Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1 (163)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 15 з 15
  • Документ
    The effect of subinhibitory concentrations of ethylmethylhydroxypyridine succinate on biofilms of microorganisms
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Vazhnichaya, E. M.; Baliuk, О. Ye.; Bobrova, N. A.; Boiko, I. O.; Важнича, Олена Митрофанівна; Балюк, Олена Євгенівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Бойко, І. О.
    Біоплівкові мікроорганізми спричиняють близько 80% хронічних інфекцій, що призводить до підвищення рівня захворюваності, збільшення випадків госпіталізації і зростання витрат на медичне обслуговування. Біоплівки також можуть розвиватися на абіотичних поверхнях, включаючи ортопедичні протези, стенти та катетери. Антибіотики не достатньо ефективні для лікування інфекцій, пов’язаних з біоплівкою, і пошук антибіоплівкових агентів ведеться серед інших класів сполук, зокрема серед антиоксидантів, до яких належить відомий препарат етилметилгідроксипіридину сукцинат (мексидол). Мета дослідження – визначити вплив мексидолу на формування біоплівок тест-штамами мікроорганізмів. Використано клінічні штами бактерій (E. сoli 311, P. aeruginosa 449, S. aureus 222) та грибів (C. albicans 1486). Антимікробну активність мексидолу визначали методом серійних розведень у рідких поживних середовищах у діапазоні концентрацій 1,5-200 мкг/мл. Визначення здатності мікроорганізмів до плівкоутворення проводили за відомою методикою O’Toole. Ступінь інтенсивності утворення біоплівки визначали, як описано Stepanovic S. et al. Потенційну антибіоплівкову активність мексидолу досліджували у концентраціях 5-200 мкг/мл. Статистичну обробку результатів проводили з використанням критерію Ньюмена-Кейлса за допомогою програм «StatSoft Statistica 6.0». Показано, що для планктонних форм E. coli, P. aeruginosa, S. aureus та C. albicans мінімальна інгібуюча концентрація мексидолу більша 200 мкг/мл. E. Coli 311, P. aeruginosa 449 виявляють сильну здатність до плівкоутворення, S. aureus 222 – середню. C. albicans 1486 не адгезуються до абіотичної поверхні і надалі не використовувалися. Встановлено, що мексидол посилює плівкоутворення E. coli 311, збільшуючи біомасу біоплівок на 12–15%. Препарат збільшує біомасу біоплівок P. aeruginosa на 33–110% проти контролю, що найбільш виразне за мінімальної концентрації препарату. Мексидол також стимулює плівкоутворення S. aureus 222 у 2,1-2,7 разу порівняно з контролем. Отже, за дії препарату у субінгібуючих концентраціях відмічена стимуляція плівкоутворення грамнегативними (E. сoli 311, P. Aeruginosa 449) та грампозитивними бактеріями (S. aureus 222). Виявлена здатність мексидолу стимулювати плівкоутворення потребує подальших досліджень, щоб оцінити доцільність його застосування в комплексній терапії гнійно-запальних захворювань.
  • Документ
    Морфометрія міофібрил і скоротливого апарату у період постнатального дозрівання кардіоміоцитів
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Загоруйко, Геннадій Євгенович; Марциновський, В. П.; Касянчук, В. М.; Філатова, Валентина Луківна; Панасюк, В. Ю.; Zagoruyko, G. E.; Martsinovsky, V. P.; Kasyanchuk, V. M.; Filatova, V. L.; Panasyuk, V. Yu.
    За результатами електронномікроскопічного аналізу вікових змін міокарда, встановлено основні ультраструктурні механізми кінетики постнатального розвитку компонентів скоротливого апарата паренхіми міокарда лабораторних тварин - щурів Вістар. В інтервалі часу (новонароджені - 10 діб) збільшення кількості міофібрил відбувається в результаті їх утворення de novo. При t > 10 діб відбуваються послідовні процеси фізіологічної гіпертрофії і поздовжнього розщеплення існуючих міофібрил.
  • Документ
    Епідеміологія злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота за статистичними даними національного канцер-реєстру (по Полтавській області) 2019-2021 роки)
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-01) Баштан, Володимир Петрович; Скрипников, Петро Миколайович; Муковоз, Оксана Євгенівна; Купріян, Віталій Іванович; Гагал, Олександр Володимирович; Bashtan, V. P.; Skrypnikov, P. M.; Mukovoz, O. E.; Kupriyan, V. I.; Gagal, O. V.
