Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17931
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЮсубов, И. А.-
dc.contributor.authorГасымов, Н. А.-
dc.contributor.authorШарифов, Э. Ю.-
dc.contributor.authorYusubov, I. A.-
dc.contributor.authorGasimov, N. A.-
dc.contributor.authorSharifov, E. Y.-
dc.date.accessioned2022-04-05T11:58:13Z-
dc.date.available2022-04-05T11:58:13Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationЮсубов И. А. Результаты эндоскопической диагностики кровотечений после операций, выполненных на органах брюшной полости / И. А. Юсубов, Н. А. Гасымов, Э. Ю. Шарифов // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2021. – Т. 21, вип. 3 (75). – С. 129–134.uk_UA
dc.identifier.issn2077-1096 (print)-
dc.identifier.issn2077-1126 (online)-
dc.identifier.urihttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17931-
dc.description.abstractЦель исследования – провести сравнительный анализ эффективности методов эндовидеохирургической диагностики желудочно-кишечных и интроабдоминальных кровотечений, возникших после операций, выполненных на органах брюшной полости. Материалы и методы. В основную группу вошли больные (n=408), в диагностике которых активно использовался метод эндовидеохирургии. В контрольную группу вошли пациенты (n=102), которым для коррекции кровотечения, возникшего после аналогичных хирургических вмешательств, применялись традиционные хирургические методы. У 323 больных наблюдалось желудочно-кишечное кровотечение, а у 85 - интраабдоминальное кровотечение. Во всех наблюдениях был проведён эндоскопический гемостаз путём клипирования (n=57), подслизистой инфильтрации (n=32), электрокоагуляции (n=29), аргонноплазменной коагуляции (n=74) и комбинированных методик (n=54). Результаты и их обсуждение. 408 больных с клиническими признаками кровотечения в раннем послеоперационном периоде были обследованы с применением эндоскопической техники. Пациентам с подозрительными клиническими и лабораторными данными проводилось ультразвуковое исследование, что позволило выявить наличие свободной жидкости в одном или нескольких отделах брюшной полости. Лапароскопия была проведена в первых часах послеоперационного периода (n=17), в первый день послеоперационного периода (n=36), на второй день (n=19), на третий (n=8), на пятый (n=3), а на шестой день (n=2) случаях. Осложнения были исключены у 7 (16,0%) пациентов, несмотря на снижение артериального давления и уровня гемоглобина. Объем крови, обнаруженной в брюшной полости включая сгустки, составил от 30 мл до 2000 мл. Признаки продолжающегося кровотечения (преобладание большого количества жидкой крови с небольшим количеством сгустков) быжены в 49 (57,6%) наблюдениях, а признаки остановившегося кровотечения (наличие большого количества сгустков с небольшим количеством жидкой крови) - в 29 (34,1%) наблюдениях. Гемостаз обеспечили путём электрокоагуляции (n=35), клипирования (n=15), наложением швов (n=12) и тампонадой из мини-лапаротомического разреза (n=9). Желудочно-кишечное кровотечение наблюдалось у 323 больных, а интраабдоминальное кровотечение - у 85. В 8,4% (n=27) случаев подозрение на послеоперационное осложнение было исключено путём эндоскопических обследований. В 91,6% (n=296) клинических наблюдений подтвердилось раннее послеоперационное кровотечение или признаки нестойкого гемостаза с риском повторного кровотечения. В случае подозрительных клинико-абораторных данных, указывающих на интраабдоминальные кровотечения, диагностическая лапароскопия позволила исключить осложнения у 16,0% больных, несмотря на снижение артериального давления и уровня гемоглобина.uk_UA
dc.description.abstractМета дослідження - провести порівняльний аналіз ефективності методів ендовідеохірургічної діагностики шлунково-кишкових та інтраабдомінальних кровотеч, що виникли після операцій, виконаних на органах черевної порожнини. Матеріали та методи. До основної групи увійшли хворі (n=408), в діагностиці яких активно використовувався метод ендовідеохірургії. До контрольної групи увійшли пацієнти (n=102), яким для корекції кровотечі, яка виникла після аналогічних хірургічних втручань, застосовувалися традиційні хірургічні методи. У 323 хворих спостерігалась шлунково-кишкова кровотеча, а у 85 - інтраабдомінальна. У всіх спостереженнях був проведений ендоскопічний гемостаз шляхом кліпування (n=57), підслизової інфільтрації (n=32), електрокоагуляції (n=29), аргонно-плазмової коагуляції (n=74), та комбінованих методик (n=54). Результати. 