Віддалені результати стoматoлогічнoго лікувaння пацiєнток із бактерiальним вaгінозом та їх стaтевих партнерів

Abstract

У пацієнтів з бактеріальним вагінозом діагностуються хронічні генералізовані запальні та запально-дистрофічні захворювання пародонту, такі як хронічний катаральний гінгівіт, пародонтит початкової та першої тяжкості. Метою дослідження було порівняння ефективності лікування запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонту у жінок з бактеріальним вагінозом та їх статевих партнерів. Матеріали та методи. У обстеженні взяли участь 28 гетеросексуальних пар віком 18-45 років. Клінічне стоматологічне обстеження проводилось підчас лікування та через 3 місяці після завершення лікування. Визначено індекси Грін-Верміліона, РMA (в модифікації Парма), складний індекс пародонту за Леусом, число Свракова. Обидві групи пацієнтів були обстежені на наявність Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae у ротовій порожнині за допомогою ПЛР-тестування. Терапевтичний курс був однаковим для всіх груп пацієнтів. Загальна терапія включала: «Флуконазол» 50 мг 1 раз на добу (7 днів), «Кліндаміцин» 150 мг кожні 6 годин (5 днів), починаючи з 3-го дня антибіотики - пробіотик «Симбітер ацидофільний концентрований» (21 день), Кальцій-D3-Нікомед 1 таб. під час вечері 30 днів. Місцеве лікування включало: ротові ванни препарату «Стоматофіт» після ранкових та вечірніх гігієнічних процедур (7 днів), нанесення «Метрогіл-дента» на ясна (7 днів), препарат «Лізак» по 1 таб. тримати в роті до повного розчинення кожні 6 годин (5 днів), після застосування «Стоматофіта» та «Метрогілу - дента» - нанесення «Симбітер омега» на ясна у силіконових ковпачках на ніч (21 день). Результати. У жінок хронічний генералізований катаральний гінгівіт був виявлений у 10,71%, хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня у 64,29% та хронічний генералізований пародонтит I ступеня у 25%. У чоловіків, які є носіями збудників бактеріального вагінозу, хронічний генералізований катаральний гінгівіт виявлений у 7,14%, хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня - у 60,71% та хронічний генералізований пародонтит у 32,1 ступеня. Загальне та місцеве лікування зубів жінок з бактеріальним вагінозом та їх статевих партнерів показало позитивну об'єктивну динаміку стану зубів. Таким чином, через 3 місяці клінічних та лабораторних спостережень скарг не було, стан гігієни порожнини рота значно покращився. Якщо до лікування індекс Грін-Верміліона загалом у жінок з бактеріальним вагінозом становив 1,332 ± 0,035 бала, то через 3 місяці він дорівнював 1,032 ± 0,021. Подібна динаміка була визначена у чоловіків: від стартового індексу 1,366 ± 0,041 індекс Грін-Верміліона знизився до 1,048 ± 0,036. Через 3 місяці після лікування РМА у пацієнтів зменшився на 49,03%, у чоловіків - на 51,95%, а через 6 місяців підвищився на 0,03% та 0,08% відповідно, суттєвої різниці між показниками І та ІІ груп не зареєстровано, тоді як різниця між результатами в середині І та ІІ груп є достовірною. Згідно з комплексним пародонтальним індексом, жінки мали суттєву різницю між вихідними та результатами лікування після лікування на 3 місяць - 1,98 бала, тоді як у чоловіків - 2,01 бала, на 6 місяць 0,03 та 0,08 відповідно. Істотної різниці між результатами I та II груп не виявлено як до, так і після лікування. Подібна позитивна динаміка характеризує показник - число Сракова, згідно з цим показником до лікування та після різниці між групами не виявлено. Істотна різниця між показниками у групі жінок та чоловіків становила 2789 та 2831 відповідно. До лікування та після швидкості виявлення в ротовій порожнині Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae не мали суттєвої різниці між групою чоловіків та жінок, але була чітка різниця між параметрами, отриманими при первинному огляді, та через 3 місяці після лікування у середній та другій групах. Так, Gardnerella vaginalis виявлено менше на 67,87% та 61,59%, Atopobium vaginae - на 65,79% та 58,65% у жінок та чоловіків відповідно. Висновки. Розроблена та запатентована схема лікування хворих на бактеріальний вагіноз сприяє регресії запальних явищ, покращує гігієну порожнини рота і підходить для лікування жінок із цією супутньою патологією та для лікування їх статевих партнерів. Динаміка зменшення відсотка виявлення збудників бактеріального вагінозу відповідала динаміці клінічної картини пародонтозу як у жінок з бактеріальним вагінозом, так і у чоловіків, які були їх статевими партнерами, що ще раз підтверджує рівну ефективність лікування для обох статевих груп.