    Метою роботи було дослідження динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення щелепно-лицевої ділянки за 2019-2021 рр. в Полтаві та області. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження постали статистичні дані щодо захворюваності на злоякісні новоутворення щелепно-лицевої ділянки національного канцер-реєстру Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру в Полтавському регіоні за 2019-2021 рр. Результати. Проведено дослідження розповсюдженості злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота в Полтаві та Полтавській області з метою оцінки повноти та якості реєстрації хворих на первинні та занедбані випадки, кількість летальних випадків до року та смертність. Вивчені види проведеного комплексного лікування. Проаналізовані випадки, в яких хворим відмовлено в лікуванні. За результатами аналізу динаміки захворюваності виявлено, що найчастіше зустрічається рак слизової оболонки порожнини рота та слизової оболонки щоки, альвеолярних паростків, твердого та м’якого піднебіння, дна порожнини рота. У 1,3 рази рідше зустрічається рак губи, у 1,8 рази – рак підщелепних слинних залоз, у 2 рази – рак підщелепних слинних залоз. Занедбаність злоякісних новоутворень слизової оболонки порожнини рота зросла на 75,57%. Занедбаність даних захворювань призводить до проблеми інвалідизації хворих, викликає труднощі у процесі подальшої реабілітації. Причинами, що вплинули на занедбаність онкологічних хворих на онкопатології щелепно-лицевої ділянки, найчастіше виступають неповне диспансерне обстеження хворих, помилки при клінічному обстеженні. В результаті дослідження виявлено недоліки виявляємості хворих з облігатними передраками та ранніми стадіями пухлин слизової оболонки порожнини рота в районних лікарнях, велику занедбаність процесу у Кременчуцькому, Хорольському, Лубенському та Пирятинському районах. Висновки. Результати дослідження сприяють отриманню інформації про стан ураження населення назлоякісні пухлини слизової оболонки порожнини рота, що необхідно для визначення пріоритетів в організації протиракової боротьби в Україні.
  • Документ
    Correcting disorders of parotid gland secretion in patients with neurogenic salivary adenitis
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Havryliev, V. M.; Ivanytska, O. S.; Boiko, I. V.; Bukhanchenko, O. P.; Khattu, V. V.; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Іваницька, Олена Сергіївна; Бойко, Ігор Васильович; Буханченко, Ольга Петрівна; Хатту, Вікторія Віталіївна
    The salivary glands are highly sensitive to neural influences, which is why the study assessing their conditioned reflex activity is quite relevan. Nonetheless, their reactive changes that occur as a result of such generalized disorders as neuropathy are the least studied among all of the salivary gland diseases. Today, the number of neuropathy patients is growing steadily due to the active development of the technosphere. In fact, extrafocal neuropathy reflects reactions in response to stressful situations and the development of functional disorders in all parenchymal organs as a result of these factors (including large salivary glands with subsequent chronic inflammation). The issue of neurogenic salivary adenitis (NSA) is given very little attention in the modern body of literature. The research aims to develop a differentiated approach to correcting functional disorders of the parotid glands in patients with elevated psychological responses. Depending on the severity of neurogenic salivary adenitis, the following treatment measures were prescribed to patients with the parotid gland dysfunction: duct bougienage of the studied glands, their massage, ectericide and proteolytic enzyme (trypsin) instillation into the ducts, electrophoresis of the affected gland area with 5% ascorbic acid solution, professional oral cavity hygiene procedures at the dentist’s office, Persen-forte, Drotaverine, retinol acetate, and AlfaVit multivitamin supplement. The treatment and prevention programs that were prescribed to NSA patients contributed to the elimination of the pathological process in the affected salivary glands in most patients (according to cytological secretion examination), improving their morphofunctional state, as well as the general somatic condition of patients (by reducing anxiety level).
  • Документ
    Роль виховної компоненти у становленні особистості майбутнього лікаря-стоматолога
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Буханченко, Ольга Петрівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Іваницька, Олена Сергіївна; Бойко, Ігор Васильович; Іваницький, Ігор Олексійович; Розколупа, Олександр Олексійович; Bukhanchenko, O. P.; Havryliev, V. M.; Ivanytska, O. S.; Boiko, I. V.; Ivanytskyi, I. O.; Rozkolupa, O. O.
