Проблемы питания и факторы формирования здоровья детей первого года жизни

Abstract

Цель исследования. Влияние характера вскармливания на заболеваемость и физическое развитие детей грудного возраста. Материал и методы. Под наблюдением в течение года находилось 250 детей первого года жизни, получавших различные виды вскармливания (грудное молоко и молочные смеси, отличающиеся по составу). Физическое развитие оценивалось согласно общепринятой методике измерений по абсолютным значениям, ежемесячным прибавкам антропометрических показателей и массо-ростовым индексам. Изучались амбулаторные карты детей, протоколы обследования ребенка 1-го года жизни (проанализирована учетно-отчетная документация). Критериями включения в основную группу младенцев явились: грудное вскармливание не менее 9 мес.; возраст детей до 1 года жизни. Во вторую группу сравнения были включены дети, находившиеся на смешанном с добавлением пробиотических средств вскармливании. Результаты. У девочек второй группы, находящихся на искусственном вскармливании с добавлением пробиотика - 7100,0±95,9 гр., прибавка массы за первый год жизни была достоверно выше, по сравнению с прибавкой массы девочек, получавших грудное молоко и стандартную смесь - 6671,0±72,6 гр. и 6733,3±91,8 гр., соответственно. Несмотря на то, что значимых различий по медианам массы тела и роста у детей основной группы и групп сравнения не получено, было установлено, что дети основной группы с избыточной массой тела/ожирением в 12 мес. имели меньшие в два и более раза показатели, чем дети, получавшие искусственное питание. Дети, находящиеся на грудном вскармливании, стали сидеть самостоятельно намного раньше, в среднем через 7,6±0,05 месяцев после рождения, а дети двух других групп, находящихся на искусственном вскармливании, в среднем в 8,0±0,13 и 8,1±0,12 месяцев соответственно (р<0,05). При изучении структуры наиболее распространенных заболеваний детей первого года жизни в зависимости от вида вскармливания выявлено, что наибольший процент как в I (гр.) группе, так и во II (иск.) группе детей приходится на острые кишечные инфекции – в I (гр.) группе у 7,7±2,34% детей, во II (иск.) подгруппе у 11,7±2,93% детей (р = 0,3905). Заключение. Проведение данной научной работы и полученные результаты - снижение риска избыточной массы тела и обеспечение гармоничного физического развития констатировали факт важности грудного вскармливания, т.к. оно у детей первого года жизни, и нервно-психическое развитие, уменьшает частоту инфекционных заболеваний, алиментарно-зависимой патологии, функциональных расстройств пищеварения, способствует нормализации микрофлоры кишечника. Также необходимо отметить внедрение оптимальных комбинированных методов и средств питания детей раннего возраста с включением в состав пробиотических средств.

Мета дослідження. Вплив характеру вигодовування на захворюваність і фізичний розвиток дітей грудного віку. Матеріал і методи. Під наглядом протягом року перебувало 250 дітей першого року життя, які отримували різні види вигодовування (грудне молоко і молочні суміші, що відрізняються за складом). Фізичний розвиток оцінювався відповідно до загальноприйнятої методики вимірювань за абсолютними значеннями, щомісячними надбавками антропометричних показників, і масо-ростовим індексам. Вивчалися амбулаторні карти дітей, протоколи обстеження дитини 1-го року життя (проаналізована обліково-звітна документація). Критеріями включення в основну групу немовлят були: грудне вигодовування не менше 9 міс.; вік дітей до 1 року життя. До другої групи порівняння були включені діти, що знаходилися на змішаному з додаванням пробіотичних засобів вигодовуванні. Результати. У дівчаток другої групи, які отримували штучне вигодовування з додаванням пробіотика - 7100,0±95,9 гр., збільшення маси за перший рік життя була достовірно вище, в порівнянні з збільшенням маси дівчаток, які отримували грудне молоко і стандартну суміш - 6671,0±72,6 гр. і 6733,3±91,8 гр., відповідно. Незважаючи на те, що значущих відмінностей по медіанам маси тіла і росту у дітей основної групи і груп порівняння не отримано, було встановлено, що діти основної групи з надмірною масою тіла / ожирінням в 12 міс. мали менші в два і більше разів показники, ніж діти, які одержували штучне харчування. Діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, стали сидіти самостійно набагато раніше, в середньому через 7,6±0,05 місяців після народження, а діти двох інших груп, що знаходились на штучному вигодовуванні, в середньому в 8,0±0,13 і 8,1±0,12 місяців відповідно (р <0,05). При вивченні структури найбільш поширених захворювань дітей першого року життя в залежності від виду вигодовування виявлено, що найбільший відсоток як в I (гр.) групі, так і в II групі дітей приходиться на гострі кишкові інфекції - в I (гр. ) групі у 7,7±2,34% дітей, у II підгрупі у 11,7±2,93% дітей (р=0,3905). Заключення. Проведення даної наукової роботи та отримані результати - зниження ризику надлишкової маси тіла і забезпечення гармонійного фізичного розвитку, констатували факт важливості грудного вигодовування, тому що воно у дітей першого року життя, і нервово-психічний розвиток, зменшує частоту інфекційних захворювань, аліментарно-залежної патології, функціональних розладів травлення, сприяє нормалізаціі мікрофлори кишечника. Також необхідно відзначити впровадження оптимальних комбінованих методів і засобів харчування дітей раннього віку з включенням до складу пробіотичних засобів.

Purpose: to investigate the impact of the type of feeding on the incidence and physical development of infants. Material and methods. During a year, 250 children of the first year of life under control received different types of feeding (breast milk and milk formulas, differing in composition). Physical development was assessed according to the generally accepted measurement technique in terms of absolute values, monthly increases in anthropometric indicators and mass-growth indices. Outpatient records of children, protocols of examination of a 1-year-old child were studied. The inclusion criteria for the main group of infants were: breastfeeding for at least 9 months; the age of children up to 1 year. The second comparison group included children who received mixed feeding, which includes probiotics. Results. In the girls of the second group, who received mixed feeding with probiotics (7100.0±95.9 g), the weight gain in the first year was significantly higher than the weight gain in the girls who received breast milk and standard formula - 6671 , 0±72.6 g. and 6733.3±91.8 g, respectively. Despite the fact that there were no significant differences in the medians of body weight and height in children of the main group and the comparison groups, it was found that children in the main group were overweight / obese at the age of 2 months had twice as less indicators than children who received mixed feeding. Breastfed children began to sit without support much earlier, on average at 7.6±0.05 months after birth, and children of the other two groups who are bottle-fed, on average, at 8.0±0.13 and 8,1±0.12 months, respectively (p <0.05). When studying the most common diseases of children over their first year of life, depending on the type of feeding, the following results were found out: acute intestinal infections made up the largest share in both groups, 7.7±2.34% of children in the I group, and 11.7±2.93% of children in the II group (p = 0.3905). Conclusion. The study has demonstrated that breastfeeding in the first year of life reduces the risk of overweight and ensures harmonious physical development, neuropsychic development, cuts down the frequency of infectious diseases, alimentary disorders, functional digestive disorders, and contributes to the normalization of intestinal microflora. It is also important to introduce optimal combinations of feeding methods for young children and adding probiotics.