Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині

Abstract

Друге видання посібника “Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині” має розширений спектр методик, доповнене новим розділом - молекулярна біологія. В посібнику надано основи лабораторних досліджень імунітету, гемостазу, вільнорадикального окислення, методи гістологічних та біохімічних досліджень. Велику увагу приділено відтворенню експеримен­тальних патологій, контролю їх розвитку та експериментальної терапії. Значне місце займають методи які можуть бути використані для проведення доклінічного вивчення нових лікарських засобів (зроблена спроба адаптації до системи СЕР). Посібник розраховано на наукових працівників різних галузей фармакології, біології та медицини. Цей посібник з’явився в результаті багаторічної роботи Центральної науково-дослідної лабораторії Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава), що надає йому певної тематичної і методологічної спрямованості. 60-90 роки стали часом пріоритетного розвитку методів і засобів лабораторної діагностики, різко збільшився об’єм імунологічних, токсикологіічних досліджень, стали широко застосовуватись методи молекулярної біології. Разом з тим, лавиноподібне наростання методів лабораторних досліджень, збільшення асортименту вітчизняної і іноземної літератури, поява реактивів різних виробників підняли питання уніфікації і стандартизації проведення досліджень. Кожному науковому працівнику, який займається лабораторними дослідженнями, відомо, що від методики, яка описана в літературі, до конкретного лабораторного виконання лежить величезний шлях по-перше «налагодження» методики, по-друге, узгодження загальноприйнятої норми з даними конкретної лабораторії. Особливо це стосується нових або маловідомих методів. Який же можливий вихід із такої ситуації? Як нам здається, рішення ції і проблеми лежить в написанні стандартних методик проведення досліджені. Цей термін повинен передбачати, що забір крові, підготовка посуду і реактивні, самі реактиви, апаратура повинні бути стандартними. Тому ми вважали м необхідне включити в опис методик ГОСТи і ТУ матеріалів, реактивів, посуш і апаратури, що використовувались. Це повинно суттєво полегшити написаним і виконання методик молодими дослідниками. Значну увагу приділено також методикам відтворення експеримі и тальних патологій, так як в літературі найчастіше описується пиіін основний принцип. Наведені також критерії ймовірності розтин експериментальних патологій. Основною перевагою цього посібника є те, що всі викладені методики виконувались авторами і доведені до 100 % відтворюваності. Автори з подякою приймуть критичні зауваження як по набору методів дослідження, так і по характеру їх описання.