    Сучасний розвиток української медицини у контексті загальносвітових тенденцій та сприйняття людини, її життя як головної цінності вимагає створення та реалізації якісної системи неперервного виховання гармонійної особистості майбутнього спеціаліста, якому притаманні не тільки глибокі знання в галузі медико-теоретичних, клінічних, хіміко-фармацевтичних дисциплін, але й різнобічна загальна культура, усвідомлення загальнолюдських та національно-державних пріоритетів. Метою цієї статті є визначення сутності й основних завдань ефективного функціонування системи виховної роботи у вищому навчальному закладі на сучасному рівні розвитку суспільства. Результати досліджень та їх обговорення. Обов’язком викладача є не лише навчання здобувачів медичної освіти навичкам практичної роботи, а й формування у них світогляду, притаманного всебічно освіченій, гармонійно розвинутої особистості з високим рівнем громадського сумління та загальнолюдських цінностей. Насамперед, мова йде про виховання поваги, співчуття до пацієнта, усвідомлення цінності людського життя. При цьому, волонтерську діяльність студентів у таких сферах, як охорона здоров’я, екологія, соціальний захист людей та тварин тощо можна розглядати як одну із складових фахової підготовки майбутнього лікаря. Майбутній лікар – це не лише компетентний фахівець, але й свідомий громадянин, що відстоює демократичні цінності та моральні норми, утверджені в ментальності свого народу, готовий працювати заради процвітання своєї країни, зміцнення її авторитету. Тому значна увага у виховній роботі, беззаперечно, має приділятись формуванню у юнаків і дівчат національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів і переконань, відданості Батьківщині, відповідальності за її долю, захист, розвитку історичної пам’яті. Усвідомлюючи велике значення виховної роботи у справі підготовки висококваліфікованих фахівців, керівництво Полтавського державного медичного університету, розглядає її як невід’ємну компоненту загального освітнього процесу. Протягом останніх років вона набула системності комплексності та чіткої організованості. Традиційні заходи, такі як відзначення державних свят, знаменних дат в історії університету, проведення зустрічей з видатними людьми, знаними лікарями, тематичних вечорів, вечорів пам’яті, доповнюються новими формами, які враховують інтереси та вподобання сучасної молоді. Так, студенти охоче беруть участь у різноманітних флешмобах – масових акціях, організованих за допомогою соціальних мереж, що мають на меті формування патріотичних почуттів, громадянських якостей, залучення до благодійної діяльності майбутніх лікарів. Все частіше виховні заходи проходять у формі тренінгів, челенджів соціально значущої, професійної, доброчинної спрямованості. Значний виховний вплив мала участь волонтерського загону ПДМУ «Єдність» та волонтерських загонів, що діють при кафедрах стоматологічного факультету, у Всеукраїнських проєктах та проєктах, ініційованих самими волонтерами. До великого обсягу заходів, що включає виховна компонента освітнього процесу, має залучатись кожний викладач вищої школи, та особлива відповідальність покладається на куратора академічної групи. Саме куратору необхідно дбати про забезпечення індивідуального підходу у виховній роботі зі студентами, що повинен враховувати відмінності в їх соціальному і матеріального становищі, національні особливості, умови життя, ціннісні орієнтації тощо. Висновки. Наразі наша держава переживає складний період свого становлення, розвитку й утвердження. Успішність цього процесу значною мірою залежить від духовного потенціалу нації, громадянської відповідальності, високих моральних якостей підростаючого покоління. Це зумовлює потребу більш практичного інтегрування виховної компоненти в сучасний освітній процес вищих навчальних закладів.
  • Документ
    Порівняльна характеристика якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Rustamian, S. T.; Katerenchuk, I. P.
