Biomarker and echocardiographic characteristics of heart failure in patients having acute myocardial infarction combined with diabetes mellitus of type 2

Abstract

The aim: To investigate the level of B-type natriuretic peptide (BNP) and to establish its relationship with structural and functional indicators of the myocardium in patients having acute myocardial infarction (AMI), which is complicated by heart failure (HF) with concomitant type 2 diabetes mellitus (DM2).Materials and methods: The study included 120 patients who were grouped by clinical diagnosis. Every patient underwent transthoracic echocardiography of the heart: left ventricular (LV) ejection fraction (EF), left ventricular myocardial mass index (LVMI), LV relative wall thickness (LVWT), BNP, HbA1c.Results: LV EF was statistically significantly lower in group 2 compared with group 1. A significant difference was found. Significant difference between LVWT within indicators of groups 1 and 2 was found. There was a statistically significant increase of the LVMI in group 2 compared to group 1. Against the background of AMI, the formation of eccentric LVH prevailed in 61% cases. There was a statistically significant increase in BNP within the group of patients suffering of AMI with HF and concomitant DM2.Conclusions: There was found a statistically significant increase in BNP in patients suffering of AMI with HF and concomitant DM2, which indicates a significant degree of damage to cardiomyocytes and causes an aggravating course of HF. The relationship between BNP and LV EF was revealed , which can be used to prognostic the severity of HF in this category of patients. A strong correlation between BNP and HbA1 was discovered, which indicates a burdensome unity of metabolic disorders that accelerate the development and progression of HF.

Мета: Дослідити рівень натрійуретичного пептиду (BNP) В-типу та встановити його зв’язок зі структурно-функціональними показниками міокарда у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ), ускладнений серцевою недостатністю (СН) із супутнім цукровим діабетом 2 типу (ЦД2). Матеріали і методи. Обстежено 120 хворих, згрупованих за клінічним діагнозом. Кожному пацієнту проводили трансторакальну ехокардіографію серця: фракцію викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ), індекс маси міокарда (ІММ) лівого шлуночка (ІММ), відносну товщину стінки ЛШ (ТСЛШ), МНП, HbA1c.Результати: ФВ ЛШ була статистично значуще нижчою в групі 2 порівняно з групою 1. Знайдено значущу різницю. Встановлено достовірну різницю між СТЛШ в межах показників 1 та 2 груп. Спостерігалося статистично достовірне підвищення ІМЛШ у 2 групі порівняно з групою 1. На тлі ГІМ у 61% випадків переважало формування ексцентричної ГЛШ. У групі хворих на ГІМ із СН та супутнім ЦД2 спостерігалося статистично достовірне підвищення BNP. Висновки. Виявлено статистично значуще підвищення BNP у хворих на ГІМ із СН та супутнім ЦД2, що свідчить про значний ступінь ураження кардіоміоцитів та обумовлює обтяжливий перебіг СН. Виявлено зв’язок між BNP і ФВ ЛШ, який можна використовувати для прогнозу тяжкості СН у цієї категорії хворих. Виявлено сильний кореляційний зв'язок між BNP і HbA1, що свідчить про обтяжливу єдність метаболічних порушень, які прискорюють розвиток і прогресування СН.

Цель: Исследовать уровень натрийуретического пептида (BNP) В-типа и установить его связь со структурно-функциональными показателями миокарда у больных острым инфарктом миокарда (ОИМ), осложненным сердечной недостаточностью (СН) с сопутствующим сахарным диабетом 2 типа (СД2). Материалы и методы. Обследовано 120 больных, сгруппированных по клиническому диагнозу. Каждому пациенту проводили трансторакальную эхокардиографию сердца: фракцию выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ), индекс массы миокарда (ИММ) левого желудочка (ИММ), относительную толщину стенки ЛЖ (ТСЛЖ), МНП, HbA1c. Результаты: ФВ ЛЖ была статистически значимо ниже в группе 2 по сравнению с группой 1. Найдена значимая разница. Установлена ​​достоверная разница между СТЛЖ в пределах показателей 1 и 2 групп. Наблюдалось статистически достоверное повышение ИМЛП во 2 группе по сравнению с группой 1. На фоне ОИМ в 61% случаев преобладало формирование эксцентрической ГЛЖ. В группе больных ОИМ с СН и сопутствующим СД2 наблюдалось статистически достоверное повышение BNP.Выводы. Выявлено статистически значимое повышение BNP у больных ОИМ с СН и сопутствующим СД2, что свидетельствует о значительной степени поражения кардиомиоцитов и обуславливает тяжелое течение СН. Выявлена ​​связь между BNP и ФВ ЛЖ, которую можно использовать для прогноза тяжести СН у этой категории больных. Выявлена ​​сильная корреляционная связь между BNP и HbA1, что свидетельствует об отягчающем единстве метаболических нарушений, ускоряющих развитие и прогрессирование СН.