Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/18243
Title: Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб (клініко-психопатологічні, патопсихологічні особливості та реабілітація)
Other Titles: Psychosocial maladjustment in internally displaced persons (clinical-psychopathological, pathopsychological features and rehabilitation).
Authors: Гальченко, Аліна Василівна
Issue Date: 31-Aug-2021
Publisher: Полтавський державний медичний університет
Citation: Гальченко А. В. Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб (клініко-психопатологічні, патопсихологічні особливості та реабілітація : дис. … доктора філософії : спец. 222 «Медицина» / А. В. Гальченко ; Полтавський державний медичний університет. – Полтава, 2021. – 207 с.
Abstract: Гальченко А.В. Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб (клініко-психопатологічні, патопсихологічні особливості та реабілітація). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина – Полтавський державний медичний університет МОЗ України, Полтава, 2021. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Мета дослідження - на основі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей внутрішньо переміщених осіб розробити персоніфіковану систему їх комплексної реабілітації з урахуванням психосоціальної дезадаптації. Для досягнення поставленої мети поставлені наступні завдання: 1. Встановити відмінності, варіанти та тяжкість психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб. 2. Вивчити провідні фактори психотравми у внутрішньо переміщених осіб з урахуванням гендерних відмінностей та їх вплив на соціальне функціонування та якість життя. 3. Вивчити клініко-психопатологічні особливості внутрішньо переміщених осіб з урахуванням психосоціальної дезадаптації. 4. Дослідити патопсихологічні особливості формування психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб. 5. Розробити принципи та алгоритм проведення комплексної персоніфікованої системи реабілітації психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб. 6. Обґрунтувати та оцінити ефективність персоніфікованої системи комплексної терапії та реабілітації внутрішньо переміщених осіб з психосоціальною дезадаптацією та психогенними психічними розладами. Об’єкт дослідження: психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб з урахуванням психогенного психічного розладу. Предмет дослідження: вплив психосоціальної дезадаптації на якість життя та соціальне функціонування внутрішньо переміщених осіб, їх комплексна система терапії та реабілітації. Використано наступні методи дослідження: інформаційно-аналітичний, соціально-демографічний, клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний та психодіагностичний з використанням наступних методик: «Шкала психосоціальної дезадаптації» за Л.О. Герасименко, А.М. Скрипніковим (2016); методика визначення ступеня задоволеності власним функціонуванням у різних сферах I. Karler в адаптації Б. Д. Карвасарського (2016); методика оцінки інтеграційного показника якості життя J. Mezzich et al., (1999); опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), адаптований Н. В. Тарабриною зі співавт., (2001); шкала Гамільтона для оцінки тривоги (HARS) (Краснов В.Н. зі співавт., 2008); шкала Гамільтона для оцінки депресії (HRDS) (Юр’єва Л.Н., 2006); характерологічний опитувальник К.Леонгарда - С.Шмішека (1970); шкала загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale – CGI-S) (1976); шкала загального клінічного враження про покращення стану (Clinical Global Impression - Improvement scale, CGI-I) (1976). Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтовано вплив психосоціальної дезадаптації на формування психогенних психічних розладів у внутрішньо переміщених осіб. Встановлено, що для внутрішньо переміщених осіб психогенні психічні розладі у поєднанні з психосоціальною дезадаптацією представлені переважно змішаним тривожно-депресивним розладом (F41.2) – у 29(33,7%), розладами адаптації (F43.2) – у 21(33,7%), соматизованим розладом (F 45.0) – у 18(20,9%), посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) (F43.1) – у 10 (11,6%), пролонгованою депресивною реакцією (F 43.24) – у 8 (9,3%) . З’ясовані клініко-психопатологічні особливості пацієнтів, що є внутрішньо переміщеними особами та їх взаємозв’язок з психосоціальною дезадаптацією. Вперше доведено взаємозв’язок між психогенним психічним розладом та варіантом і тяжкістю перебігу психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб. Вперше вивчено провідні фактори психотравми у внутрішньо переміщених осіб з урахуванням гендерних відмінностей, виокремлено, як гострі, так і хронічні чинники. З’ясовано вплив психотравми на формування психосоціальної дезадаптації, якість життя та соціальне функціонування внутрішньо переміщених осіб. Вперше вивчено патопсихологічні особливості внутрішньо переміщених осіб з урахуванням варіанту психосоціальної дезадаптації та