    Нирково-замісна терапія (НЗТ) накладає значний вплив на якість життя пацієнта, негативно впливаючи на його соціальне, психологічне та фінансове благополуччя. Життя хворих з хронічною хворобою нирок реорганізується та пристосовується до змін, що випливають із характеру захворювання та методів його лікування. Більше того, пацієнти залежать від діалізного апарату та медичного персоналу. НЗТ також передбачає обмеження у фізичних навантаженнях, способі харчування та режимі прийому рідини. Метою дослідження було порівняти показники якості життя хворих, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізу, та визначити прихильність до лікування даних пацієнтів з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу. Дослідження проведене на базі центру нефрології та діалізу Комунального Підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 114 хворих, з яких 44 пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі, 21 – перитонеальному та 49, які склали контрольну групу – пацієнти з ХХН І-ІІ стадій. Гемодіалізним хворим проводився стандартний бікарбонатний гемодіаліз три рази на тиждень по 4 години. У свою чергу дослідна група (пацієнти діалізної терапії) була розподілена на дві підгрупи: 20 хворих (ГД1) з ЦД 2-го типу, 24 – без ЦД (ГД2). Група перитонеального діалізу також була розподілена на дві підгрупи: 6 хворих – ПД1, 15 – ПД2. Контрольну групу також було розподілено на дві підгрупи: 26 хворих з ЦД (КГ1), та 23 – без ЦД (КГ2). Для визначення показників якості життя використовували шкалу SF-36. За даними проведених нами досліджень, середні показники фізичного функціонування, рольового функціонування дещо вищі у пацієнтів ГД1 та ГД2 по відношенню до пацієнтів груп ПД1 та ПД2, хоча показники інтенсивності болю та загального здоров’я вищі у пацієнтів на ПД. Фізичне функціонування відображає ступінь фізичної активності, що обмежує виконання фізичних навантажень. Між ГД2 та КГ2 р<0,001, тоді як ГД1 та КГ1 р≥0,05 відповідно. ПД1 та КГ1 р≤0,005, ПД2 та КГ2 р<0,001. Рольове фізичне функціонування вказує на вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність. У ГД1 та КГ1, ГД2 та КГ2, ГД1 та ПД1 статистично значимої різниці не виявлено, р<0,05. Достовірно значима різниця у ПД2 та КГ2 (р>0,05). Фізичне та рольове фізичне функціонування у хворих на ПД частково зниженні внаслідок кількості сеансів на день, які відбуваються кожні 6 годин. По шкалі інтенсивності болю у ГД1 та КГ1 простежується статистично достовірна різниця р<0,01. Достовірно значима різниця у ПД1 та КГ1 (р<0,05). У ГД2 та КГ2 також є статистично достовірна різниця, що складає р<0,05, ПД2 та КГ2 р<0,05. Шкала «загальне здоров’я» характеризує стан хворих на даний момент та подальшу перспективу. Виявлено достовірно значиму різницю як і в ГД1 з КГ1 так і ПД1 з КГ1 р≤0,005 та р<0,005, ГД2 та КГ2, а також ПГ2 і КГ2 р<0,001. Цікаво те, що показники наступних 4 шкал, що відображають психологічне здоров’я вищі у пацієнтів ПД, аніж у ГД. По шкалі «життєва активність» простежується статистично достовірна різниця між ГД1 та ПД1, р<0,05, ГД2 та ПД2, р<0,05, ГД1 та КГ1, ПД1 та КГ1 р<0,001 та ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2 р<0,01. По шкалі «соціальне функціонування» статистично значима різниця у ГД1 та КГ1 та ПД1 та КГ1 р<0,05. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. За шкалою «рольове емоційне функціонування» не виявлено достовірності, р>0,05 у групах ГД2 та КГ2, ПД2 та КГ2. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05. Шкала «психологічне здоров’я» характеризує наявність ознак тривоги та/чи депресії, ознаки позитивних емоцій. Простежується статистично значима різниця як і ГД1 з КГ1 так і ГД2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно. У хворих з ПД1 та КГ1 р<0,001, ПД2 та КГ2 також р<0,001. Між діалізними групами статистично значимої різниці не виявлено, р>0,05, але середні показники у хворих, що перебувають на ПД вищі, аніж у хворих на ГД. Подальше дослідження показників ЯЖ при первинному обстеженні хворих, яких переводять на нирковозамісну терапію, оцінка ступеню прихильності до лікування, а також ознаки тривожно-депресивних розладів дасть змогу лікарям та медичному персоналу попередити або зменшити негативні наслідки, які можуть виникнути при проведенні нирково-замісної терапії.
