Особливості оперативного лікування зоба на фоні аутоімунного тиреоїдиту

Abstract

Мета. Визначити особливості оперативної техніки при хірургічному лікуванні хворих на вузловий зоб на фоні аутоімунного тиреоїдиту. Матеріали та методи. Наведені результати хірургічного лікування вузлового зобу згідно матеріалів хірургічної клініки 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави за 2003-2017 роки. Прооперовано 549 хворих на вузловий зоб. Чоловіків було 58 (10,6%), жінок – 491 (89,4%). Однобічний нетоксичний вузловий зоб спостерігали у 187 (34,1%) хворих, багатовузловий нетоксичний – у 322 (58,6%), багато вузловий токсичний – у 30 (5,5%), тиреотоксичну аденому – у 21 (3,8%). Зоб шийно-загрудинної локалізації був у 110 хворих (22,4%). З приводу рецидивного зобу прооперовано 21 хворого (3,8%). Злоякісне новоутворення під час операції або при остаточному гістологічному обстеженні виявлено у 22 (4,5%) випадках. У 108 виявлено: макро-мікрофолікулярний колоїдний зоб у 41 (38%). Вузловий зоб з АІТ – у 51 (47,2%), рак (папілярний, фолікулярний) – у 8 (14,8%). Субтотальна резекція ЩЗ (СРЩЗ) виконана у 8 (15,7%) хворих, гемітиреоїдектомія (ГТ) у 12 (23,5%), екстрафасціальна тиреоїдектомія (ЕТ) – у 23 (45,4%). Хворим з раком ЩЗ виконана ЕТ, у 3 випадках – з центральною лімфодисекцією. Під час операції – візуальна макроскопічна оцінка щитоподібної залози і обов’язково субопераційне цито- та гістологічне дослідження видаленого препарату. В питаннях оперативної тактики ми керувались клінічними протоколами ведення хворих із хірургічною патологією ендокринної системи. Результати. Запропоновані деякі технічні заходи для мінімізації ризику ушкоджень анатомічних утворень: нижнього гортанного нерву, паращитоподібних залоз, трахеї, судин шиї. Висновки. Екстрафасціальна методика забезпечує візуальний контроль у зонах ризику та радикальність операції, мінімізує частоту специфічних ускладнень.

Objective. To determine the peculiarities of operative technique in surgical treatment of patients with nodular goiter on background of autoimmune thyroiditis. Маterials and methods. The results of surgical treatment of nodular goiter, basing on data from surgical clinic of the Second Clinical Hospital in City of Poltava through 2003 – 2017 yrs were adduced. There were operated 549 patients, suffering nodular goiter. There were 58 (10.6%) men and 491 (89.4%) women. Unilateral nontoxic nodular goiter was observed in 187 (34.1%) patients, multinodular nontoxic – in 322 (58.7%), multinodular toxic – in 30 (5.5%), thyreotoxic adenoma – in 21 (3.8%) patients. Cervico–retrosternal goiter was in 110 (20.0%) patients. For recurrent goiter 21 (3.8%) patients were operated. Malignant tumors were revealed intraoperatively or after definite histological investigation in 22 (4/0%) patients. Of 108 patients, to whom, basing on the disease clinical signs, laboratory data and preoperative cytological investigation the diagnosis of nodular goiter on background of autoimmune thyroiditis was established, while performing of definite postoperative investigation macromicrofollicular colloidal goiter was revealed in 41 (38%), nodular goiter with the autoimmune thyroiditis – in 51 (47.2%), cancer (papillary, follicular) – in 8 (14.8%) patients. Subtotal resection of thyroid gland was performed in 8 (15.7%) patients, hemithyroidectomy – in 12 (23.5%), еxtrafascial thyroidectomy – in 23 (45.1%). In patients, suffering thyroidal gland cancer, extrafascial thyroidectomy was performed, while in 3 – with central lymphodissection. Intraoperatively visual macroscopic estimation of thyroid gland and obligatory suboperative cyto– and histological investigations of the specimen obtained were performed. Operative tactics was applied in accordance to actual clinical protocols for treatment of patients, suffering surgical pathology of endocrine system. Results. Some technical measures were proposed to minimize the risk of injury of anatomic structures: lower laryngeal nerve, parathyroidal glands, trachea, the neck vessels. Conclusion. Еxtrafascial procedure guarantees a visual control in the risk zones and radicality of operation, minimizes the specific complications rate