психогенного психічного розладу. Практичне значення отриманих результатів. На основі отриманих результатів соціально-демографічного, клінікоанамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів обстеження розроблено принципи та алгоритм надання допомоги внутрішньо переміщеним особам з психосоціальною дезадаптацією. Розроблено комплексну персоніфіковану лікувально-реабілітаційну програму у внутрішньо переміщених осіб з психосоціальною дезадаптацією та невротичними розладами, з урахуванням гендерних особливостей, віку та особистісних особливостей. Обґрунтовано та доведено її високу ефективність з дезактуалізацією стану психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у лікувально-профілактичну роботу КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» (м. Полтава) (акт впровадження від 27.01.2021р.); у реабілітаційну роботу Центра психосоціальної реабілітації КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» (м.Полтава) (акт впровадження від 25.02.2021р.); КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечнікова ДОР» (м. Дніпро) (акт впровадження від 02.04.2021р.); КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня ЧОР» (м.Черкаси) (акт впровадження від 14.04.2021р.); КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР (м.Херсон) (акт впровадження від 13.04.2021р.). Отримані наукові дані впроваджено у педагогічний процес кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава) (акт впровадження від 17.02.2021р.); кафедри психіатрії, психології та сексології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (м.Львів) (акт впровадження від 10.02.2021р.); кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету (м.Запоріжжя) (акт впровадження від 04.03.2021р.); кафедри психіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти (м.Харків) (акт впровадження від 12.02.2021р.). З’ясовано, що вимушене переселення внутрішнього характеру виникає переважно за політичних умов та, саме, збройний конфлікт призводить до незворотних наслідків у житті людини, до руйнування соціальних зв’язків, порушень прав людини та сприяє виникненню стресових психічних розладів. Проведено аналіз факторів, що впливають на психічне здоров’я, якість життя та соціальне функціонування внутрішньо переміщених осіб. За останніми літературними джерелами, багаторічні наукові дослідження в даному напрямку, неодноразово доводять, що переміщення вимушеного характеру є фактором виникнення психічних порушень різноманітного характеру, а також свідчать про їх взаємозв’язок з порушеннями адаптації особистості. Недостатність власних адаптаційних ресурсів під впливом стресових факторів у вигляді вимушеного переселення із зони збройного конфлікту призводить до погіршення якості життя, впливає на стосунки з оточенням, як близьким, так і новим, порушує його психосоціальне функціонування, викликає різноманітні форми порушення адаптації. У другому розділі представлено загальну характеристику обстежених внутрішньо переміщених осіб. Представлено характеристику пацієнтів, яких залучено до дослідження (188 внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму). У відповідності до мети та завдань даного дослідження проведено розподіл всіх обстежених на групи та описано методи обстеження для кожної з груп. До І групи належали пацієнти, яким на етапі відбору до дослідження було діагностовано психосоціальну дезадаптацію та встановлено діагноз у відповідності до критеріїв МКХ-10 з рубрики «Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади» (F40 - F48). Дану групу склали 86 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що становило 45,7% від загальної кількості обстежених (n = 188), з яких 55 (64, 0%) – жінки та 31 (36, 0 %) – чоловіки. До ІІ групи віднесено 72-х внутрішньо переміщених осіб з діагностованою психосоціальною дезадаптацією, 38,3% від загальної кількості обстежених, серед яких жінки - 39 (54,2 %) та чоловіки – 33 (45,8 %). ІІІ групу склали 30 здорових осіб (контрольна група), 16,0 % обстежених, чоловіків було 10 (33,3 %), жінок – 20 (66,7 %). Третій розділ присвячений дослідженню психосоціальної дезадаптації у ВПО за допомогою «Шкали психосоціальної дезадаптації», яка використовується для діагностики психосоціальної дезадаптації, визначення сфер порушення адаптації та встановлення ступеня тяжкості порушення дезадаптації. Шкала складається з чотирьох блоків, які відповідають основним напрямам порушеного психосоціального функціонування: сімейний, виробничий (службовий), економічний, інформаційний. Дана методика надала нам змогу діагностувати ризик виникнення психосоціальної дезадаптації, визначати варіанти психосоціальної дезадаптації залежно від домінуючого ураження певних сфер діяльності, визначити тяжкість перебігу психосоціальної дезадаптації і рівень потреби пацієнтів у медико-соціальній допомозі, побудувати програму психотерапевтичних і реабілітаційних заходів з огляду на діагностовано