  • Документ
    Correction of metabolic disorders in parodontal tissues of rats caused by streptozocin-indused diabetic neuropathy
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Kotvytska, A. A.; Kryvoruchko, T. D.; Neporada, K. S.; Berehovyi, S. M.; Котвицька, Аліна Анатоліївна; Криворучко, Тетяна Дмитрівна; Непорада, Каріне Степанівна; Береговий, Сергій Михайлович
    The prevalence of diabetes has increased significantly in recent years. The latest Diabetes Atlas IDF data shows that 0.5 billion adults worldwide live with diabetes. The most common complication of diabetes is peripheral diabetic neuropathy, which leads to the development of pathological changes in the nervous system and blood vessels and significantly reduces the quality of life of patients. An urgent problem today is the search for effective drugs to correct polyneuropathy and other complications of diabetes. Our attention was drawn to the metabolic drug Cocarnit, which contains 20 mg of nicotinamide, 50 mg of cocarboxylase, 500 mcg of cyanocobalamin, 10 mg of disodium adenosine triphosphate trihydrate. The aim of our study was to investigate the effectiveness of Cocarnit in the correction of periodontal syndrome in rats with diabetic polyneuropathy.
  • Документ
    The meaning of teleradiographic indicators in the comprehensive therapy of dental patients (literature review)
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Smaglyuk, L. V.; Dmytrenko, M. I.; Gurzhiy, O. V.; Nesterenko, O. M.; Voronkova, A. V.; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Дмитренко, Марина Іванівна; Гуржій, Олена Вікторівна; Нестеренко, Олександр Миколайович; Воронкова, Ганна Володимирівна
    The strategy of modern treatment of dental patients is based on a comprehensive clinical examination, scientific analysis, and interpretation of the obtained data of additional methods of examination. The article presents an analysis of scientific sources on the role of teleradiographic indicators in identifying individual morphological features of the facial skeleton, establishing the shape of dental anomalies, and general planning of the volume of orthodontic movements. Due to the study of lateral teleradiograms of the condition of the cervical vertebrae C2, C3, C4, note the stage of bone maturity and its correspondence to chronological age. The focus of orthodontic treatment on the growth potential of the jaws increases the possibility of non-extraction treatment. Of great practical importance for the diagnosis and effective correction of dental anomalies are scientific studies of domestic scientists who have established in Ukrainian boys and girls with orthognathic occlusion of the percentile range of teleradiographic parameters, built regression models of craniofacial structures characterizing the location of lower teeth and the profile of the soft tissues of the face and created on their basis diagnostic computer programs. Professional clinical decisions to justify the use of different types of orthodontic appliances, the choice between treatment with or without removal of teeth should also be based on understanding and determining the stage of growth of the jaws and taking into account individual standards of teleradiography.
  • Документ
    Хронобіологічні аспекти тривожних розладів і диссомнічних порушень та їх поширеність в контексті пандемії СOVID-19
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Шкідченко, Олександр Ігорович; Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Shkidchenko, O. I.
    В даній роботі наведено узагальнення сучасних даних про хронобіологічні механізми розвитку тривожних та диссомнічних розладів та їх поширеність в контексті пандемії COVID-19. Аналіз стану захворюваності психічної сфери показує, що тривожні розлади належать до хронічних захворювань, які мають найбільший вплив на життя пацієнтів, пов’язані з великими витратами на охорону здоров’я і мають значну супутню коморбідність. Диссомнічні порушення є несприятливим фактором розвитку афективної патології, посилюють тяжкість клінічних проявів і мають загальний вплив на здатність регулювати емоції. Останні дослідження показують, що хронотип також може бути важливим маркером виникнення хронічного первинного безсоння та фактором ризику тривожних розладів. Останнім часом все більшу увагу науковців привертає вивчення психопатологічної симптоматики у пацієнтів, інфікованих COVID-19, як в гострій фазі захворювання, так і в постковідному періоді. Симптоми, ознаки або аномальні клінічні параметри, які зберігаються протягом двох або більше тижнів після початку COVID-19 та не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довгостроковими наслідками захворювання. В проведених дослідженнях вказується на значну поширеність симптомів тривоги, депресії та розладів сну як в умовах пандемії, так і в структурі проявів постковідного синдрому. В численних наукових публікаціях наведені дані когортних досліджень, в яких вивчалися перебіг та наслідки коронавірусної хвороби. Проте широкий огляд усіх можливих довготривалих наслідків COVID-19 залишається актуальним.
