Ревіталізація питомих національних лексем у науковому медичному дискурсі

Abstract

У праці зосереджено увагу на науковому стоматологічному дискурсі. Простежено недостатність потужної теоретико-методологічної наукової бази стоматологів, солідного фактажу і багаторічного досвіду роботи за фахом, довготривалої практичної й пошукової роботи для забезпечення належної подачі ними наукової інформації, її нормативно вмотивованого мовного оформлення. Акцентовано на важливості оволодіння базовими нормами сучасної української мови, її розгалуженою й кодифікованою терміносистемою. За результатами детального огляду теоретико-методологічних доробків, які стосуються вибору інтернаціонального чи національного шляхів розвитку українського термінологічного континууму, а також наукових праць фахівців медичної галузі як лексичних джерел досліджено кореляцію запозиченого і власне українського в медичній термінології; описано особливості й провідні тенденції термінотворення в сучасній українській мові й здійснено спробу проаналізувати сучасний науковий медичний дискурс у цьому контексті. Досліджено специфіку використання питомих лексем у сфері стоматологічного дискурсу, оприявлено теоретико-методологічні основи нормування мови науки. Авторками акцентовано на важливості й доречності повернення до активного словника питомих національних слів; проаналізовано наукове мовлення й проінтерпретовано його специфіку; аргументовано доцільність ревіталізації українських слів, зокрема й термінів, і запропоновано до вжитку вибудувані на українському мовному матеріалі питомі лексеми – еквіваленти узвичаєним мовною практикою термінам із галузі медицини і стоматології. Указано на особливості функціонування стоматологічних терміноодиниць у зразказ фахового стоматологічного наукового тексту – доповідях, лекціях, статтях, монографіях, посібниках, довідниках, підручниках тощо – від дискурсивних взірців нормативності, стильової досконалості й термінологічної точності. У праці використано загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, спостереження, порівняння, узагальнення), і власне лінгвістичні методи й прийоми;

The article provides an attempt to reveal and analyze scientific dental discourse. Not only factual accuracy and scrupulousness of a scientist testify to his high professionalism and professional competence is important. It was convinced that level of mastery of language skills greatly influences the adequacy of the perception of information in general and the popularization of their scientific ideas, interpretations and theories. There was also indicated on necessity of providing the opportunity to understand clearly and precisely the standards of language use, realizing it diversity and codification of terminology. The correlation of borrowed and Ukrainian elements in medical terminology has been analyzed in details by using results of a detailed review of theoretical and methodological achievements related to the choice of international or national ways of the Ukrainian terminological continuum development on general basis. In addition to this, basic features and leading tendencies of term formation in modern Ukrainian language have been described, and an attempt to analyze the current features of medical discourse in this context has been made. The specifics of the use of dental terms have been studied, the theoretical and methodological bases of standardization of the language of science have been shoved. The authors of this article emphasized on the importance and relevance of returning to the active vocabulary specific national words. The expediency of revitalization of Ukrainian words, in particular terms, has been discussed. List of Ukrainian terms, that can be interpreted as equivalents of common medical terms, particularly dental, has been given. The peculiarities of the functioning of dental terminology units in the sample of professional dental scientific text (reports, lectures, articles, monographs, manuals, reference books, textbooks) have been analyzed. Both general scientific (induction, deduction, analysis, synthesis, observation, comparison, generalization), and linguistic methods and techniques have been used in order to realize tasks and goals.