структуру і тяжкість порушень адаптивних процесів ВПО. За результатами даної шкали, встановлено, що у І групі ВПО переважав змішаний варіант психосоціальної дезадаптації, діагностований у 71 (82,6 %) ВПО. Виявлено переважання інформаційного варіанту дезадаптації у 70 (81,4%) та економічного варіанту дезадаптації – у 63 (73,3%) ВПО. Виробничий варіант психосоціальної дезадаптації встановлено у 52 (60,5%) ВПО, а сімейний її варіант – у 48 (55,8%) ВПО. Для ІІ групи ВПО змішаний варіант психосоціальної дезадаптації встановлено у 55 (76,4 %), порушення лише однієї сфери психосоціальної дезадаптації – у 17 (23,6 %) ВПО. Економічний варіант психосоціальної дезадаптації у даної групи визначався у 54 (75,0%), інформаційний варіант дезадаптації – у 41 (56,9%), сімейний варіант дезадаптації – у 46 (63,9%), виробничий варіант - у 33 (45,8%) ВПО. Вивчено ступінь задоволеності власним функціонуванням у різних сферах ВПО за допомогою опитувальника I. Karler, в адаптації Б. Д. Карвасарського. Дана методика надала нам змогу встановити джерела труднощів у чотирьох сферах: у подружньому житті, у взаємовідносинах з родичами, у професійній та соціальній сферах. Виявлено кореляційний зв’язок (p<0,05) високих балів ступеня незадоволеності власним функціонуванням у різних сферах з високим ступенем важкості психосоціальної дезадаптації у ВПО І та ІІ груп. Отримані дані свідчать про основні джерела труднощів функціонування у внутрішньо переміщених осіб та їх вплив на формування психосоціальної дезадаптації. Застосовано оцінку якості життя за шкалою Н.Mezzich (1999) у ВПО, за результатами якої встановлено кореляційний зв’язок між рівнем тяжкості психосоціальної дезадаптації та загальним інтегративним показником (p<0,05). Встановлено, що тяжкі форми психосоціальної дезадаптації супроводжуються низьким інтегративним показником якості життя. Отримані результати свідчать про взаємну індукцію між успішністю психосоціальної адаптації індивідуума та його якістю життя.Четвертий розділ присвячено аналізу гострих та хронічних чинників психотравми ВПО. Вивчаючи фактори впливу на формування психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів у ВПО, виявлено комплексність гострих та хронічних чинників. Встановлено, що вимушене переміщення є гострим чинником психотравми для (90,7 ± 3,2) ВПО І групи, (84,7 ± 4,4) ВПО ІІ групи, (76,7 ± 3,7) ВПО ІІІ групи. При порівнянні показників гострих чинників обстежених ВПО встановлено відмінність (р<0,05) по більшості показникам ВПО І і ІІ групи, такі як загроза своєму життю – (33,7 ± 2,4%) ВПО І групи та (20,8 ± 2,5%) ВПО ІІ групи; загроза життю близьких людей – (45,4 ± 2,1%) ВПО та (29,2 ± 5,7%) ВПО; сцени травмуючих подій – (34,9 ± 4,4%) ВПО та (23,6 ± 8,1%) ВПО. Тоді як при порівнянні показників ВПО І групи з контрольною групою встановлено відмінність (р<0,01) по абсолютній більшості показникам. Отримані дані свідчать, що інтенсивність перенесеної психотравми корелює (р<0,05) з розвитком психосоціальної дезадаптації та виникненням невротичної патології: загроза своєму життю – (33,7 ± 2,4%) ВПО, загроза життю близьких людей – (45,4 ± 2,1%) ВПО, сцени пошкоджуючих подій – (34,9 ± 4,4%) ВПО. Встановлено хронічні чинники психотравми, які сприяють розвитку психосоціальної дезадаптації та невротичної патології: в економічній сфері – поява проблем через недостатність доходів (61,6± 4,4%); в інформаційній сфері – фіксація на негативній інформації (68,6± 3,6%); в сімейній сфері – переживання за близьких людей (52,3± 5,1%), усамітнення від інших членів родини (31,4± 2,7); у виробничій сфері – небажана зміна місця роботи (41,9± 3,8). П’ятий розділ. При вивченні клініко-психопатологічних особливостей психосоціальної дезадаптації внутрішньо переміщених осіб виявлено значну поширеність психічних непсихотичних порушень. Так, із 188 обстежених 86 осіб мали нозологічно окреслену патологію, що належала до розділу МКХ-10 «Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади» (F40 – F48). Оцінка психопатологічної симптоматики ВПО відбувалася за використання опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), адаптований Н. В. Тарабриною зі співавт., (2001). Клінічна структура невротичної патології у ВПО найбільш широко представлена змішаним тривожно-депресивним розладом (F41.2) – у 29(33,7%), розладами адаптації (F43.2) – у 21(24,4%), соматизованим розладом (F 45.0) – у 18(20,9%), ПТСР (F43.1) – у 10 (11,6%), пролонгованою депресивною реакцією (F 43.24) – у 8 (9,3%) . Синдромальна структура діагностованих невротичних розладів у даній групі ВПО мала наступний вигляд: тривожно-депресивний синдром виявлений у 38 (44,2 %) ВПО, агрипнічний – у 33 (38,4 %) ВПО, тривожний синдром – у 30 (34,9 %) ВПО, неврастенічний – у 28 (32,6 %) ВПО, іпохондричний – у 22 (25,6 %) ВПО, астено-депресивний – у 18 (20,9 %) ВПО. Найбільш поширеним у І групі був тривожний синдром. Тривога проявлялася занепокоєнням з приводу