  • Документ
    Вплив харчового барвника понсо 4R на організм людини та тварин
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Григоренко, Альона Сергіївна; Донець, Ілона Миколаївна; Рябушко, Олена Борисівна; Клепець, Олена Вікторівна
    Сучасні виробники віддають свою перевагу синтетичним барвникам завдяки їх хімічній стабільності, яскравому забарвленню та порівняно нижчою собівартістю. Найбільш широковживаними на виробництві є азобарвники. Найпопулярнішими є барвники червоної та жовтої кольорової гами, серед них – Понсо 4R. Однак, різні країни світу мають відмінні законодавчі норми щодо допустимості використання Понсо 4R для виробництва ліків та продуктів харчування. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) встановило значення безпечної добової норми споживання синтетичних барвників на основі даних існуючих клінічних досліджень. Однак, слід зазначити, що в результатах робіт, на які спиралася EFSA, наведена інформація щодо норм споживання окремих барвників та харчових добавок, але не їх комбінацій. Понсо 4R заборонене до використання у США та Канаді. Вважається, що наявність барвників у складі препаратів для педіатричної практики зумовлює виникнення алергічних реакцій у дітей. Потрапляння синтетичних харчових барвників у воду та грунт є потенційно небезпечним для живих істот, які знаходяться в різних ланках харчового ланцюга.
  • Документ
    Вплив консервантів та азобарвників на органи шлунково-кишкового тракту
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Ячмінь, Анастасія Ігорівна; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Білаш, Сергій Михайлович; Шевченко, Костянтин Васильович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Ваценко, Анжела Володимирівна; Передерій, Ніна Олександрівна; Yachmin, A. I.; Yeroshenko, G. A.; Bilash, S. M.; Shevchenko, K. V.; Lisachenko, O. D.; Vatsenko, A. V.; Perederii, N. A.
    Нітрати, будучи типовими ксенобіотиками, залучаються мікрофлорою людини і тварин в метаболічні процеси, в ході яких відновлюються спочатку до нітриту, а потім до катіона амонію, через освіту ряду проміжних продуктів. Нітрати і нітрити (NOS) при хронічному надходженні в великих кількостях призводять до утворення метгемоглобіну, в результаті чого може розвинутися хронічна аліментарна нітратно-нітритна метгемоглобінемія. Таким чином, основним місцем утворення реактивних сполук є шлунково-кишковий тракт (ШКТ) – центральний орган певних аспектів хімічної біології і фізіології цих сполук. Ponceau 4R (E 124) (синоніми: Acid Red 18, New Coccine) – це сульфований моноазобарвник, що включає переважно тринатрієвий 2-гідрокси-1‐ (4-сульфонато-1-нафтилазо) нафталін-6,8-дисульфонат (хімічна формула C20H11N2Na3O10S3, номер CAS 2611‐82‐7, молекулярна маса 604,48). Ponceau 4R виготовляється шляхом з’єднання діазотованої нафтіонової кислоти з кислотою G (2-нафтол-6,8-дисульфонової кислоти) і перетворення продукту сполучення в тринатрієву сіль і випускається у вигляді водорозчинного червоного порошку або гранул.
  • Документ
    Кандидоз порожнини рота і сучасні тенденції його раціональної фармакотерапії
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Дев'яткіна, Наталія Миколаївна; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Devіatkina, N. M.; Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, T. A.
    Кандидоз порожнини рота є однією з найпоширеніших опортуністичних інфекцій, що викликається C. albicans та іншими видами роду Candida. Клінічне розпізнавання уражень ротової порожнини є основою для діагностики кандидозу порожнини рота, а виділення Candida в чистій культурі і тестування чутливості до протигрибкових препаратів допомагає, якщо інфекція рецидивуюча або викликана видами, відмінними від C. аlbicans Мета роботи – проаналізувати дані літератури стосовно сучасних підходів до етіотропної терапії кандидозу ротової порожнини залежно від форми та тяжкості процесу. Лікування кандидозу порожнини рота ґрунтується на діагностиці типу кандидозу порожнини рота, корекції факторів ризику або основних захворювань, а також використанні найбільш відповідних протигрибкових препаратів. Три великі сімейства містять найбільш часто використовувані протигрибкові препарати: полієни (амфотерицин В і ністатин), хінокандини (анідулафунгін, каспофунгін і мікафунгін) і азоли. Протигрибкове лікування кандидозу порожнини рота може проводитися місцево або системно. Місцева терапія з використанням ністатину та міконазолу залишається рекомендованим лікуванням кандидозу порожнини рота через його високу ефективність, низьку вартість і малу кількість побічних ефектів. Пероральний флуконазол рекомендується для лікування помірного та тяжкого кандидозу порожнини рота. При рефрактерній до флуконазолу хворобі може бути призначено ітраконазол, позаконазол, вориконазол. Серед переваг ехінокандинів для лікування тяжких і резистентних форм кандидозу порожнини рота знаходиться їх антибіоплівкова активність і тривалий постпротигрибковий ефект. Інші терапевтичні альтернативи передбачають використання терпенів, пробіотиків, пептидів, антитіл, цитокінів або речовин, які запобігають переходу C. albicans від коменсалу до патогена. Отже, місцеве лікування ністатином або міконазолом й системне лікування пероральним флуконазолом демонструє подібну ефективність. За умов невдач лікування або рецидивуючих інфекцій слід розраховувати на нові протигрибкові засоби з выдомими та новими механізмами дії.
