Роль S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання

Abstract

Проведення хіміотерапії хронічних лімфопроліферативних захворювань супроводжується ризиком розвитку хіміотерапевтично-індукованих гепатотоксичних реакцій. Мета – дослідити ефективність S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 25 пацієнтів із хронічними лімфопроліферативними захворюваннями. Оцінку стану пацієнтів проводили двічі: до хіміотерапії і після 3-х курсів хіміотерапії. Оцінювали: активність аланінової, аспарагінової амінотрансфераз, гама-глутамілтрансептидази, лужної фосфатази, загального білірубіну, загального білку, креатиніну, сечовини. Пацієнти були розподілені на групи: І (n=14) – хворі, які отримували хіміотерапію; ІІ (n=16) – хворі, яким на фоні хіміотерапії призначали S-адеметіонін в дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно впродовж 10 днів, потім 500 мг 2 рази на день 20 днів; ІІІ (n=20) – контрольна група, у яку склали 20 практично здорових осіб. Результати дослідження і їх обговорення. Під час первинного обстеження порушення біохімічних печінкових тестів за холестатичним типом було виявлено у 38,5% (5/13) хворих І групи і у 25% (3/12) пацієнтів ІІ групи. Під час другого обстеження у І групі гепатотоксичні реакції діагностовано у 76,9% (10/13) хворих, а у ІІ групі – у 2 (16,6%) пацієнтів. Включення до складу терапії супроводу S-адеметіоніну дозволило достовірно знизити загальний ризик гепатотоксичних реакцій (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05) і ризик зростання активності гамаглутамілтранспептидази у сироватці крові (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05). Висновки: включення до складу терапії супроводу S-адеметіоніну на фоні хіміотерапії сприяє ефективній профілактиці гепатотоксичних реакцій у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання.

Проведение химиотерапии хронических лимфопролиферативных заболеваний сопровождается риском развития химиотерапевтически- индуцированных гепатотоксических реакций. Цель – исследовать эфективность S-адеметионина в профилактике химиотерапевтически-индуцированных поражений печени у больных хроническими лимфопролиферативными заболеваниями. Материалы и методы. Обследовано 25 пациентов с хроническими лимфопролиферативными заболеваниями. Оценку состояния больных проводили дважды: до химиотерапии и после 3 курсов. Оценивали: активность аланиновой, аспарагиновой аминотрансфераз, гаммаглутамилтранспептидазы, щелочной фосфатазы, общий билирубин, общий белок, креатинин, мочевину. Пациенты были распределены на группы: І (n=14) – больные, которые получали химиотерапию; ІІ (n=16) – больные, которым на фоне химиотерапии был призначен S-адеметионин в дозе 1000 мг/сутки внутривенно на протяжении 10 дней , затем 500 мг 2 раза в сутки 20 дней; ІІІ (n=20) – контрольная группа, которая включала 20 практически здоровых лиц. Результаты и обсуждение. Во время первичного обследования нарушение биохимических печеночных тестов по холестатическому типу было обнаружено у 38,5% (5/13) больных І группы и у 25% (3/12) пациентов ІІ группы. Во время второго обследования в І группе гепатотоксические реакции диагностировано у 76,9% (10/13) больных, а во ІІ группе – у 2 (16,6%) пациентов. Включение в состав сопроводительной терапии S-адеметионина позволило достоверно снизить общий риск гепатотоксических реакций (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05) и риск увеличения активности гаммаглутамилтранспептидазы в сыворотке крови (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05). Выводы. Включение в состав сопроводительной терапии S-адеметионина на фоне химиотерапии способствует эффективной профилактике гепатотоксических реакций у больных хроническими лимфопролиферативными заболеваниями.

The chemotherapy for chronic lymphoproliferative disorders is associated with the risk of chemotherapyinduced hepatotoxicity. The objective of this study is to assess the effectiveness of S-ademetionine in the prophylaxis of chemotherapy-induced liver injury in patients with chronic lymphoprolypherative disorders. Materials and methods. The study included twenty-five patients with chronic lymphoprolypherative disorders. The patients were examined before chemotherapy and after three courses of chemotherapy. We assessed the following biochemical markers: the activity of alanine and asparagine aminotransferases, gammaglutamyltranspeptidase, alkaline phosphatase, total bilirubin, total protein, creatinine, and urea. Patients were divided into three groups: І (n=14) included patients, who received chemotherapy only; ІІ (n=16) involved patients who received chemotherapy and S-ademetionine in a dose of 1000 mg/day intravenously for 10 days, and then orally 500 mg twice a day for 20 days; ІІІ (n=20) was a control group including 20 healthy individuals. Results and discussion. During the initial examination, abnormal biochemical liver markers were found in 38,5% (5/13) of the group I patients and in 25% (3/12) of group II patients that pointed out a cholestatic pattern of liver injury. On the second examination hepatotoxic reactions were determined in 76,9% (10/13) of group I patients, and 2 (16,6%) patients in the group II. Administration of S-ademetionine into the course of adjuvant therapy led to statistically significant reduction in the total risk of hepatotoxic reactions (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05) and the increase activity of gammaglutamyl transpeptidase in blood serum (RR=0,21: 95% CI 0,059-0,79; p<0,05). Conclusion. S-ademetionine as a component of adjuvant therapy for patients with chronic lymphoprolipherative disorders, who undergo chemotherapy, provides the effective prevention of hepatotoxic reactions.