внутрішнього переміщення, відчуттям власної безпорадності у даній ситуації та прагненням уникнути її. У шостому розділі проведено вивчення типів акцентуацій характеру за допомогою опитувальника К. Леонгарда - С. Шмішека(1970), встановлено, що загальний відсотковий розподіл за окремими варіантами, незалежно від ступеню прояву, виглядав наступним чином у І групі ВПО: тривожний - 37 (43,0 %), дистимічний – 33 (38,4 %) ВПО, афективно-екзальтований – у 28 (32,6 %). Для ВПО ІІ групи показники були наступними: тривожний – у 26 (36,1 %), дистимічний – у 22 (30,6 %), «застрягаючий» – у 21 (29,2 %). В контрольний групі серед ВПО переважали емотивний – у 8 (26,7%), демонстративний – у 5 (16,7%) та екзальтований – у 7 (23,3%) ВПО. Спільною для представників І та ІІ групи була вираженість характерологічних рис, притаманних тривожному типу акцентуації. Властива тривожним особистостям підвищена лякливість, нерішучість, схильність до «поганого передчуття», проявлялася як у ставленні до внутрішнього переміщення, так і у реакції на необхідність перебувати в новому оточенні, колі спілкування. У сьомому розділі представлено характеристику комплексної персоніфікованої системи реабілітації психосоціальної дезадаптації у ВПО, обґрунтовано та доведено її високу ефективність. На основі отриманих даних та вивчення сучасних літературних джерел ми сформулювали основні принципи та алгоритми надання допомоги ВПО з урахуванням психосоціальної дезадаптації. Реабілітаційна робота з ВПО була комплексною, індивідуально диференційованою, враховувала етіопатогенетичні аспекти та базувалась на принципах етапності та послідовності. Систему реабілітації ВПО розроблено як для І, так і для ІІ групи обстежених. Початковий реабілітаційний етап (для І та ІІ групи ВПО) ми присвячували питанням психоосвіти, формуванню терапевтичного альянсу між лікарем та пацієнтом, сприяли встановленню психологічного контакту. На цьому етапі важливим було з’ясування предиспозиційних факторів розвитку психосоціальної дезадаптації та емоційних порушень ВПО: наявність психотравми, конфлікти, неможливість пристосуватися на новому місці проживання, призвичаїтися до нового оточення, побуту. Метою даного етапу є створення мотивації пацієнтів для психіатричної допомоги, сприяти обізнаності пацієнтів за допомогою проведення психоосвітніх занять, усунення чи зменшення ознак психосоціальної дезадаптації, клінічних проявів психічного розладу. На другому етапі пріоритетними заходами в реабілітаційному процесі ВПО були психотерапевтичні інтервенції, які спрямовувалися на нівелювання проявів психосоціальної дезадаптації та наявного невротичного розладу. Застосовано як індивідуальні заняття з психотерапії, так і групові форми роботи з ВПО. Під час роботи на даному етапі, перевага надавалася наступним методам психотерапії: раціональній психотерапії за Р.Дюбуа, когнітивно-поведінковій психотерапії, особистісно-орієнтованій (реконструктивній) психотерапії (Б.Д. Карвасарський, 1994), гештальт-терапії. Вирішення стратегічного завдання психотерапевтичної роботи з ВПО полягало у встановленні причин психосоціальної дезадаптації та подолання їх впливу на соціальне функціонування, якість життя пацієнта. Метою другого етапу психотерапевтичної допомоги було формування у ВПО нових міжособистісних комунікативних установок, адаптація до нового середовища, відновлення адаптивних механізмів під впливом пережитої гострої чи хронічної психотравми. Даний етап передбачав досягнення позитивної динаміки емоційного стану ВПО, усвідомлення зв’язку факторів і проявів психосоціальної дезадаптації та невротичного розладу. На другому етапі системи реабілітації для пацієнтів з психосоціальною дезадаптацією та невротичним розладом призначали фармакотерапію (індивідуально обґрунтоване застосування антидепресантів, переважно, групи селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, транквілізаторів, ноотропів та атипових нейролептиків). Третій етап комплексної персоніфікованої системи реабілітації психосоціальної дезадаптації у ВПО спрямовано на доопрацювання навичок психічної саморегуляції та реадаптації в макро- та мікросередовищі. На даному етапі перевага надавалася груповим формам психотерапевтичної роботи з ВПО, завдяки яким пацієнти краще оцінювали власні реакції та життєві ситуації, виявляли індивидуально-непереносимі ситуації, закріплювали адекватну емоційну реакцію на травматичний досвід. Психотерапевтичні групи, що складалися з ВПО відчували підтримку один одного, мали змогу поглянути на ситуацію внутрішнього переміщення з іншого боку, відчували себе в якості потерпілого, а не винного в даній події. Катамнестичне дослідження обстежених ВПО через рік після проведеної комплексної персоніфікованої системи реабілітації показала високу ефективність – 76 (88,3 %) для І групи та 65 (90,3 %) для ІІ групи, що підтверджено відсутністю звернень за психіатричною та психотерапевтичною спеціалізованою допомогою.