  • Документ
    Vocational guidance work of the staff of the department of histology, cytology and embryology of Poltava state medical university
    (Poltava State Medical University, 2022) Shepitko, V. I.; Boruta, N. V.; Stetsuk, Ye. V.; Yakushko, O. S.; Pelipenko, L. B.; Vilkhova, O. V.; Skotarenko, T. A.; Шепітько, Володимир Іванович; Борута, Наталія Володимирівна; Стецук, Євген Валерійович; Якушко, Олена Святославівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Вільхова, Олена Вікторівна; Скотаренко, Тетяна Анатоліївна
    Abstract. Recently, the topic of vocational guidance for high school students has become extremely relevant. Along with the already existing factors that make it difficult to determine the professional affiliation of the population, others appear, among which, in particular, the emergence of a large number of new professions, the purpose of which is not always clear to an ordinary citizen, increased requirements for applicants for a certain position, which is caused by quite tough competition. Career guidance projects make it possible to inform the younger generation in more detail about the features of the high-quality training of highly qualified medical specialists, namely their training in a higher medical institution. Such an approach to choosing the type of activity arouses interest among schoolchildren, encourages them to consciously choose a profession in accordance with their own abilities and interests, taking into account the needs of society in personnel. The staff of the Department of Histology, Cytology and Embryology created optimal conditions for the formation of an understanding among schoolchildren of the importance and responsibility of taking the first step towards choosing a future profession that meets the interests, inclinations and abilities of the individual. High school students were able to feel in the place of medical students. They received meaningful and useful information about the peculiarities of forms of education at the department, the requirements for the applicant of higher medical education. The students’ attention was focused on the importance of mastering such a fundamental discipline as histology, which lays the foundation of professional knowledge and skills of future doctors. Training will be interesting and useful if combined with research activities. Modern career guidance work of the Department of Histology, Cytology and Embryology is part of the educational process and aims to prepare young people for conscious choice of profession, independent living, ability to professional self-improvement, creating a favorable atmosphere to encourage cooperation and activity in working life
  • Документ
    Суб'єктивні та об'єктивні фактори адаптації здобувачів освіти міжнародного факультету до навчання в Полтавському державному медичному університеті
    (м. Полтава, ПДМУ, 2022) Буря, Лілія Володимирівна; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Пелипенко, Лариса Борисівна; Волошина, Олена Валеріївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Макаренко, Олександр Володимирович; Makarenko, O. V.; Burya, L. V.; Lisachenko, O. D.; Pelipenko, L. B.; Voloshyna, O. V.; Vakhnenko, А. V.