Patients with bacterial vaginosis are often diagnosed as having chronic generalized inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases including chronic catarrhal gingivitis, mild and moderate periodontitis. The aim of this study was to compare the effectiveness of the treatment of inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases in women with bacterial vaginosis and their sexual partners. The study included 28 heterosexual couples aged 18-45. Clinical dental check-up was performed during the treatment and in 3 months after the treatment completion. Green-Vermilion indices, РMA (in Parma modification), complex periodontal index (CPI) according to Leus, Svrakov's iodine number were determined. Both groups of patients were examined for the presence of Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae in the oral cavity by PCR testing. The therapeutic course was the same for all groups of patients. General therapy included "Fluconazole" in a dose of 50 mg once a day for 7 days, "Clindamycin" in a dose of 150 mg every 6 hours for 5 days, probiotic "Symbiter acidophilus concentrated" was prescribed to be taken starting from the 3rd day of antibiotic therapy for 21 days, and Calcium-D3-Nycomed (1 tab. during dinner for 30 days). Local treatment included oral baths of the drug "Stomatophyte" after morning and evening hygienic procedures for 7 days, "Metrogil-dent" ointment for gum application for 7 days, the chewing drug "Lizak" (1 tab. every 6 hours for 5 days), "Symbiter omega" in silicone caps for gum application overnight following the for 21 days. Chronic generalized catarrhal gingivitis was detected in 10.71% of women, mild chronic generalized periodontitis – in 64.29% and moderate chronic generalized periodontitis – in 25% of the women. In men who were carriers of pathogens of bacterial vaginosis, chronic generalized catarrhal gingivitis was found in 7.14% of individuals, mild chronic generalized periodontitis – in 60.71% and moderate chronic generalized periodontitis – in 32 male subjects. General and local dental treatment of women with bacterial vaginosis and their sexual partners showed a positive evidence-based dynamics of dental status. 3 months after clinical and laboratory observations, no complaints were presented and the oral hygiene status improved significantly. Before the treatment, the Green-Vermilion index mean values in women with bacterial vaginosis were 1.323 ± 0.035; by the end of 3 month therapy they equalled to 1.032 ± 0.021. A similar dynamics was seen in the men: from the initial index values of 1.336 ± 0.041, the Green-Vermilion index lowered to 1.048 ± 0.036. By the end of 3 month therapy, the PMA decreased by 49.03% in women and by 51.95% in men; no significant difference between the indicators of groups I and II was registered, while the difference between the results in the middle of groups I and II is significant. The analysis of the СPI index values demonstrated the women had a significant difference between baseline and post-treatment outcomes of 1.98 scores, while the men had 2.01 scores. No significant difference was found between the findings of groups I and II both before and after the therapy. A similar positive dynamics was confirmed by the Svrakov's iodine number indicator and according to this indicator obtained before and after the therapy, difference between groups was not detected. The significant difference between the indicators in the group of women and men was 2,789 and 2,831, respectively. The detection Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae in the oral cavity before and after the therapy did not demonstrate a significant difference between the group of men and women, but there was a clear difference between the parameters obtained at the initial examination and 3 months after the therapy. Gardnerella vaginalis was detected by 67.87% and 61.59% less, Atopobium vaginae – by 65.79% and 58.65% less in the women and men, respectively. This patented treatment regimen for patients with bacterial vaginosis contributes to the regression of inflammatory manifestations, improves oral hygiene, and is effective for the treatment of women with this comorbidity and for the therapy of their sexual partners. The dynamics of reducing the percentage of detection of bacterial vaginosis pathogens reflects the dynamics of the clinical picture of periodontal disease in both women with bacterial vaginosis and men who are their sexual partners that confirms the effectiveness of the therapy for both gender groups.