Halchenko A.V. Psychosocial maladjustment in internally displaced persons (clinical-psychopathological, pathopsychological features and rehabilitation). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The thesis is presented for the degree of the doctor of philosophy in a specialty 222 - Medicine. - Poltava State Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Poltava, 2021. MAIN RESULTS OF THE RESEARCH The purpose of the study is to develop a personalized system of complex rehabilitation taking into account psychosocial maladjustment on the basis of clinicalpsychopathological and pathopsychological features of internally displaced persons. To achieve this goal the following tasks are set: 1. To establish differences, variants and severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons. 2. To study the leading factors of psychotrauma in internally displaced persons, taking into account gender differences and their impact on social functioning and quality of life. 3. To study the clinical and psychopathological features of internally displaced persons, taking into account psychosocial maladjustment. 4. Investigate the pathopsychological features of the formation of psychosocial maladjustment in internally displaced persons. 5. To develop principles and algorithm for conducting a comprehensive personalized system of rehabilitation of psychosocial maladjustment in internally displaced persons. 6. To substantiate and evaluate the effectiveness of a personalized system of complex therapy and rehabilitation of internally displaced persons with psychosocial maladjustment and psychogenic mental disorders. Object of research: psychosocial maladjustment in internally displaced persons, taking into account psychogenic mental disorder. Subject of research: the impact of psychosocial maladjustment on the quality of life and social functioning of internally displaced persons, their complex system of therapy and rehabilitation. The following research methods were used: information-analytical, sociodemographic, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic using the following methods: "Scale of psychosocial maladaptation" by L.O. Герасименко, А.М. Skripnikov (2016); methods of determining the degree of satisfaction with their own functioning in various areas I. Karler in the adaptation of B.D. Karvasarsky (2016); methods of assessing the integration indicator of quality of life J. Mezzich et al., (1999); questionnaire on the severity of psychopathological symptoms (SCL-90-R), adapted by NV Tarabrina et al., (2001); Hamilton scale for anxiety assessment (HARS) (Krasnov VN et al., 2008); Hamilton Depression Rating Scale (HRDS) (Yurieva LN, 2006); characterological questionnaire of K. Leongard - S. Shmishek (1970); the Clinical Global Impression Scale (CGI-S) (1976); Clinical Global Impression - Improvement scale (CGI-I) (1976). Scientific novelty of the obtained results. For the first time, the influence of psychosocial maladaptation on the formation of psychogenic mental disorders in internally displaced persons has been substantiated. It was found that for internally displaced persons psychogenic mental disorders in combination with psychosocial maladaptation are mainly mixed anxiety-depressive disorder (F41.2) - in 29 (33.7%), adaptation disorders (F43.2) - in 21 (33, 7%), somatized disorder (F 45.0) - in 18 (20.9%), post-traumatic stress disorder (PTSD) (F43.1) - in 10 (11.6%), prolonged depressive reaction (F 43.24) - in 8 (9.3%). Clinical and psychopathological features of internally displaced patients and their relationship with psychosocial maladjustment have been elucidated. For the first time, the relationship between psychogenic mental disorder and the variant and severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons has been demonstrated. For the first time, the leading factors of psychotrauma in internally displaced persons were studied, taking into account gender differences, and both acute and chronic factors were singled out. The influence of psychotrauma on the formation of psychosocial maladaptation, quality of life and social functioning of internally displaced persons has been clarified. For the first time the pathopsychological features of internally displaced persons were studied, taking into account the variant of psychosocial maladjustment and psychogenic mental disorder. The practical significance of the results. Based on the results of socio-demographic, clinical-anamnestic, clinicalpsychopathological and psychodiagnostic methods of examination, the principles and algorithm of providing assistance to internally displaced persons with psychosocial maladjustment have been developed. A comprehensive personalized rehabilitation program for internally displaced persons with psychosocial maladjustment and neurotic disorders, taking into account gender, age and personality, has been developed. Its high efficiency and deactualization or reduction of the severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons are substantiated and proved. Materials of the dissertation work are introduced in treatment-and-prophylactic work of the Municipal enterprise "Regional establishment on rendering of psychiatric help POR" (Poltava) (the act