Non-steroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of rheumatological patients with comorbidity

Abstract

The results of the analysis of the importance of the main groups of chronic diseases show that rheumatic diseases have the greatest contribution to reducing efficiency, deteriorating the general condition of the patient, and increasing the number of visits to the general practitioner. Pain is the most common symptom of rheumatological patients. Non-steroidal anti-inflammatory drugs are the most popular agent of analgesic therapy in medical practice due to the combination of efficacy, safety, availability, and simplicity of use. The aim of the study was to search and analyze literature data on the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in rheumatological patients with comorbidity. Non-steroidal anti-inflammatory drugs quickly and effectively overcome acute pain syndromes and play the role of not only symptom-modifying but also pathogenetic therapy in the treatment of some chronic diseases (including rheumatological), slowing the progression of the pathological process. The variety of effects of certain nonsteroidal anti-inflammatory drugs on cartilaginous tissue metabolism is directly relevant to clinical practice, as any drugs that inhibit proteoglycan synthesis and impair chondrocyte repair can potentially accelerate cartilage degradation. Responses to treatment and toxic effects vary significantly at the individual level.Variability of efficacy between patients may be due to a number of factors, such as the mechanism of action of NSAIDs (predominant blockade of prostaglandins or other inflammatory mediators), the half-life, protein binding, and pharmacodynamic features. Although there is no strong correlation between the effectiveness of NSAIDs and the halflife/ plasma concentration: lower levels of albumin in synovial fluid cause slightly fewer NSAIDs in the joints, but the concentration of NSAIDs in the joint cavity may be stable over time.Given the presence of comorbidities in rheumatology patients, it is extremely important to evaluate the possible side effects of NSAIDs. First of all, it is recommended to assess the condition of the gastrointestinal tract and cardiovascular and excretory systems. It is important to remember that allergic reactions, hematological disorders (cytopenia), neurological disorders, etc. can occur sometimes during medication management. Non-steroidal anti-inflammatory drugs are an important component of the treatment of many rheumatic diseases, however, as with other drugs, they need to assess the benefit-risk balance;

Результати аналізу значимості основних груп хронічних захворювань свідчать, що саме ревматологічні захворювання мають найбільший внесок у зниження працездатності, погіршення загального стану здоров’я пацієнта і збільшення кількості звернень до лікаря загальної практики. Біль є найпоширенішим симптомом у ревматологічних хворих. Найпопулярнішим інструментом аналгетичної терапії в медичній практиці завдяки поєднанню ефективності, безпеки, доступності та зручності застосування є нестероїдні протизапальні препарати. Метою дослідження став пошук і аналіз даних літератури з використання нестероїдних протизапальних препаратів у ревматологічних пацієнтів із коморбідністю. Нестероїдні протизапальні препарати швидко й ефективно долають гострі больові синдроми, а в лікуванні деяких хронічних захворювань (зокрема, ревматологічних) відіграють роль не тільки симптомомодифікуючої, а й патогенетичної терапії, сповільнюють прогресування патологічного процесу. Різноманітність впливу окремих нестероїдних протизапальних препаратів на метаболізм хрящової тканини має безпосереднє відношення до клінічної практики, оскільки будь-які препарати, які пригнічують синтез протеогліканів і погіршують репарацію хондроцитів, потенційно можуть прискорювати деградацію хрящової тканини. Відповідь на лікування та токсичні ефекти значно різняться на індивідуальному рівні. Варіабельність ефективності препаратів між окремими пацієнтами може бути зумовлена низкою чинників, такими як, наприклад, механізм дії НПЗП (переважна блокада простагландинів чи інших медіаторів запалення), період напіввиведення, зв’язування з білками, а також особливості фармакодинаміки. Хоча чіткої кореляції між ефективністю НПЗП і періодом напіввиведення/концентрацією препарату в плазмі не простежують: нижчі рівні альбуміну в синовіальній рідині зумовлюють дещо менше надходження НПЗП у суглоби, однак концентрація НПЗП у порожнині суглоба може бути стабільною триваліший час. Зважаючи на наявність супутніх захворювань у ревматологічних пацієнтів, надзвичайно важливо оцінювати можливі побічні ефекти НПЗП. Найперше рекомендують оцінювати стан шлунково-кишкового тракту (ШКТ), серцево-судинної та видільної систем. Необхідно пам’ятати, що на тлі прийому препаратів іноді можуть виникати алергічні реакції, гематологічні порушення (цитопенії), неврологічні розлади тощо. Нестероїдні протизапальні препарати – важливий компонент лікування багатьох ревматичних захворювань, однак, як і для інших препаратів, для них необхідно оцінювати співвідношення користь – ризик. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів показано всім особам із ревматологічними захворюваннями, які супроводжуються болем та пов’язані із запальним чи дегенеративним ураженням органів опорно-рухового апарату. Тривалість курсу лікування нестероїдними протизапальними препаратами необхідно визначати індивідуально. Вибір конкретного нестероїдного протизапального препарату визначає перш за все його безпеку в конкретних клінічних умовах.