408 хворих з клінічними ознаками кровотечі в ранньому післяопераційному періоді були обстежені із застосуванням ендоскопічної техніки. Пацієнтам з підозрілими клінічними і лабораторними даними проводилося ультразвукове дослідження, що дозволило виявити наявність вільної рідини в одному або декількох відділах черевної порожнини. Лапароскопія була проведена в перші години післяопераційного періоду (n=17), в перший день післяопераційного періоду (n=36), на другий день (n=19), на третій (n=8), на п'ятий (n=3), на шостий день (n=2) випадках. Ускладнення були виключені у 7 (16,0%) пацієнтів, незважаючи на зниження артеріального тиску і рівня гемоглобіну. Обсяг крові, виявленої в черевній порожнині, включаючи згустки, склав від 30 мл до 2000 мл. Ознаки тривалої кровотечі (переважання великої кількості рідкої крові з невеликою кількістю згустків) були виявлені в 49 (57,6%) спостереженнях, а ознаки зупиненої кровотечі (наявність великої кількості згустків з невеликою кількістю рідкої крові) - в 29 (34,1%) спостереженнях. Гемостаз забезпечили шляхом електрокоагуляції (n=35), кліпування (n=15), накладенням швів (n=12), тампонадою з міні-лапаротомічного розрізу (n=9). Шлунково-кишкова кровотеча спостерігалася у 323 хворих, а інтраабдомінальна кровотеча у 85. У 8,4% (n=27) випадків підозра на післяопераційне ускладнення була виключена шляхом ендоскопічних обстежень. У 91,6% (n=296) клінічних спостережень підтвердилась рання післяопераційна кровотеча, або ознаки нестійкого гемостазу з ризиком повторної кровотечі. У разі підозрілих клініко-лабораторних даних, що вказують на інтраабдомінальні кровотечі, діагностична лапароскопія дозволила виключити ускладнення у 16,0% хворих, незважаючи на зниження артеріального тиску і рівня гемоглобіну.uk_UA
dc.description.abstractThe aim of the study is to conduct a comparative analysis of the effectiveness of endovidiosurgical diagnosis techniques to detect gastrointestinal and intra-abdominal bleeding, which may occur after abdominal operations. Materials and methods. The main group included patients (n=408), whose condition was controlled by the endovideosurgical techniques. The control group included patients (n=102) who were controlled by using conventional surgical methods to correct bleeding that may occurred after similar surgical interventions. Gastrointestinal bleeding was observed in 323 patients, and intra-abdominal bleeding was observed in 85 patients. In all cases, endoscopic haemostasis was performed by clipping (n=57), submucosal infiltration (n=32), electrocoagulation (n=29), argon-plasma coagulation (n=74), and combined techniques (n=54). Results and discussion. 408 patients with clinical signs of bleeding in the early postoperative period were examined by endoscopic techniques. Patients with alarming clinical and laboratory findings underwent ultrasound examination, which revealed the presence of free fluid in one or more parts of the abdominal cavity. Laparoscopy was performed in the first hours of the postoperative period in 17 cases (n=17); on the first day of the postoperative period (n=36), on the second day (n=19), on the third (n=8), on the fifth (n=3), and on the sixth day (n=2). Complications were excluded in 7 (16.0%) patients, despite a decrease in blood pressure and haemoglobin levels. The volume of blood found in the abdominal cavity, including clots, ranged from 30 ml to 2000 ml. Signs of ongoing bleeding (the predominance of a large amount of liquid blood with a small number of clots) were found in 49 (57.6%) cases, and signs of arrested bleeding (the presence of a large number of clots with a small amount of liquid blood) was detected in 29 (34.1%) cases. Haemostasis was provided by electrocoagulation (n=35), clipping (n=15), suturing (n=12) and tamponade from a minilaporatomic incision (n=9). Gastrointestinal bleeding was observed in 323 patients, and intra-abdominal bleeding in 85 patients. In 8.4% (n=27) of cases, the suspicious cases of postoperative complication were excluded by endoscopic examinations. In 91.6% (n=296) of clinical cases, early postoperative bleeding or signs of unstable haemostasis with the risk of repeated bleeding were confirmed. In cases of alarming clinical and laboratory findings indicating intra-abdominal bleeding, diagnostic laparoscopy enables to exclude complications in 16.0% of patients, despite a decrease in blood pressure and haemoglobin levels.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherПолтавський державний медичний університетuk_UA
dc.subjectдиагностикаuk_UA
dc.subjectэлектрокоагуляцияuk_UA
dc.subjectжелудочно-кишечные и интраабдоминальные кровотеченияuk_UA
dc.subjectосложненияuk_UA
dc.subjectdiagnosticsuk_UA
dc.subjectelectrocoagulationuk_UA
dc.subjectgastrointestinal and introabdominal bleedinguk_UA
dc.subjectcomplicationsuk_UA
dc.subjectдіагностикаuk_UA
dc.subjectелектрокоагуляціяuk_UA
dc.subjectшлунково-кишкові та інтроабдомінальні кровотечіuk_UA
dc.subjectускладненняuk_UA
dc.titleРезультаты эндоскопической диагностики кровотечений после операций, выполненных на органах брюшной полостиuk_UA
dc.title.alternativeResults of endoscopic diagnosis of bleeding after abdominal surgical operationsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.identifier.doi10.31718/2077–1096.21.3.129-
dc.subject.udc616.14-005.1-089-072.1(045)uk_UA
Appears in Collections:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 21, вип. 3 (75)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Yusubov.pdf359,81 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.