of introduction from 01/27/2021); in the work of the medical and psychological center of the Municipal enterprise"Regional institution for the provision of psychiatric care POR" (Poltava) (act of implementation from 29.01.2021); Municipal enterprise "Dnepropetrovsk Regional Clinical Hospital. Mechnikova DOR ”(Dnipro) (implementation act dated April 2, 2021); the Municipal non-profit enterprise "Cherkasy Regional Psychiatric Hospital CHOR" (Cherkasy) (act of implementation from 14.04.2021); the Municipal non-profit enterprise "Kherson regional institution for the provision of psychiatric care" KHOR (Kherson) (act of implementation from 13.04.2021). The obtained scientific data were introduced into the pedagogical process of the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of the Ukrainian Medical Dental Academy (Poltava) (implementation act dated February 17, 2021); 17 Department of Psychiatry, Psychology and Sexology, Lviv National Medical University. Danylo Halytsky (Lviv) (act of implementation dated February 10, 2021); Department of Psychiatry, Psychotherapy, General and Medical Psychology, Narcology and Sexology of Zaporizhia State Medical University (Zaporizhia) (act of implementation dated 04.03.2021); Department of Psychiatry, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education (Kharkiv) (act of implementation dated 12.02.2021). The first section of the dissertation is devoted to the analysis of modern literature on forced resettlement, psychosocial maladaptation under conditions of internal displacement, the formation of psychogenic stress disorders, in particular, PTSD. Involuntary internal displacement has been found to occur mainly under political conditions, and it is the armed conflict that leads to irreversible consequences in human life, the breakdown of social ties, human rights violations and the development of stressful mental disorders. An analysis of the factors influencing the mental health, quality of life and social functioning of internally displaced persons has been carried out. According to the latest literature, many years of scientific research in this area have repeatedly shown that the movement of forced nature is a factor in the development of mental disorders of various kinds, as well as evidence of their relationship with personality disorders. Lack of own adaptive resources under the influence of stressors in the form of forced relocation from the zone of armed conflict leads to deterioration of quality of life, affects relations with the environment, both close and new, disrupts its psychosocial functioning, causes various forms of maladaptation. The second section presents a general description of the internally displaced persons surveyed. The characteristics of patients involved in the study (188 internally displaced persons from Donetsk, Luhansk regions and Crimea) are presented. In accordance with the purpose and objectives of this study, all respondents were divided into groups and described the survey methods for each group. Group I included patients who were diagnosed with psychosocial maladaptation and diagnosed in accordance with ICD-10 criteria under the heading "Neurotic stressrelated and somatoform disorders" (F40 - F48). This group consisted of 86 internally displaced persons (internally displaced persons), which accounted for 45.7% of the total number of respondents (n = 188), of which 55 (64.0%) were women and 31 (36.0%) were men. Group II included 72 internally displaced persons diagnosed with psychosocial maladaptation, 38.3% of the total number of respondents, including women - 39 (54.2%) and men - 33 (45.8%). The third group consisted of 30 healthy people (control group), 16.0% of respondents, men were 10 (33.3%), women - 20 (66.7%). The third section is devoted to the study of psychosocial maladaptation in IDPs using the "Scale of psychosocial maladaptation", which is used to diagnose psychosocial maladaptation, identify areas of maladaptation and determine the severity of maladaptation. The scale consists of four blocks that correspond to the main directions of impaired psychosocial functioning: family, production (service), economic, information. This technique allowed us to diagnose the risk of psychosocial maladaptation, to identify options for psychosocial maladaptation depending on the dominant lesion of certain areas of activity, to determine the severity of psychosocial maladaptation and the level of patients' need for medical and social care, to build a psychiatric severity of violations of internally displaced personsadaptive processes. According to the results of this scale, it was found that in the first group of internally displaced personsa mixed variant of psychosocial maladaptation prevailed, diagnosed in 71 (82.6%) persons. The predominance of the information variant of maladaptation in 70 (81.4%) and economic variant of maladaptation in 63 (73.3%) internally displaced personswas revealed. The production variant of psychosocial maladaptation was found in 52 (60.5 persons, and its family variant in 48 (55.8%) persons. For the second group of internally displaced persons, a mixed variant of psychosocial maladaptation was found in 55 (76.4%), violation of only one area of psychosocial