    Одним із першочергових завдань міжнародної діяльності Полтавського державного медичного університету (ПДМУ) є надання іноземним громадянам освітніх послуг, орієнтованих на досягнення високих кінцевих результатів формування професійно-мотивованої особистості лікаря, знання якого відповідають міжнародним освітнім стандартам, а практична підготовка задовольняє потреби надання якісної медичної допомоги. Проблеми адаптації здобувачів-іноземців до навчання в Україні пов’язані з входженням їх в абсолютне нове соціально-культурне та навчально-пізнавальне середовище. В ПДМУ вищу медичну освіту здобувають громадяни Індії, Нідерландів, США, Болгарії, Ізраїлю, Китаю, Тунісу, Туреччини, Кувейту та ін. Певна частина здобувачів освіти представлена вихідцями країн ближнього зарубіжжя: Туркменістану, Литви, Азербайджану, Узбекистану. Процес адаптації іноземних здобувачів освіти представлений комплексом правиль-но організованих факторів пристосування до нової системи освіти, мови спілкування, культури та нових кліматичних умов. Співробітники університету надають допомогу іноземним здобувачам освіти в адаптації до умов навчання і проживання в Україні, налагодженні взаєморозуміння між різними національними групами, ознайомленні з історією та традиціями українського народу, впровадженні норм здорового способу життя. Сукупність лінгвістичної, соціокультурної та психолого-педагогічної адаптацій забезпечує позитивний ре-зультат в освітньому процесі. Однією з основних адаптацій здобувачів-іноземців є лінгвістична, яка полягає в оволодінні мовою країни де проходить навчання. Суттєву роботу в цьому напрямку проводить кафедра українознавства та гуманітарної підготовки, де викладання української мови відбувається за професійним спрямуванням та української мови як іноземної. Соціокультурна адаптаціяполягає в адаптації до культури, традицій та особливостей побуту українського народу, тому в ПДМУ активно презентується Україна, її історія та життя народу. Здобувачі освіти разом з міжнародним деканатом та кураторами груп приймають участь у відзначенні українських свят, заходах по вихованню поваги до культурної і духовної спадщини українського народу та його традицій. Соціально-психологічнаадаптація передбачає входження іноземного здобувача в систему міжособистісних відносин, налагодження взаємовідносин в студентській групі та формування особистої поведінки в ній. В університеті проходять заходи, спрямовані на дотримання моральних норм та виховання доброзичливості між представниками різних етнічних груп і релігійних конфесій, формування міжособистісних стосунків та особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях. Виховна робота колективу міжнародного факультету, кураторів і викладачів ПДМУ направлена на створення комфортних умов для успішної адаптації здобувачів-іноземців до навчання та проживання в Україні, налагодження взаєморозуміння між різними національними групами та впровадження норм здорового способу життя в студентське середовище.
  • Документ
    Кількісний склад незамінних L-амінокислот у харчовій лікувальній суміші для осіб, хворих на фенілкетонурію
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Колінько, Людмила Михайлівна; Міщенко, Ігор Віталійович; Коковська, Оксана Валеріївна
    У світі налічується значна кількість генетичних захворювань, але одним із найбільш поширених генетичних захворювань серед країн європейської раси є фенілкетонурія (PKU). Дане захворювання проявляється підвищеними рівнями фенілаланіну в крові, характерними особливостями якого є дотри мання пожиттєвої специфічної дієти, як основи лікування. Досі в Україні не вивчалося питання визначення кількісного складу незамінних L-амінокислот у харчовій лікувальній суміші для осіб, хворих на фенілкетонурію, що і стало метою нашого дослідження. Прояв фенілаланінемії пов’язаний із мутацією в гені фенілаланін гідроксилази (PAH) та порушенням метаболізму кофактора тетрагідро біоптерину (BH4). Такий стан призводить до роз витку фенілкетонурії різної форми. Контроль за рівнем фенілаланіну (Phe) в крові можливий тільки за умов дотримання дієтотерапії, що базується на сукупності дотримання трьох основних правил: природньому обмеженні білка, споживанні сумішей, що містять L-амінокислоти без Phe (харчовий продукт для спеціальних медичних цілей) та споживанні їжі з низьким вмістом білка. Основною складовою харчового продукту для спеціальних медичних цілей є комплекс замінних та незамінних L-амінокислот, мікро- та макроелементів, вітамінів, інколи вуглеводів, жирів та ін. речовин. Достатня кількість незамінних амінокислот визначає якісний та кількісний склад амінокислотної суміші, азотний баланс організму та обмін речовин. При споживанні амінокислотних сумішей необхідно враховувати їх біологічну цінність, яка розраховується відсотковим вмістом кожної незамінної амінокислоти по відношенню до ідеального білка. Склад незамінних амінокислот у суміші повинен складати 100%, що є біологічно повноцінною сумішшю. Біологічно повноцінна суміш оптимізує рівень Phe в крові осіб, хворих на фенілкетонурію. Враховуючи рекомендації Європейських країн склад незамінних амінокислот у суміші повинен складати на 40% більше від рекомендованого амінокислотного складу ВООЗ/FAO/UNU (2007). Тому, кількість амінокислотного складу та необхідна частка незамінних амінокислот в амінокислотній суміші повинні бути збалансова ними та співставними з віковими потребами при харчуванні осіб з різними формами фенілкетонурії.