalence and severity of anxiety and depressive disorders in patients with functional intestinal disorders depending on gender. Materials and methods. The study included 165 patients divided into 6 groups depending on the phenotype of functional bowel disorder: group I (n = 27) involved patients with functional constipation; group II (n = 28) included patients with functional bloating; group III (n = 27) comprised patients with functional diarrhoea; group IV (n = 27) included patients with irritable bowel syndrome and constipation; group V (n = 27) involved patients with irritable bowel syndrome of mixed type; and group VI (n = 29) included patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea. The presence of anxiety and depression was assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale. Results and discussion. The highest frequency and severity of anxiety disorder was registered in the group of patients with irritable bowel syndrome and diarrhoea, and the lowest level was found in patients with functional constipation, bloating and diarrhoea. Subclinical and clinical manifestations of depression were the most often observed in patients with different phenotypes of irritable bowel syndrome: in 13 (48.2%) patients with constipation, in 10 (37%) with mixed syndrome and in 8 (27.6%) with diarrhoea. The incidence of anxiety and depressive disorders was higher in women with irritable bowel syndrome. Our results confirm the importance of pain in the formation of anxiety and depressive disorders in IBS patients. Conclusion. Female patients with irritable bowel syndrome demonstrate the higher risk of anxiety and depressive disorders.