maladaptation - in 17 (23.6%) internally displaced persons. The economic variant of psychosocial maladaptation in this group was determined in 54 (75.0%), the information variant of maladaptation - in 41 (56.9%), the family variant of maladaptation - in 46 (63.9%), the production variant - in 33 (45 , 8%) internally displaced persons. The degree of satisfaction with one's own functioning in various spheres of IDPs was studied with the help of the I. Karler questionnaire, adapted by B.D. Karvasarsky. This technique allowed us to identify the sources of difficulties in four areas: in married life, in relationships with relatives, in the professional and social spheres. A correlation (p <0.05) of high scores of the degree of dissatisfaction with one's own functioning in various spheres with a high degree of severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons of groups I and II was revealed. The obtained data indicate the main sources of difficulties in functioning in internally displaced persons and their impact on the formation of psychosocial maladaptation. The assessment of quality of life according to the N. Mezzich scale (1999) in IDPs was used, as a result of which a correlation was established between the severity of psychosocial maladaptation and the general integrative indicator (p <0.05). It is established that severe forms of psychosocial maladjustment are accompanied by a low integrative quality of life. The results obtained indicate a mutual induction between the success of psychosocial adaptation of the individual and his quality of life. The fourth section is devoted to the analysis of acute and chronic factors of IDP psychotrauma. Studying the factors influencing the formation of psychosocial maladjustment and neurotic disorders in internally displaced persons, revealed the complexity of acute and chronic factors. It was established that forced displacement is an acute factor of psychotrauma for (90.7 ± 3.2) persons of group I, (84.7 ± 4.4) persons of group II, (76.7 ± 3.7) persons of group III. When comparing the indicators of acute factors of the surveyed persons, a difference (p <0.05) was found in most indicators of internally displaced persons of the I and II groups, such as the threat to their lives - (33.7 ± 2.4%) of persons of the I group and 2.5%) persons of group II; threat to the lives of close people - (45.4 ± 2.1%) persons and (29.2 ± 5.7%) persons; scenes of traumatic events - (34.9 ± 4.4%) persons and (23.6 ± 8.1%) persons. Whereas when comparing the indicators of internally displaced personsof group I with the control group, a difference (p <0.01) was found in the absolute majority of indicators. The data obtained show that the intensity of psychotrauma correlates (p <0.05) with the development of psychosocial maladjustment and the emergence of neurotic pathology: threat to his life - (33.7 ± 2.4%) persons, threat to the lives of loved ones - (45.4 ± 2.1%) persons, scenes of damaging events - (34.9 ± 4.4%) internally displaced persons. Chronic factors of psychotrauma that contribute to the development of psychosocial maladjustment and neurotic pathology have been identified: in the economic sphere - the emergence of problems due to lack of income (61.6 ± 4.4%); in the information sphere - fixation on negative information (68.6 ± 3.6%); in the family sphere - feelings for close people (52.3 ± 5.1%), isolation from other family members (31.4 ± 2.7); in the production sphere - undesirable change of place of work (41.9 ± 3.8). The fives section. The study of clinical and psychopathological features of psychosocial maladjustment of internally displaced persons revealed a significant prevalence of mental non-psychotic disorders. Thus, of the 188 examined, 86 had nosologically defined pathology, which belonged to section ICD-10 "Neurotic, stressrelated and somatoform disorders" (F40 - F48). Assessment of psychopathological symptoms of internally displaced persons was performed using a questionnaire of the severity of psychopathological symptoms (SCL-90-R), adapted by NV Tarabrina et al., (2001). The clinical structure of neurotic pathology in internally displaced personsis most widely represented by mixed anxiety-depressive disorder (F41.2) - in 29 (33.7%), adaptation disorders (F43.2) - in 21 (33.7%), somatized disorder (F 45.0) - in 18 (20.9%), PTSD (F43.1) - in 10 (11.6%), prolonged depressive reaction (F 43.24) - in 8 (9.3%). The syndromic structure of diagnosed neurotic disorders in this group of IDPs was as follows: anxiety-depressive syndrome was found in 38 (44.2%) persons, agripnic - in 33 (38.4%) persons, anxiety syndrome - in 30 (34.9%) ) persons, neurasthenic - in 28 (32.6%) persons, hypochondriac - in 22 (25.6%) persons, astheno-depressive - in 18 (20.9%) persons. The most common in group I was anxiety syndrome. Anxiety was manifested by anxiety about internal displacement, a sense of helplessness in the situation and a desire to avoid it. In the sixth chapter the study of types of character accentuations by means of the questionnaire of K. Leonhard - S. Shmishek (1970) is carried out, it is established that For internally displaced persons of group II, the indicators were as follows: anxious - in 26 (36.1%), dysthymic - in 22 (30.6%), "stuck" - in 21 (29.2%). In the control group, among internally displaced persons, emotional - in 8 (26.7%), demonstrative - in 5 (16.7%) and exalted - in 7 (23.3%) persons. Common for the representatives of groups I and II was the expression of characterological features inherent in the anxious type of accentuation. Inherent in anxious individuals increased fear, indecision, propensity to "bad feeling", manifested both in relation to internal movement, and in response to the need to be in a new environment, a circle of communication. The seventh section presents the characteristics of a comprehensive personalized system of rehabilitation of psychosocial maladjustment in internally displaced persons, substantiates and proves its high efficiency. Based on the obtained data and the study of modern literature sources, we have formulated the basic principles and algorithms for providing assistance to internally displaced persons, taking into account psychosocial maladjustment. Rehabilitation work with personswas complex, individually differentiated, took into account etiopathogenetic aspects and was based on the principles of phasing and sequence. The internally displaced personsrehabilitation system was developed for both groups I and II of the surveyed. The initial rehabilitation stage (for groups I and II of internally displaced persons) we devoted to issues of psychoeducation, the formation of a therapeutic alliance between doctor and patient, helped to establish psychological contact. At this stage, it was important to clarify the predisposing factors for the development of psychosocial maladaptation and emotional disorders of internally displaced persons: the presence of trauma, conflict, inability to adapt to a new place to live, get used to a new environment, life. The purpose of this stage is to motivate patients for psychiatric care, to promote patient awareness through psycho-educational classes, elimination or reduction of signs of psychosocial maladjustment, clinical manifestations of mental disorders. In the second stage, the priority measures in the rehabilitation process of internally displaced persons were psychotherapeutic interventions, which were aimed at leveling the manifestations of psychosocial maladjustment and the existing neurotic disorder. Both individual classes in psychotherapy and group forms of work with internally displaced persons were used. During the work at this stage, preference was given to the following methods of psychotherapy: rational psychotherapy according to R. Dubois, cognitive-behavioral psychotherapy, personality-oriented (reconstructive) psychotherapy (B.D. Karvasarsky, 1994), Gestalt therapy. The solution of the strategic task of psychotherapeutic work with internally displaced personswas to establish the causes of psychosocial maladjustment and overcome their impact on social functioning, quality of life of the patient. The purpose of the second stage of psychotherapeutic care was the formation of new interpersonal communication attitudes in internally displaced persons, adaptation to a new environment, restoration of adaptive mechanisms under the influence of acute or chronic trauma. This stage involved achieving a positive dynamics of the emotional state of internally displaced persons, awareness of the relationship between factors and manifestations of psychosocial maladaptation and neurotic disorder. In the second stage of the rehabilitation system, pharmacotherapy was prescribed for patients with psychosocial maladaptation and neurotic disorder (individually justified use of antidepressants, mainly groups of selective serotonin reuptake inhibitors, tranquilizers, nootropics and atypical neuroleptics). The third stage of a comprehensive personalized system of rehabilitation of psychosocial maladaptation in internally displaced personsis aimed at improving the skills of mental self-regulation and readaptation in the macro- and micro-environment. At this stage, preference was given to group forms of psychotherapeutic work with internally displaced persons, through which patients better assess their own reactions and life situations, identify individually intolerable situations, fix an adequate emotional response to the traumatic experience. Psychotherapeutic groups consisting of internally displaced personsfelt each other's support, had the opportunity to look at the situation of internal displacement from the other side, felt like a victim, not guilty of the event. The follow-up study of the surveyed internally displaced personsa year after the comprehensive personalized rehabilitation system showed high efficiency - 76 (88.3%) for group I and 65 (90.3%) for group II, which is confirmed by the lack of requests for psychiatric and psychotherapeutic specialized care.
Keywords: психосоціальна дезадаптація
внутрішньо переміщені особи
невротичний розлад
psychosocial maladjustment
internally displaced persons
neurotic disorders
UDC: 616.85/89-008.454/48:616-02/-08]-054.5/73
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/18243
Appears in Collections:Дисертації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Halchenko_Dissertation_1.pdf4,51 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.