Зміни кількості та якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення

Abstract

РЕЗЮМЕ. Дані, наведені в фундаментальних і періодичних наукових виданнях, вказують на наявність тісних кореляційних зв’язків між функціональними та органічними змінами в різних відділах шлунково-кишкового тракту, що стосується і порожнини рота, яка є його початковим відділом. Мета – вивчити зміни кількості і якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення. Матеріал і методи. Обстежено 27 дітей віком від 12 до 15 років з відповідною нозологічною формою захворювання. В нестимульованій фракції ротової рідини визначали рН, оптичну щільність, в’язкість, активність α-амілази, вміст у ній молекул середньої маси, сіалових кислот і загального білка при зверненні та після завершення курсу лікувальних заходів. Результати. Встановлено, що при загостренні хронічного еритематозного гастриту зі збереженою кислотоутворювальною функцією прослідковується зниження швидкості салівації в 1,4, концентрація іонів водню в ротовій рідині падала в 1,2, а активності α-амілази – в 1,4 рази. Це супроводжувалося підвищенням у ній молекул середньої маси і сіалових кислот в 1,4, а загального білка в 1,7 рази, відповідно. За рахунок цього збільшувалися показники її оптичної щільності в 1,5 і в’язкості в 1,8 раза. Висновок. Вищезазначені складові компоненти ротової рідини, що обумовлюють підтримання гомеостазу порожнини рота, можуть з успіхом використовуватися в якості додаткових діагностично-прогностичних критеріїв при різних нозологічних формах захворювань шлунково-кишкового тракту.

SUMMARY. Data from basic and periodical scientific journals indicate that there are close correlations between functional and organic changes in different parts of the gastrointestinal tract, including the oral cavity, which is its initial part. The aim – to study changes in the quantity and quality of oral fluid in children with chronic erythematous gastritis with preserved acid-forming function during exacerbation. Material and Method. 27 children aged 12 to 15 years with the corresponding nosological form of the disease were examined. The non-stimulated fraction of oral fluid was used to determine pH, optical density, viscosity, α-amylase activity, medium weight molecules, sialic acid, and total protein at the time of treatment and at the end of treatment. Results. It was found that with exacerbation of chronic erythematous gastritis with preserved acid-forming function there is a decrease in salivation rate of 1.4, and the concentration of hydrogen ions in oral fluid decreased by 1.2, and α-amylase activity by 1.4 times. This was accompanied by an increase in the average weight of molecules and sialic acids in 1.4, and total protein in 1.7 times, respectively. This increased its optical density by 1.5 times and its viscosity by 1.8 times. Conclusions. The above components of the oral fluid, which maintain the oral homeostasis, can be successfully used as additional diagnostic and prognostic criteria for various nosological forms of diseases of the gastrointestinal tract.