Синдром «швидкої» біліарної декомпресії при обтурації загальної жовчної протоки різного генезу

Abstract

Оперативні втручання, які виконуються на фоні механічної жовтяниці, відрізняються значним ризиком виникнення ускладнень і характеризуються великою летальністю після операції. Сучасний підхід до лікування пацієнтів даної категорії регламентує певну послідовність проведення лікувальних заходів, що передбачає виконання малоінвазивних втручань на першому етапі лікування. У деяких хворих, не дивлячись на адекватне та малоінвазивне жовчовідведення, відбувається погіршення загального стану. Подібний стан, відомий як синдром «швидкої» біліарної декомпресії, який є важким ускладненням, що погано піддається лікуванню та нерідко приводить до летальних випадків та потребує поглибленого вивчення. Метою дослідження стало покращення результатів лікування хворих з механічною жовтяницею шляхом своєчасного прогнозування, ранньої діагностики та застосування ефективної терапії синдрому «швидкої» біліарної декомпресії. Розглянуті результати лікування 76 хворих із механічною жовтяницею різного генезу, яким було виконано 98 малоінвазивних оперативних втручань для ліквідації біліарної гіпертензії. Аналізували ускладнення втручань, в тому числі синдром «швидкої» біліарної декомпресії. Із використанням методів розрахунку швидкості біліарної декомпресії та інтенсивності зменшення білірубіну сформульовані клінічні та лабора- торні критерії і ознаки синдрому «швидкої» біліарної декомпресії. При виконанні біліодренуючих опе- рацій у хворих з механічною жовтяницею потрібно очікувати розвитку синдрому «швидкої» біліарної декомпресії. Він може проявлятись як окремими ознаками, так і їхньою комбінацією, що потребує негайного проведення всіх необхідних лікувальних заходів.

Surgical interventions performed on the background of obstructive jaundice are characterized by a significant risk of complications and characterized by high post-surgical mortality. The modern approach to the treatment of patients of this category regulates a certain sequence of treatment measures, provides for the implementation of minimally invasive interventions at the first stage of treatment. In some patients, despite adequate and minimally invasive bile excretion, the general condition can worsen. This condition, known as “rapid” biliary decompression syndrome, is a severe complication is difficult to treat and often fatal and requires further study. The aim of this study is to improve the results of treatment of patients with obstructive jaundice through timely prediction, early diagnosis and the use of effective therapy for the syndrome of "rapid" biliary decompression. The results of treatment of 76 patients with obstructive jaundice of various origins, who underwent 98 minimally invasive surgical interventions to eliminate biliary hypertension, were investigated. Complications of following the interventions were analyzed, including the “rapid” biliary decompression syndrome. Clinical and laboratory criteria and signs of “rapid” biliary decompression syndrome were formulated using the methods for calculating the rate of biliary decompression and the intensity of the decrease in bilirubin. When performing bile draining operations in patients with obstructive jaundice, one should expect the development of a syndrome of "rapid" biliary decompression. It can manifest both through individual signs and their combination that requires the immediate implementation of all the necessary therapeutic measures.